Зв'язок емоційного здоров'я студентів із результативністю навчання у фармації

Підготовка фармацевта вимагає значно більшого, ніж засвоєння великого обсягу інформації. Майбутній фахівець має навчитися аналізувати клінічні ситуації, запам'ятовувати механізми дії сотень лікарських засобів, оцінювати можливі взаємодії препаратів, працювати з нормативною документацією та ефективно комунікувати з пацієнтами. Усі ці компетентності безпосередньо залежать від когнітивних функцій, на які суттєво впливає емоційний стан.

Фармація належить до спеціальностей із високим рівнем навчального навантаження. Протягом навчання студенти опановують фармакологію, фармацевтичну хімію, токсикологію, клінічну фармацію, технологію лікарських засобів, законодавче регулювання, основи доказової медицини та багато інших не менш важливих дисциплін. Одночасно необхідно розвивати практичні навички, критичне мислення та комунікацію з пацієнтом.

У таких умовах хронічний стрес стає не винятком, а поширеним явищем. Проте його наслідки проявляються не лише у вигляді втоми. Насамперед погіршується концентрація уваги, знижується здатність до тривалого запам'ятовування інформації, сповільнюється прийняття рішень і зменшується мотивація до навчання. У результаті студент витрачає більше часу на підготовку, але засвоює менше матеріалу.

Український досвід: що показали дослідження НФаУ?

У Національному фармацевтичному університеті було проведено дослідження психоемоційного стану студентів-фармацевтів із використанням міжнародно визнаних опитувальників. У дослідженні взяли участь 78 студентів, з яких 68 осіб залишалися в Україні під час повномасштабної війни, а 10 студентів перебували за кордоном. Отримані результати продемонстрували, що війна суттєво вплинула на психологічний стан студентів незалежно від місця їхнього перебування.

Серед студентів, які постійно перебували в Україні, було виявлено значне зростання проявів тривожності та депресивних симптомів порівняно з довоєнним періодом. Частка студентів із високим рівнем стресу збільшилася з 4,4% до 19,2%, а з підвищеним рівнем стресу — з 23,5% до 44,1%. Водночас навіть серед студентів, які виїхали за кордон, спостерігалося погіршення психоемоційного стану: частка осіб із високим рівнем стресу зросла з 0% до 30%.

Отримані результати продемонстрували, що війна суттєво вплинула на психологічний стан студентів незалежно від місця їхнього перебування. Автори дослідження підкреслюють необхідність психологічної підтримки студентів як складової якісної професійної підготовки майбутніх фахівців.

Як емоційне виснаження впливає на майбутнього фармацевта?

Під час роботи в аптеці або лікарні фармацевт щодня приймає десятки рішень. Необхідно уважно перевірити рецепт, оцінити можливі лікарські взаємодії, проконсультувати пацієнта щодо правильного застосування препарату, вчасно помітити потенційно небезпечну ситуацію. Тому ще під час навчання формується одна з ключових професійних якостей — здатність працювати уважно навіть за високого навантаження.

Хронічний стрес поступово знижує якість виконання цих завдань. Людина частіше відволікається, швидше втомлюється, важче концентрується на деталях, відкладає складні завдання та втрачає внутрішню мотивацію. Для майбутнього фармацевта це означає не лише ризик нижчих академічних результатів, а й менш ефективне формування професійного мислення.

Емоційний інтелект — ще одна професійна компетентність

Сучасний фармацевт працює не лише з лікарськими засобами, а й із людьми. Пацієнти звертаються до аптеки зі страхом, болем, невизначеністю або тривогою щодо власного здоров'я. У таких ситуаціях важливо не лише правильно підібрати лікарський засіб, а й налагодити довірливу комунікацію.

Міжнародні дослідження демонструють, що розвиток емоційного інтелекту у студентів фармації пов'язаний із кращими комунікативними навичками, професійною взаємодією та готовністю до практичної діяльності. Отже, емоційне здоров'я — це не лише відсутність тривоги чи депресії. Воно включає здатність розуміти власні емоції, контролювати їх під час стресових ситуацій та підтримувати конструктивне спілкування з пацієнтами й колегами.

Що може зробити сам студент?

Піклування про емоційне здоров'я не означає уникнення складнощів. Навпаки, це створення умов, за яких мозок здатний ефективно працювати.

Практичними кроками можуть бути:

планування навчального навантаження без постійного «навчання в останню ніч»;
регулярна фізична активність, яка позитивно впливає на концентрацію та пам'ять;
достатня тривалість сну, необхідна для закріплення нової інформації;
чергування інтенсивної розумової роботи з короткими перервами;
своєчасне звернення по психологічну допомогу у разі тривалого стресу або емоційного виснаження.

Професійна підготовка фармацевта починається не лише з вивчення фармакології чи технології лікарських засобів. Вона починається зі здатності ефективно навчатися, концентруватися, критично мислити та взаємодіяти з людьми. Досвід українських закладів вищої освіти підтверджує, що емоційне благополуччя студентів є важливою складовою якісної освіти.

Турбота про емоційне здоров'я не є проявом слабкості чи додатковою опцією. Для майбутнього фармацевта це один із ресурсів професійного розвитку, який у майбутньому допомагає приймати виважені рішення, зберігати уважність у роботі та надавати безпечну й якісну фармацевтичну допомогу пацієнтам.

Читайте також Простір реабілітації: новий формат офлайн-навчання в НФaУ.