Юлія Воронкова: У Чехії фармацевт — це медичний експерт
Суворий контроль відпуску лікарських засобів, консультаційні кабінети для пацієнтів та чітке розмежування між медичною допомогою і розмовами «для душі» – саме так сьогодні працює значна частина аптек Чехії. Випускниця Національного фармацевтичного університету 2019 року, яка закінчила навчання з відзнакою, вже майже чотири роки працює фармацевтом у мережі Dr.Max.
До Чехії фармацевтка потрапила у липні 2022 року. Тоді вона почала вивчати можливості працевлаштування за українським дипломом та готуватися до проходження професійної апробації.
«До аптеки я потрапила у липні 2022 року, дізналася які маю можливості роботи закордоном, з українським дипломом фармацевта. Почала займатися усіма питаннями апробації, готуватися до іспитів чеською мовою», — розповідає Юлія
Усі етапи підтвердження кваліфікації були успішно пройдені, після чого випускниця НФаУ розпочала роботу в аптеці мережі Dr.Max, де працює й сьогодні на відпуску рецептурних лікарських засобів.
Серед найяскравіших відмінностей чеської аптеки від української співрозмовниця насамперед називає порядок відпуску лікарських засобів.
«Лікарські засоби відпускаються лише упаковками. Не можна розділяти блістер чи пакетики через контроль серій та термінів придатності», — пояснює Юлія.
Не менш важливими є вимоги до організації аптечного простору та систем захисту лікарських засобів від фальсифікації.
«Препарати стоять суворо за алфавітом і за системою. Кожна упаковка рецептурного препарату має унікальний код для захисту від підробок», — додає вона.
Чіткі правила відпуску та організації роботи безпосередньо впливають і на те, як формується аптечний асортимент. У Чехії він структурований та значною мірою залежить від масштабу закладу та його належності до мережі.
«У середньому асортимент чеської аптеки налічує від 5000 до 10 000 SKU. Загальний обсяг безпосередньо залежить від формату закладу. Аптеки, що входять до великих мереж (наприклад, DrMax чи Benu), часто забезпечують ширший вибір завдяки потужній логістиці та власним торговим маркам», — ділиться Юлія.
Фармацевтична консультація замість «розмов про життя»
В Україні відвідувачі аптек часто виходять за межі суто медичної консультації та спілкуються з фармацевтами «про життя», адже нерідко потребують додаткової емоційної або психологічної підтримки. У Чехії ж такий формат взаємодії також можливий, однак має чітко окреслені професійні та етичні рамки.
Як пояснює Юлія, у чеських аптеках спілкування з відвідувачами залишається доброзичливим, але має свої межі.
«В аптеках дружнє спілкування “про життя” дозволене і є нормальним явищем, проте воно суворо обмежене етичними та професійними рамками», — зазначає вона.
Водночас підхід суттєво відрізняється від українського досвіду: «На відміну від України, де фармацевт інколи виступає в ролі неформального психотерапевта, у Чехії фокус робиться на чітких медичних та фармацевтичних консультаціях».
Фармацевтка підкреслює, що головним завданням залишається фармацевтична опіка, а не психологічна підтримка.
«Пріоритет — здоров’я: ми можемо вислухати пацієнта, проявити емпатію, але головна мета — допомогти з медикаментами та пояснити їх правильне застосування», — каже вона.
Водночас існують чіткі обмеження: «Фармацевти не мають медичної чи психотерапевтичної освіти для глибоких розмов про життєві проблеми. У таких випадках ми делікатно скеровуємо пацієнта до лікаря або відповідних служб підтримки», — додає вона.
Також важливим залишається принцип конфіденційності, хоча через інтенсивний ритм роботи особисті розмови трапляються рідше.
Окремо Юлія відзначає розвиток консультаційних кабінетів у чеських аптеках. «Це спеціальні простори для індивідуальних консультацій, де ми працюємо з пацієнтом віч-на-віч», — пояснює фармацевтка.
Під час таких зустрічей основний акцент робиться на фармацевтичній опіці: «Ми допомагаємо розібратися з великою кількістю ліків, їх сумісністю, побічними ефектами, навчаємо користуватися інгаляторами, радимо відмовитися від куріння, якщо відвідувач має таку звичку. Часто такі консультації потребують попереднього запису»
В аптеках Чехії значну частину полиць займають товари власних торгових марок.
«У чеських аптеках дуже багато власних брендів (або так званих «приватних марок»). Вони займають суттєву частку вітрин і охоплюють як вітаміни та дієтичні добавки, так і безрецептурні ліки (наприклад, анальгетики) та аптечну косметику. Товари аптечних брендів зазвичай коштують дешевше за оригінальні препарати, оскільки в їхню ціну не закладені витрати на масштабну телевізійну рекламу та розробку формули з нуля», — ділиться Юлія.
На думку співрозмовниці, одним із цікавих аспектів роботи в Чехії є ставлення до аптечного бізнесу.
«У Чехії аптеки поділяються на приватні та мережеві. Офіційна позиція Чеської фармацевтичної палати полягає в тому, що аптека — це заклад охорони здоров’я, а не бізнес, тому класичні плани продажів суперечать їхній етиці. Однак ситуація залежить від типу аптеки. Незалежні (у власності фамацевтів): планів продажів немає. Головний фокус — надання якісної фармацевтичної допомоги пацієнтам», — розповідає дівчина.
Чеська система фармацевтичної допомоги сьогодні вважається однією з найбільш цифровізованих у Центральній Європі. Водночас її особливість полягає не у повній відмові від традиційних механізмів, а у поєднанні електронних сервісів із професійною гнучкістю та відповідальністю фармацевта.
«У Чехії існує практика використання електронних рецептів, однак поряд із ними лікарі також можуть виписувати паперові рецепти у разі необхідності, наприклад при технічних збоях або відсутності доступу до системи», — ділиться Юлія
При цьому повністю від паперових документів система не відмовилася. Наприклад, ветеринарні рецепти у Чехії досі залишаються паперовими:
«Ветеринарні рецепти — лише паперові, і вони повністю оплачуються власниками тварин. А ще в нас є ціла шафа безрецептурних засобів для тварин: від препаратів проти кліщів і бліх до пробіотиків для собак», — зізнається фармацевтка
Окремий напрям чеської системи — “Poukaz”, спеціальний документ для отримання медичних виробів через страхову компанію.
«У Чехії recept — це на ліки, а poukaz — на медичні вироби та допоміжні засоби», — каже вона
Через “Poukaz” пацієнти можуть отримувати:
«Страхова покриває багато засобів інконтиненції. Є місячні ліміти, а також різні ступені інконтиненції — I, II, III — від яких залежить кількість і тип виробів», — розповідає Юлія.
Лікар у документі вказує тип виробу, кількість, рівень компенсації страховою компанією, а іноді — навіть конкретний код або розмір. Після цього аптека перевіряє страхове покриття та проводить документ через систему.
Особливу роль у Чехії відіграє система реімбурсації та доплат.
«Доплати різні й можуть змінюватися щомісяця, тому що це визначають SUKL (Державний інститут контролю лікарських засобів Чехії) і страхові компанії. Наприклад, препарат коштує 300 крон, страхова покриває 150 — тоді різницю доплачує пацієнт», — описує дівчина
Водночас закон зобов’язує фармацевта запропонувати пацієнту доступнішу альтернативу:
«Ми завжди повинні запропонувати варіант без доплати. Наприклад, якщо в рецепті є оригінальний препарат із доплатою, а на ринку є дешевший або повністю компенсований дженерик — ми пропонуємо його пацієнту. Але вибір завжди залишається за людиною. Винятком є ситуації, коли лікар вказує на рецепті позначку “Nezaměňovat” — «не замінювати». Таке буває, наприклад, якщо пацієнт має алергію або лікар вважає заміну небажаною».
За словами Юлії, система дозволяє пацієнтам отримувати навіть дороговартісні препарати без значних витрат:
«Я видавала препарати, за які пацієнти не платили нічого — наприклад, Xarelto, Forxiga, Jardiance, Ozempic чи Paxlovir».
Окремий рівень контролю в Чехії стосується й препаратів із ризиком залежності.
«Раніше це був “синій рецепт”, а зараз частіше — електронний eRecept на контрольовані препарати. Це, наприклад, Morphine, Fentanyl, Oxycodone або деякі benzodiazepiny», — роз’яснює фармацевтка
Такі рецепти перебувають під особливим державним контролем, а відповідальність фармацевта значно вища.
«Навіть електронний рецепт на опіати має додатковий рівень контролю, і фармацевт несе велику юридичну відповідальність за правильний відпуск», — ділиться вона
Чеський досвід показує, що цифровізація фармацевтичної системи не обов’язково означає повну відмову від альтернативних механізмів роботи. Навпаки — ефективність такої моделі значною мірою залежить від здатності поєднувати електронні інструменти, професійне рішення фармацевта та безперервний доступ пацієнта до лікування.
Окремо фармацевтка пояснює, як побудована система мотивації в аптечних мережах: «Аптечні мережі мають внутрішні корпоративні KPI. Вони стосуються не стільки виконання плану з продажу препаратів, скільки реалізації супутніх товарів — вітамінів, косметики або просування власних торгових марок», — зазначає вона.
Водночас, за її словами, система оплати праці залишається стабільною і передбачуваною.
Також Юлія зазначає, що робота в чеській аптеці має не лише відмінності, а й певні обмеження, які для пацієнта можуть здаватися незручними.
«Головний мінус чеських аптек порівняно з українськими — це сувора рецептурна політика, коли більшість базових ліків неможливо отримати без візиту до лікаря», — пояснює вона.
Водночас із професійної точки зору чеська аптека має й позитивну сторону: «Високий професійний статус: фармацевт у Чехії — це медичний експерт, якому безумовно довіряють. Він контролює дозування та сумісність ліків», — додає фармацевтка.
Досвід роботи в чеській аптечній системі, за словами Юлії, став для неї не лише професійним викликом, а й можливістю глибше зрозуміти сучасну роль фармацевта в європейській моделі охорони здоров’я. Вона підкреслює, що українська фармацевтична освіта дає міцну базу, яка дозволяє успішно адаптуватися до інших систем і стандартів роботи.