Залізодефіцитна анемія: МОЗ затвердило новий клінічний протокол для дітей і дорослих
– 2 хв. читання
Нормальний гемоглобін не завжди означає, що організму вистачає заліза, а його дефіцит не можна усунути лише призначенням препарату. Новий клінічний протокол МОЗ України визначає підходи до діагностики та лікування залізодефіцитної анемії у дітей і дорослих.
5 жовтня 2026 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Залізодефіцитна анемія у дітей та дорослих». Документ оприлюднений на сайті Державного експертного центру МОЗ України разом із клінічною настановою, заснованою на доказах.
Одна з ключових практичних особливостей діагностики дефіциту заліза — необхідність оцінювати не лише рівень гемоглобіну, а й показники запасів заліза та клінічний контекст.
Чому нормального гемоглобіну недостатньо?
Залізодефіцит може розвиватися ще до того, як зниження гемоглобіну досягне рівня, за якого діагностують анемію. Тому нормальний результат загального аналізу крові сам по собі не виключає виснаження запасів заліза.
Важливе значення має феритин — показник, який використовують для оцінювання запасів заліза в організмі. Водночас він належить до білків гострої фази й може підвищуватися при запаленні. Через це результат, який формально перебуває в межах референтного діапазону, не завжди дає змогу виключити дефіцит заліза, особливо на тлі інфекційного або запального процесу.
Отже, інтерпретувати лабораторні показники потрібно комплексно, з урахуванням симптомів, супутніх станів та інших результатів обстеження.
Лікування має починатися з пошуку причини
Виявлення дефіциту заліза — лише частина завдання. Не менш важливо з’ясувати, чому він виник.
Серед можливих причин — недостатнє надходження заліза з їжею, підвищена потреба в ньому, крововтрата або порушення всмоктування. Без встановлення причини лікування може не забезпечити стійкого результату, а дефіцит — повторюватися.
Для лікарів це означає необхідність розглядати залізодефіцитну анемію не лише як відхилення лабораторних показників, а й як стан, що потребує пошуку чинників, які його спричинили.
Доза заліза: важлива кількість діючої речовини
Особливо важливо правильно розраховувати дози препаратів заліза. Для дітей це 3–6 мг/кг на добу.
При цьому орієнтуватися потрібно на кількість елементарного заліза, а не на загальну масу сполуки, що входить до складу лікарського засобу. Конкретну схему лікування визначає лікар залежно від віку дитини, клінічної ситуації та інших чинників.
Для фармацевтів це важливий аспект консультування під час відпуску препаратів: однакова маса різних сполук заліза не обов’язково означає однакову кількість елементарного заліза. Водночас рекомендації щодо дозування не замінюють індивідуального призначення.
Чому лікування не закінчується після нормалізації гемоглобіну?
Досягнення нормального рівня гемоглобіну не обов’язково означає, що запаси заліза вже відновлені. Тому терапію пероральними препаратами заліза зазвичай продовжують щонайменше три місяці після нормалізації гемоглобіну, щоб поповнити його запаси.
Тривалість курсу, необхідність повторних лабораторних досліджень і строки контролю визначає лікар. Такий підхід підкреслює важливість контролю не лише початкової відповіді на терапію, а й повноти відновлення запасів заліза.
Коли потрібне внутрішньовенне залізо?
Парентеральне введення заліза не є універсально кращим рішенням порівняно з пероральною терапією. Його застосування розглядають за конкретними клінічними показаннями, зокрема за непереносимості препаратів для прийому всередину або недостатньої ефективності такого лікування.
Вибір лікарської форми має залежати від стану пацієнта, причин дефіциту, відповіді на попередню терапію та інших клінічних обставин.
Читайте також Новий клінічний протокол ведення бронхіальної астми: акцент на GINA 2025 та фармакотерапевтичні стандарти.
