Як не помилитися вступнику-фармацевту?

Щороку тисячі українських вступників обирають майбутню професію. Для багатьох із них визначальним критерієм стають прохідний бал, безпека, вартість навчання або географічне розташування університету. Проте під час вибору спеціальності у сфері фармації існує значно важливіше питання: чи отримає випускник сучасні професійні знання, які дозволять працювати фармацевтом, технологом, клінічним фармацевтом або фахівцем фармацевтичної промисловості?

Сьогодні в Україні підготовку за фармацевтичними спеціальностями здійснюють майже сорок закладів вищої освіти. Водночас їх можливості, кадровий потенціал, матеріальна база та результати підготовки суттєво відрізняються. Саме тому вибір університету має ґрунтуватися не лише на рекламних гаслах, а на об'єктивних показниках.

Перша помилка вступника – не розібратися, на яку саме спеціальність він вступає

Після затвердження нового стандарту вищої освіти спеціальність І8 «Фармація» поділяється на декілька освітніх програм, зокрема:

І8.01 «Фармація» (Фармація, Клінічна фармація, Технології парфумерно-косметичних засобів);
І8.02 «Промислова фармація» (Технології фармацевтичних препаратів).

Саме тут багато вступників припускаються першої помилки.

Деякі університети рекламують навчання під загальною назвою «фармація», однак фактично здійснюють набір лише на одну з програм. Для більшості вступників ця різниця залишається непомітною. Однак вона має принципове значення.

Наприклад, випускник програми І8.02 «Промислова фармація» отримує іншу професійну підготовку, орієнтовану насамперед на фармацевтичне виробництво. Такий диплом не надає права працювати на посадах, для яких нормативними документами передбачена освіта саме за програмою І8.01 «Фармація», зокрема в аптечних закладах на окремих посадах або в подальшому претендувати на посаду завідувача аптеки відповідно до чинних кваліфікаційних вимог.

Тому перше, що повинен зробити вступник, – перевірити, яку саме освітню програму акредитовано в конкретному університеті.

Друге питання – якість освіти

Часто можна почути: «Усі дипломи однакові». Насправді це не так.

У фармації добре відомо, що якість лікарського засобу неможливо «перевірити наприкінці виробництва». Вона формується ще на етапі створення препарату та забезпечується протягом усього життєвого циклу препарату відповідно до принципу «Quality by Design» (QbD) – «Якість під час розробки».

Якість лікарського засобу залежить від:

якості субстанції;
правильно підібраних допоміжних речовин;
сучасної технології виробництва;
валідованих методів контролю;
кваліфікації персоналу;
сучасного обладнання;
ефективної системи забезпечення якості тощо.

Освіта функціонує за таким самим принципом.

Якість диплома формується не під час випускних іспитів і не в момент друку диплома. Вона створюється щодня – протягом чотирьох, п'яти або шести років навчання.

З чого складається якісна фармацевтична освіта?

Якість освітньої програми визначається сукупністю факторів.

Кваліфікований професорсько-викладацький склад

Викладати технологію лікарських засобів повинні технологи, фармакогнозію – фахівці з фармакогнозії, клінічну фармацію – клінічні фармацевти. Неможливо забезпечити однаково високий рівень викладання, якщо один і той самий викладач читає дисципліни абсолютно різного профілю.

Безпечне освітнє середовище

В умовах війни питання безпеки стало одним із визначальних чинників при виборі університету. Водночас безпечність не означає відмову від якості. Сучасні цифрові технології дозволяють забезпечити якісне дистанційне викладання теоретичних дисциплін, тоді як практична підготовка може організовуватися в безпечних форматах: на клінічних базах, в аптечних закладах, на фармацевтичних підприємствах, під час виїзних практичних модулів або лабораторних сесій. Саме поєднання сучасних дистанційних технологій із продуманою практичною підготовкою дозволяє зберегти якість освіти навіть в умовах воєнного стану.

Матеріально-технічна база

Сучасна фармацевтична освіта неможлива без сучасної матеріально-технічної бази. Навіть якщо теоретичне навчання тимчасово здійснюється дистанційно, університет повинен мати сучасні навчальні лабораторії, аналітичне обладнання, навчально-виробничі бази та партнерські підприємства, на яких здобувачі можуть сформувати практичні навички. Адже майбутній фармацевт повинен не лише знати технологію виробництва чи методи аналізу лікарських засобів, а й вміти застосовувати їх на практиці.

Наука та практична підготовка

Університет, який не проводить наукових досліджень, поступово перестає бути університетом. Саме наука забезпечує оновлення освітніх програм, сучасний зміст дисциплін та участь студента в дослідницькій роботі.

Партнерство з аптечними мережами, фармацевтичними заводами, клініками, лабораторіями формує професійні компетентності, які неможливо отримати лише під час аудиторних занять.

Кількість вступників

Чому варто звернути увагу на кількість вступників?

Одним із найбільш об'єктивних показників є результати вступної кампанії попередніх років.

Відповідно до даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти, результати якої кожен може самостійно перевірити на порталі ЄДЕБО «Вступ», ситуація є досить показовою.

За підсумками вступної кампанії 2025 року:

підготовку за програмою І8.01 «Фармація» здійснювали 35 закладів освіти;
понад 20 студентів змогли набрати лише 4 університети;
17 закладів зарахували 5 або менше студентів.

Особливо показовим є те, що наведені цифри не стосуються лише денної форми навчання. Це загальний набір за всіма формами здобуття освіти (денна та заочна) і за всіма траєкторіями вступу (після школи та після фахового коледжу). Тобто навіть після об'єднання всіх категорій вступників лише чотири університети змогли набрати понад 20 студентів, тоді як майже половина закладів освіти зарахувала п'ятьох або менше.

Розподіл закладів освіти за кількістю вступників на ОП І8.01 Фармація у 2025 році

На перший погляд може здатися, що невелика академічна група – це навіть перевага. Проте на практиці ситуація інша.

У низці закладів освіти набір на фармацевтичні освітні програми становить лише до десяти студентів на курс, а інколи – лише 1–5 осіб на весь рік вступу. За таких умов виникає закономірне питання: чи може освітня програма повноцінно функціонувати протягом наступних 5 років? Чи буде якісним навчання у малочисельних групах? Питання риторичне.

Для університету підтримка такої програми є економічно складною. Навіть якщо ліцензія зберігається, адміністрація часто змушена оптимізовувати освітній процес: об'єднувати потоки різних курсів або спеціальностей, скорочувати аудиторне навантаження, зменшувати кількість вибіркових дисциплін, обмежувати залучення вузькопрофільних фахівців. У деяких випадках окремі дисципліни викладаються не профільними спеціалістами, а викладачами суміжних кафедр.

Додатковою проблемою є кадрове забезпечення. Якщо на освітній програмі навчається лише кілька студентів, навчальне навантаження викладачів за такими дисциплінами часто суттєво скорочується. Відповідно, університету стає дедалі складніше утримувати висококваліфікованих фахівців-практиків, науковців і викладачів вузького профілю.

У результаті ризикує постраждати не лише кількість занять, а й їх якість, що особливо критично для таких складних напрямів підготовки, як фармація, клінічна фармація чи технології фармацевтичних препаратів.

Міжнародна діяльність

Важливо звернути увагу й на міжнародне співробітництво. Якщо університет роками співпрацює з фармацевтичними факультетами закордонних університетів, бере участь у програмах Erasmus+, реалізує міжнародні наукові проєкти, це створює значно більше можливостей для академічної мобільності студентів. Натомість університет, який не має сформованих міжнародних партнерств саме у сфері фармації, навряд чи зможе забезпечити такі можливості своїм здобувачам.

Історія університету

Перед вступом варто проаналізувати не лише офіційний сайт університету. Не менш важливо з'ясувати, скільки років заклад здійснює підготовку саме за обраною освітньою програмою, скільки років триває набір студентів, скільки випускників уже працюють у галузі, хто є роботодавцями, з якими співпрацює університет. Сталість освітньої програми є одним із найкращих індикаторів її якості.

Тривожна тенденція

Окремої уваги заслуговує загальна динаміка вступу.

За даними аналізу вступних кампаній, загальна кількість зарахованих на спеціальність «Фармація» (І8.01 та І8.02) скоротилася з 4972 осіб у 2019 році до 496 осіб у 2025 році, тобто майже на 90 %, тоді як кількість закладів освіти, що здійснюють підготовку, навпаки, зросла – з 26 до 39.

Динаміка кількості вступників та кількості закладів освіти у 2019 - 2025 роках.

Така ситуація означає, що контингент студентів розподіляється між дедалі більшою кількістю університетів, що неминуче призводить до формування малокомплектних груп.

Як абітурієнту перевірити університет?

Підсумовуючи, пропонуємо абітурієнтам умовний «чек-лист» для оцінки свого майбутнього:

Чи має університет акредитацію саме на ту освітню програму, яка вас цікавить?
Скільки студентів він набирає щороку?
Чи здійснює регулярні випуски саме за цією програмою?
Хто викладає профільні дисципліни?
Яка матеріально-технічна база?
Чи є сучасні лабораторії?
Чи співпрацює університет із фармацевтичними виробниками, аптечними мережами та клініками?
Чи бере участь у міжнародних програмах академічної мобільності?
Чи має власні наукові школи та публікаційну активність?

Висновки

Вибір університету – це вибір не лише місця навчання, а й майбутньої професії.

Помилково оцінювати заклад лише за рекламними обіцянками або вартістю контракту. Набагато важливішими є сталість підготовки, досвід університету, кадровий потенціал, сучасна матеріальна база, наукові школи, партнерство з роботодавцями, міжнародна діяльність та реальні результати вступних кампаній.

Перш ніж зробити остаточний вибір, варто самостійно проаналізувати відкриті дані, перевірити ліцензії, історію наборів і випусків, а також оцінити, чи здатний обраний заклад забезпечити повноцінне професійне становлення. Обираючи університет, вступник фактично обирає не чотири-п'ять років навчання, а наступні сорок років своєї професійної діяльності. Адже якісний диплом – це не документ із печаткою. Це знання, професійні компетентності, практичні навички та впевненість у тому, що після закінчення університету випускник буде конкурентоспроможним на сучасному фармацевтичному ринку праці.

Як якість лікарського засобу не можна «додати» на завершальному етапі виробництва, так і якість освіти неможливо сформувати за кілька місяців перед захистом кваліфікаційної роботи. Вона створюється на кожній лекції, кожному практичному занятті, під час кожної виробничої практики, кожної зустрічі з роботодавцями та кожного наукового дослідження.

Читайте також Простір реабілітації: новий формат офлайн-навчання в НФaУ.