Фармацевтичний ринок: зміни, які потребують зваженого рішення

Народний депутат України Юрій Заславський виступив проти розширення місць продажу лікарських засобів без обов’язкової участі фармацевтичного фахівця. Про це він заявив у дописі на своїй офіційній сторінці у Facebook.

Нещодавно, на засіданні Кабінету Міністрів України було ухвалено низку постанов, які суттєво змінюють правила функціонування фармацевтичного ринку та обігу лікарських засобів. Формально ці рішення подаються як такі, що мають підвищити доступність ліків, однак на практиці вони створюють серйозні правові, професійні та соціальні ризики.

Перше рішення - фактичний дозвіл реалізації безрецептурних лікарських засобів поза аптеками, зокрема на автозаправних станціях. Водночас в Україні об’єктивно не існує проблеми фізичної доступності безрецептурних препаратів: країна має одну з найбільш розгалужених аптечних мереж, а також працюють сервіси доставки, які забезпечують отримання ліків упродовж доби майже по всій території.

Аптека є ліцензованим закладом охорони здоров’я, де забезпечуються належні умови зберігання лікарських засобів, контроль якості та обов’язкова професійна консультація фармацевта. На АЗС ці функції відсутні. Працівники таких закладів не мають фармацевтичної освіти і не можуть надавати консультації відповідно до протоколів фармацевта, що підвищує ризики неправильного самолікування, особливо у випадках, коли симптоми можуть маскувати серйозні захворювання. Крім того, чинна модель роздрібної реалізації лікарських засобів через аптеки прямо закріплена в законодавстві, а її зміна підзаконними рішеннями виходить за межі повноважень уряду та суперечить Конституції України.

Другий блок рішень стосується обмеження асортименту лікарських засобів та аптечних площ у лікувально-профілактичних закладах. Таке регулювання не узгоджується з конституційними гарантіями свободи підприємницької діяльності, права на охорону здоров’я та принципу свободи договору. Обов’язок мати в наявності лікарські засоби за однією з трьох найнижчих цін не може означати заборону забезпечувати пацієнтів іншими зареєстрованими в Україні якісними та ефективними препаратами.

Фактично це створює ризик суттєвого обмеження доступу пацієнтів, зокрема тих, хто перебуває на стаціонарному лікуванні, до звичних і ефективних для них лікарських засобів. Пацієнти можуть бути змушені або погоджуватися на інші, нееквівалентні препарати, або залишати територію лікарні для пошуку необхідних ліків, що особливо проблемно для військовослужбовців, дітей та осіб у важкому стані.

Окремо варто враховувати економічні наслідки. Безрецептурні препарати є важливою складовою фінансової стабільності аптек, особливо в селах, невеликих громадах і прифронтових територіях. Їхній відтік може призвести до закриття аптек і, як наслідок, до подорожчання рецептурних, життєво необхідних ліків. Також виникає ризик формування паралельного, слабко контрольованого каналу обігу лікарських засобів, що ускладнить державний нагляд і потребуватиме додаткових ресурсів.

Крім змістовних зауважень, викликає занепокоєння і процедура ухвалення цих рішень. Регуляторні вимоги були виконані формально, без завершеного аналізу регуляторного впливу, повноцінного громадського обговорення та належної правової експертизи. Питання були внесені на розгляд Кабінету Міністрів у скороченому порядку, «з голосу», що фактично виключило широку професійну дискусію.

Попри публічні посилання на рішення РНБО та необхідність підвищення доступності ліків в умовах війни, фактичні кроки виходять за межі визначеної стратегічної мети. Рішення РНБО не передбачають зміну моделі роздрібної реалізації лікарських засобів, зниження стандартів фармацевтичної допомоги чи підміну аптечної діяльності іншими формами господарської діяльності.