Іноземні дипломи в Україні: МОЗ запроваджує нові правила перевірки кваліфікації

Міністерство охорони здоров’я України винесло на публічне обговорення масштабну реформу системи допуску до професійної діяльності фахівців, які здобули освіту за кордоном. Оприлюднений проєкт наказу МОЗ покликаний кардинально змінити застарілі підходи, які діяли понад тридцять років, та адаптувати національну систему верифікації дипломів до сучасних реалій та європейських стандартів.

Текст проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» демонструє повне перезавантаження кадрової політики галузі.

Руйнація застарілих бар'єрів та європейський вектор

До сьогодні сфера допуску іноземних фахівців регулювалася нормами минулого століття, а саме — наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 1994 року № 118-С «Про затвердження Порядку допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн». Цей документ безнадійно застарів і абсолютно не враховує трансформацій охорони здоров'я за останні десять років та суттєвих змін в освітньому законодавстві.

Окрім внутрішньої потреби в модернізації, реформа є прямим євроінтеграційним зобов’язанням нашої держави. Відповідно до Звіту про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, ми маємо наблизити націонане право до норм ЄС у сфері взаємного визнання професійних кваліфікацій. Базовим орієнтиром тут виступає Директива Європейського Парламенту і Ради 2005/36/ЄС від 7 вересня 2005 року про визнання професійних кваліфікацій. Вона передбачає порівняльний аналіз змісту та обсягу підготовки особи з національними вимогами, а в разі виявлення істотних відмінностей — застосування компенсаційних заходів у формі іспитів чи адаптаційного періоду.

Кадровий виклик війни та демографічні стимули

Актуальність спрощення та прозорості процедур суттєво зросла на тлі повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України. З одного боку, в країні суттєво підвищився попит на медичні та реабілітаційні послуги через велику кількість поранень, травм та систематичних стресів, що провокують хронічні патології. З іншого боку, вимушена міграція медиків та фармацевтів суттєво послабила кадровий потенціал лікарень та аптечних мереж.

Залучення додаткових кваліфікованих ресурсів, які здобули освіту за межами країни, є критично важливим для забезпечення безперервності медичної допомоги як під час воєнного стану, так і в період повоєнного відновлення. Окрім того, створення дієвого механізму визнання дипломів повністю відповідає цілям Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 року № 922-р. Держава прагне створити умови для повернення українців, які виїхали за кордон у різні періоди, а також представників закордонної діаспори.

Спрощений режим для лідерів галузі та компенсаційні механізми

Однією з найголовніших новацій проєкту є запровадження спрощеної процедури перевірки професійної кваліфікації для осіб, які пройшли підготовку у країнах із жорсткими та визнаними у світі стандартами освіти. До цього пулу увійшли держави Європейського Союзу, США, Велика Британія, Канада, Японія, Швейцарська Конфедерація, Австралія, Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія.

Новий регламент розроблено на виконання підпункту 5 пункту 1 розділу 3 Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 438. Документ чітко визначає уповноважені органи верифікації, затверджує перелік документів для підтвердження проходження інтернатури чи резидентури, а також регулює прийом на програми післядипломної освіти та визнання міжнародних сертифікатів безперервного професійного розвитку (БПР). Важливим антибюрократичним кроком є те, що перегляд та оскарження результатів перевірки кваліфікації тепер відбуватиметься у позасудовому порядку відповідно до норм Закону України «Про адміністративну процедуру».

Паралельно проєкт вносить узгоджувальні зміни до Положення про інтернатуру та Положення про лікарську резидентуру, повністю ліквідуючи застарілий наказ № 118-С.

Хто виграє від реалізації реформи?

Аналіз документа свідчить про баланс інтересів усіх сторін. Держава отримує прозорі та антикорупційні інструменти для залучення фахівців, тоді як самі медичні та фармацевтичні працівники отримають можливість проходити компенсаційні заходи у закладах вищої/фахової передвищої освіти або наукових установах будь-якої форми власності, що суттєво розширить їхні можливості.

Для українських університетів та наукових центрів це шанс зміцнити позиції на ринку освітніх послуг та розвинути міжнародний обмін досвідом. Проте найбільший позитивний ефект відчують пересічні громадяни України, адже залучення кваліфікованих кадрів гарантує підвищення доступності, своєчасності та якості медичної і реабілітаційної допомоги у кожному куточку країни.

Читайте також Бойові медики вступатимуть до медичних вишів без НМТ: навчання можна поєднувати зі службою.