Артем Прощенко: Аптека на АЗС — це підміна фармації ритейлом
– 2 хв. читання
Продаж лікарських засобів на АЗС — це абсурд не менший, ніж потенційна торгівля медикаментами у продуктових мережах. Таку думку висловив Артем Прощенко, юрист, член правління ГО «Доступно.UA» і член Громадської ради Держлікслужби України.
За словами Прощенка, сама ідея перетворення заправок на точки продажу ліків демонструє небезпечне зміщення акцентів у державному регулюванні фармацевтичного ринку. Якщо аптека — це заклад охорони здоров’я з чіткими вимогами до персоналу, зберігання препаратів і фармацевтичного супроводу, то АЗС є комерційним простором, де одночасно продають пальне, алкоголь, снеки та товари повсякденного вжитку.
«Мене вражає сама логіка такого рішення. В аптеках при лікарнях після постанови 1802 вводять обмеження на продаж препаратів, звужують асортимент, тим самом ускладнюючи життя пацієнтам. А паралельно постановою 1803 дозволяють продаж ліків на заправках. Це виглядає як повний регуляторний дисонанс», — зазначає Прощенко.
Він наголошує, що ключова проблема полягає не лише у формальному продажі безрецептурних препаратів, а у відсутності повноцінного фармацевтичного супроводу. Під час війни саме фармацевти часто фактично виконують роль першої консультаційної ланки для пацієнта: допомагають підібрати аналог препарату, попереджають про протипоказання чи небезпечні комбінації ліків. На АЗС такої системи немає.
«Людина купує препарат за принципом «що бачу — те й беру». Але ліки — це не шоколадка і не пляшка води. Навіть безрецептурний препарат у поєднанні з алкоголем може призвести до тяжких наслідків, аж до летальних випадків», — підкреслює юрист.
Прощенко також звертає увагу на ризик введення споживачів в оману. Він наводить приклад однієї з автозаправних станцій, де побачив вивіску «Аптека», хоча фактично йшлося лише про точку продажу окремих препаратів без класичного аптечного обслуговування.
«Аптека — це ліцензований заклад охорони здоров’я. Якщо на АЗС немає фармацевта, немає відповідної моделі обслуговування, то використання такої назви вже створює хибне уявлення у споживача», — пояснює він.
Окреме занепокоєння викликає перспектива подальшої лібералізації ринку, коли право продавати ліки можуть отримати великі торговельні мережі. На думку Прощенка, це може остаточно перетворити фармацевтичний ринок із системи охорони здоров’я на звичайний сегмент ритейлу.
«Сьогодні ліки на АЗС, завтра — у супермаркетах між побутовою хімією та алкоголем. Це вже не про фармацію, а виключно про товарообіг і прибуток», — каже він.
На переконання Артема Прощенка, держава повинна зосередитися не на розширенні каналів продажу медикаментів, а на гарантуванні безпечного, професійного та відповідального доступу пацієнтів до лікарських засобів.
Читайте також Ліки на АЗС: новий фронтир доступності чи експеримент із невідомими наслідками?
