ЄС оновлює підходи до запобігання дефіциту ліків: що це означає для України

Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) оприлюднило новий шаблон Shortage Prevention Plan (SPP) — плану запобігання дефіциту лікарських засобів. Документ має стати практичним інструментом для оцінювання ризиків перебоїв у постачанні препаратів та визначення заходів для їх попередження.

Новий шаблон передбачає чотири ключові складові: інформацію про лікарський засіб, оцінювання ризиків дефіциту та вразливостей ланцюга постачання, фінальну класифікацію рівня ризику і перелік заходів для управління потенційним дефіцитом.

Таким чином, європейський підхід передбачає не лише реагування на ситуацію, коли препарат уже зник із ринку, а й завчасне виявлення вразливих місць у ланцюгах постачання та роботу над їх усуненням.

На думку Марини Слободніченко, яку вона оприлюднила на своїй сторінці у Facebook, цей підхід є важливим орієнтиром і для України в контексті подальшої євроінтеграції. Зокрема, українському регулятору та фармацевтичному сектору варто враховувати європейську модель управління дефіцитами та забезпечення стійкості supply chain.

Окремі можливості така модель може створити і для українських виробників. Якщо європейські компанії будуть змушені детальніше картувати ризики власних ланцюгів постачання та зменшувати залежність від окремих постачальників або виробничих майданчиків, Україна потенційно може стати додатковою виробничою базою для європейського фармацевтичного ринку.

Водночас євроінтеграційний порядок денний України охоплює не лише фармацевтичний сектор. Одним із важливих напрямів залишається розвиток транскордонної медицини.

21 серпня 2026 року до Верховної Ради внесено урядовий законопроєкт №15542, який передбачає відповідні зміни у цій сфері. Як зазначила Слободніченко, ідея розвитку транскордонної медицини була запропонована нею ще у 2024 році. Над підготовкою законодавчих рішень, за її словами, працювали представники профільних структур МОЗ, Національної служби здоров’я України, Enabel та ВООЗ.

Наступним етапом має стати парламентська робота над документом. Важливо, щоб під час його розгляду збереглися ключові євроінтеграційні положення, наголошує Слободніченко.

Ще один складний напрям — можливе запровадження в Україні Європейської картки медичного страхування (EHIC). Експерти ВООЗ уже провели техніко-економічну оцінку такого механізму.

EHIC дає застрахованій особі право отримувати необхідну медичну допомогу під час тимчасового перебування в іншій країні, яка бере участь у відповідному механізмі. Для України запровадження такої системи матиме не лише організаційні, а й суттєві фінансові наслідки.

За оцінками, наведеними у моделюванні ВООЗ, після повноцінного запуску механізму щорічні фінансові потоки з боку України можуть становити від 43,68 млн до 150,22 млн євро залежно від сценарію. Це відповідно близько 0,88% та 3,04% загального обсягу видатків на охорону здоров’я, передбачених Державним бюджетом України на 2026 рік.

Таким чином, одночасно з адаптацією українського фармацевтичного регулювання до європейських правил перед країною постають масштабніші завдання — від підвищення стійкості ланцюгів постачання лікарських засобів до інтеграції систем медичного страхування та транскордонної медичної допомоги. Для України це означає необхідність не лише формально імплементувати європейські норми, а й заздалегідь оцінювати їхній економічний та практичний вплив на систему охорони здоров’я.

Читайте також Новий регулятор і нові лідери: фармгалузь рухається до стандартів ЄС.