МОЗ визначило алгоритм допомоги при суїцидальній поведінці: що передбачає стандарт
– 2 хв. читання
Міністерство охорони здоров’я України офіційно затвердило Стандарт медичної допомоги «Суїцидальна поведінка», який має посилити систему раннього виявлення ризиків, своєчасного втручання та супроводу пацієнтів у сфері психічного здоров’я.
Відповідний документ затверджено наказом МОЗ України від 24.04.2026 № 546. Його розроблення ініціював Центр громадського здоров’я МОЗ України за участі фахівців у галузі психіатрії, психологічної допомоги, громадського здоров’я, військової медицини, підтримки ветеранів, а також міжнародних партнерів. Основою стали сучасні доказові підходи та рекомендації ВООЗ.
Новий Стандарт визначає алгоритми профілактики, раннього виявлення, оцінки, лікування та подальшого супроводу людей із суїцидальною поведінкою. Допомога має надаватися на всіх рівнях — від первинної медичної допомоги до спеціалізованих закладів, екстреної допомоги та послуг у сфері психічного здоров’я.
Одним із ключових положень є обов’язковий ранній скринінг суїцидальної поведінки. Його мають проводити у закладах первинної медичної допомоги, а також у медзакладах, що надають психіатричну допомогу та послуги з психічного здоров’я. Насамперед це стосується пацієнтів із вираженим емоційним дистресом, відчуттям безнадії, хронічним болем, психічними та поведінковими розладами й іншими факторами ризику.
У разі позитивного результату скринінгу передбачена комплексна оцінка стану пацієнта — із врахуванням психосоціального статусу, психічної коморбідності, соматичного стану та соціальної ситуації.
Для кожного пацієнта обов’язково формуватиметься індивідуальний план допомоги та план безпеки. У ньому враховуватимуть поточний стан людини, ризики, захисні фактори та потребу в подальшому супроводі.
Стандарт також передбачає комбінований підхід до лікування — із застосуванням фармакологічних і нефармакологічних методів. Зокрема йдеться про когнітивно-поведінкову терапію, міжособистісну психотерапію, психодинамічну терапію, діалектичну поведінкову терапію, сімейну терапію та інші доказові психосоціальні втручання.
Окремо визначено критерії госпіталізації залежно від клінічного стану, рівня безпеки та доступної підтримки. Інтенсивність допомоги має відповідати стану людини — від менш інтенсивних втручань до стаціонарного лікування у складних випадках.
Особливу увагу приділено роботі з дітьми та підлітками. Оцінка ризиків і допомога мають враховувати вік пацієнта, емоційний стан, рівень комунікації, сімейні обставини та участь батьків або осіб, які здійснюють догляд.
Також документ передбачає підтримку родини та близького оточення пацієнта. У випадках кризових подій, пов’язаних із суїцидальною поведінкою, близькі люди мають отримувати психологічну допомогу та оцінку власного психоемоційного стану.
У МОЗ наголошують, що пріоритетом нового стандарту є раннє виявлення ризиків, міждисциплінарна взаємодія, безперервний супровід пацієнта та повага до його гідності й прав. Затвердження документа має стати важливим кроком до формування системної та доказової моделі допомоги у сфері психічного здоров’я в Україні.
