Ліки на АЗС: новий фронтир доступності чи експеримент із невідомими наслідками?

Ще кілька років тому ідея купити лікарський засіб на автозаправній станції сприймалася як виняток із правила, допустимий хіба що у фантазіях реформаторів ринку. Сьогодні — це вже реальність, яка повільно, але впевнено входить у фармацевтичний ландшафт України. На конгресі «АПТЕКИ СВІТУ–2026. Від турбулентності до нової моделі ринку» ця тема стала однією з найбільш дискусійних. І не випадково: йдеться не просто про новий канал продажу, а про зміну самої філософії доступу до ліків.

11 мереж, 250 точок і нерівна географія доступу

За даними Держлікслужби, ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами вже отримали 11 мереж АЗС, що сумарно охоплюють близько 250 торгових точок. Начальниця відділу імпорту лікарських засобів Держлікслужби Світлана Омельчук наголосила: сьогодні більшість таких точок зосереджена у великих містах, тоді як прифронтові регіони — Сумська, Миколаївська, Херсонська та Донецька області — залишаються недостатньо охопленими.

За її словами, початкова логіка проєкту була соціальною: забезпечити доступ до ліків у місцевостях без аптек. Але фактична модель розвивається за іншою логікою.

Доступність чи підміна інфраструктури?

Представники регулятора наголошують: ідея продажу ліків на АЗС народжувалась як інструмент вирішення проблеми медичної доступності в малих громадах. Але фактична карта розвитку показує іншу картину — точки продажу активно з’являються у містах, де аптечна мережа давно сформована. Це вже змінює тон дискусії. Бо якщо раніше питання звучало «як дати ліки туди, де їх немає», то сьогодні дедалі частіше — «чи не створюємо ми паралельний, менш контрольований ринок там, де він не потрібен?».

Головний вектор дискусії — хто і як відпускає ліки

Ключова лінія розлому проходить через професійну компетенцію. Чинне законодавство дозволяє реалізацію безрецептурних препаратів особами без фармацевтичної освіти — але лише в умовах дефіциту аптечної інфраструктури.

Директорка ГС «Аптечна професійна асоціація України» Ірина Суворова підкреслила, що така модель допустима лише як виняток. Вона наголосила на необхідності зберігати відпуск лікарських засобів у межах професійної фармацевтичної практики, інакше контроль за якістю фармацевтичного обслуговування пацієнтів втрачається.

Саме тут і виникає головний конфлікт: на практиці продажі вже відбуваються у великих містах, де аптеки не просто є — вони конкурують між собою.

Аптеки працюють у жорсткому правовому полі, АЗС — ні

Виконавчий директор мережі аптек «Подорожник» Тарас Коляда наголосив, що нинішня модель створює нерівні умови для аптек і АЗС. Він пояснив, що аптеки працюють у жорсткому правовому полі, несучи повну регуляторну, професійну і навіть кримінальну відповідальність, тоді як контроль за відпуском ліків на АЗС значно слабший і відбувається за іншою моделлю. За його словами, питання вже не стосується конкуренції, а визначає архітектуру ринку: або новий канал продажу інтегрують у систему з усіма відповідними вимогами, або слід розглядати його як тимчасовий експеримент.

«Європейський сценарій» як орієнтир, але не копія

У дискусії звучить і спроба знайти компроміс. Зокрема ідея обмежити перелік препаратів, дозволених до продажу на АЗС, а також визначити окремі лікарські форми. Саме цей підхід часто називають «європейською моделлю», хоча насправді в ЄС регулювання суттєво різниться між країнами. Спільним є одне: чітке обмеження асортименту і жорсткий контроль умов зберігання та відпуску.

Світлана Омельчук в свою чергу зазначила, що модель перебуває у фазі спостереження. Вона підкреслила: відомство продовжує моніторинг умов зберігання і відпуску лікарських засобів, а остаточні висновки щодо ефективності та безпеки підходу робити ще зарано. Водночас вона уточнила, що питання розширення формату продажу, зокрема на супермаркети, наразі не входить до переліку активних регуляторних обговорень.

Чи буде заправка новою аптекою?

У фармспільноті дедалі частіше звучить припущення, що модель або буде суттєво обмежена, або поступово згортатиметься під тиском регуляторних змін і професійної критики. Водночас регулятор обережно залишає двері відкритими для подальшого розширення.

Ситуація з продажем ліків на АЗС сьогодні виглядає як тест-драйв великої реформи, результат якої ще не визначений. І головне питання тут не в тому, де саме купити парацетамол — в аптеці чи на заправці. А в тому, чи зможе система зберегти баланс між доступністю, безпекою і професійною відповідальністю.Бо саме цей баланс, а не формат точки продажу, визначає, чи є фармацевтичний ринок зрілим.

Читайте також Яків Гіндін: Я не розумію, чому АЗС не повинна виконувати вимоги наказу МОЗ №584.