Яков Гіндін: Я не розумію, чому АЗС не повинна виконувати вимоги наказу МОЗ №584

Фото вітрини АЗС ОККО, опубліковане на Facebook сторінці Якова Гіндіна

Продаж ліків на АЗС, представлений урядом як крок до підвищення доступності медичних препаратів для українців, став реальністю. Фото такої реальної викладки опублікував на своїй  Facebook сторінці регіональний менеджер Українського аптечного холдингу Яків Гіндін і це стало приводом для нашої розмови.

Якою була ваша реакція, коли набула чинності Постанова №1803, яка дозволяє продаж ліків на АЗС?

– Гадаю, що як і для більшості фармацевтів, першою реакцією був шок! Потім почали з’являтися коментарі урядовців і очікування, що реалізація цього проєкту буде професійною та виваженою.

Що найбільше здивувало досвідченого фармацевта: правила зберігання лікарських засобів на автозаправках чи дозвіл відпускати ліки людині, яка не має фармацевтичної освіти?

– І перше, і друге! Маючи 20-річний досвід роботи в галузі, зокрема підготовки аптек до проходження перевірки з дотримання Ліцензійних умов, взагалі не розумію, як їх можна було «оптимізувати» під АЗС?! Я розумію спрощення стосовно зберігання для запуску мобільних пунктів – там відпуск ліків все одно здійснює фармацевт, а якість контролюється діючою аптекою, до якої належить мобільний пункт! А тут?....

Ваш пост на ФБ, де ви виклали фото вітрини на ОККО, на якій зверху стоять лікарські засоби, а під ними виставлені пляшки з напоями, був адресований Держлікслужбі та народному депутату Сергію Кузьміних. Чи отримали ви відповідь бодай когось з них?

– Не можу сказати, що пост був адресований саме їм –  це ж не офіційне звернення, тому сподівань на зворотній зв’язок в мене і не було.

А от фармспільнота відгукнулася – 112 коментарів, і жодного – без емоцій. Прокоментуйте, будь ласка, основні тези: що найбільше тригернуло колег?

– Ну станом на зараз коментарів вже більше 300, що для мене взагалі не очікувано, бо я не є надто активним користувачем соцмереж та автором контенту!

Вважаю, більше за все викликав обурення допуск некваліфікованих працівників до відпуску лікарських засобів! А також банальна «нерівність» умов для аптеки та АЗС. Навіть суперечливі спрощення для аптек сільської місцевості, де наразі дозволили працювати медсестрам після проходження курсів підвищення кваліфікації, мають хоч якусь логіку в порівнянні із АЗС, бо завідувати аптекою все рівно має людина з фармацевтичною освітою.

Ну і умови зберігання – я не розумію, чому АЗС не повинно виконувати вимоги наказу МОЗ №584, згідно яким «лікарські засоби слід зберігати окремо за фармакологічними групами залежно від способу їх введення, з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей, відповідно до вимог інструкції про застосування лікарських засобів»? І це лише один з пунктів одного з наказів, яким керуються аптеки!

Формально на тому фото представлені препарати, які відпускаються без рецепту, але… Чимало з них в інструкціях мають застереження щодо використання для певних категорій пацієнтів. Хто має їх про це попередити, коли вони купують ліки на АЗС?

– Про фармопіку можна забути! Я так розумію, що дозволили реалізовувати тільки ОТС і начебто відповідальність покладають виключно на клієнта.

В Україні ця ініціатива була представлена як крок до європейської доступності ліків. Мовляв, в країнах Євросоюзу на заправках та в супермаркетах можна придбати будь-який безрецептурний препарат. Чи так це наcправді і хто там несе відповідальність за наслідки? Приміром, снодійне можна придбати в Європі без рецепту? Наприклад, Сонміл?

– Чесно, не дуже заглиблювався в європейський досвід відпуску ліків. Так, там менша кількість аптек і тому уряди європейських країн йдуть на спрощення заради доступності для пацієнта. А с приводу Сонмілу: навіть в Україні упаковка №30 відпускається за рецептом, і так само Кардіомагніл №30 та №100! Це вже питання до процесу реєстрації лікарських засобів, і цей процес також вимагає змін!

Дозволено все, що не заборонено – наскільки цей принцип варто застосовувати в аптечній практиці (а тепер – і в практиці АЗС)? Які ризики ви, як фармацевт, вбачаєте в тому, що непересічний громадянин, зокрема, за кермом, може з’їсти одразу кілька таблеток Дарфену чи Мефенамінки?

– Ще Парацельс сказав: «Все отрута і все ліки – те й інше визначає доза!» Тому дійсно, наслідки передозування навіть безрецептурних ліків можуть бути непередбачуваними! Від легкого отруєння до шлунково-кишкових кровотеч, як з тією ж мефенаміновою кислотою!

Навіть у безрецепурних ліків є досить серйозні обмеження щодо прийому разом з іншими препаратами, а також застереження про те, що небажано кермувати автівкою після прийому певних медикаментів. Ваш досвід роботи в аптеці має підказати: скільки % пацієнтів детально знайомляться з інструкцією до лікарського засобу, коли в них болить чи вони поспішають?

– Моя відповідь буде суто особистою думкою і комусь може видатись сексистською. Я вважаю, що більшістю клієнтів при покупці ліків на АЗС будуть чоловіки, а вони інструкцій не читають майже ніколи! Саме тому, що поспішають, і саме тому, що лікуватися починають, коли «припече». І скільки таблеток за раз з’їсть водій, поки йому не стане «легше», не відомо нікому!

Ви як фармацевт придбаєте ліки на АЗС? Якщо ні, то чому?

– Моя позиція стосовно продажу ЛЗ на АЗС в цілому наступна: можливо це потрібно, бо дійсно трапляються ситуації, коли їхати до найближчого населеного пункту, аби придбати льодяники від горла чи цитрамон, далеко і незручно. І є бажання прийняти все-таки ліки з доведеною ефективністю, а не БАДи, які вже і так давно представленні на АЗС.  Але для мене особисто хоч якоюсь мінімальною гарантією якості є лише вендінговий автомат, який убезпечить від потрапляння сторонніх запахів, з контролем температури та вологи всередині, доступ до якого повинна мати лише Уповноважена особа з фармацевтичною освітою! І окреме приміщення на території АЗС для зберігання. І нехай це буде один фармацевт на область – прийняв товар згідно з чинними вимогами, приїхав, завантажив автомат, заповнив журнал реєстрації температури та вологості, поїхав на наступний комплекс. Тоді клієнт сам придбає те, що йому потрібно, а касир АЗС не матиме до цього жодного стосунку!

І ще, станом на зараз згідно з Переліком, який набрав чинності на минулому тижні, в Україні 3418 позиції безрецептурних лікарських засобів. Тобто потенційно всі вони можуть опинитися на полицях АЗС? Ні! Має бути чіткий перелік, де будуть представлені лише максимально безпечні препарати з мінімумом протипоказань та побічних дій, включно із передозуванням! Тільки тоді, на мою думку, стан фармацевтичної спільноти зможе з «відрази» перейти в «прийняття» цієї історії!

Читайте також Ліки на АЗС: бізнес-логіка під камуфляжем соціальної ініціативи?