Коли кожен градус має значення: ВООЗ посилює систему зберігання вакцин в Україні

Через війну перед загрозою знищення опинилися усі об’єкти української медицини, серед яких ті, які забезпечують правильне зберігання та доставку вакцин. Один із них — холодовий ланцюг. За підтримки Швеції Всесвітня організація охорони здоров’я допомагає Україні посилити цю систему новим обладнанням, цифровим контролем температури та підготовкою медичних працівників.

Шлях вакцини починається не в кабінеті щеплень

До того як вакцина потрапить до пацієнта, вона проходить через кілька етапів: склад, холодильну камеру, транспорт, регіональний центр зберігання та заклад первинної медичної допомоги. На кожній ділянці потрібно підтримувати визначений температурний режим. Порушення хоча б на одному етапі може вплинути на якість препарату.

Під час повномасштабної війни забезпечувати такі умови стало набагато важче. Через обстріли змінюються маршрути доставки, пошкодження енергетичної інфраструктури спричиняють перебої з електропостачанням, а холодильне обладнання потребує безперервної роботи. ВООЗ застерігає: навіть нетривале відхилення від необхідної температури може зменшити ефективність вакцини або повністю унеможливити її використання.

Ризики для медичної логістики підтверджують і події останніх місяців. За інформацією ВООЗ від 4 вересня, упродовж трьох місяців російські авіаудари пошкодили три склади організації в Україні. Там зберігалися гуманітарні медичні вантажі для прифронтових і важкодоступних районів. Після удару по складу в Дніпрі було знищено частину запасів, призначених для допомоги близько 225 тисячам людей. Загалом від початку 2026 року ВООЗ підтвердила 15 атак на склади з медичними вантажами.

Контроль температури переходить у цифровий формат

Стійкість холодового ланцюга залежить не тільки від наявності холодильників чи резервних джерел живлення. Не менш важливо якомога швидше виявити проблему. Саме тому в системі дедалі ширше застосовують електронні пристрої, які безперервно відстежують температуру та фіксують її зміни.

У межах співпраці ВООЗ, Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва у сфері розвитку SIDA та інших партнерів українські медзаклади мають отримати 5000 попередньо кваліфікованих ВООЗ пристроїв для контролю температури й реєстрації даних. Їх передадуть установам районного рівня. Крім того, 129 термоконтейнерів і переносних контейнерів допоможуть безпечніше перевозити вакцини між регіонами та медичними закладами.

Ще 29 систем дистанційного моніторингу встановлюють на рефрижераторному транспорті регіонального рівня. Це дасть змогу контролювати не лише температуру в конкретному холодильнику чи контейнері, а весь маршрут препарату — від логістичного центру до пункту вакцинації.

За даними ВООЗ, нове обладнання має охопити всі регіональні центри контролю та профілактики хвороб і до п’яти тисяч закладів первинної медичної допомоги. Для пацієнтів це означає більш передбачуване постачання вакцин і стабільнішу організацію щеплень навіть у періоди обстрілів, аварійних відключень та інших криз.

Що робити, якщо холодильник подає сигнал тривоги

Навіть найточніший датчик не може самостійно врятувати препарат. Після виявлення відхилення потрібні швидкі й правильні дії персоналу. Тому ВООЗ поєднує технічне оновлення з навчанням медичних працівників.

Фахівці вчаться оцінювати маршрути постачання, знаходити найбільш уразливі місця та діяти у випадку порушення температурного режиму. Йдеться не лише про фіксацію проблеми, а й про конкретний алгоритм: як зберегти вакцини, коли перемістити їх до іншого обладнання та як організувати роботу під час знеструмлення чи іншої надзвичайної ситуації. Імітаційні тренування та практичні заняття вже відбулися у Болграді, Одесі та Подільську.

«Укрвакцина»: зміцнення центрального вузла

Важливу роль у проєкті відіграє державне підприємство «Укрвакцина» Міністерства охорони здоров’я України. Саме його інфраструктура забезпечує зберігання та розподіл вакцин, тому від надійності підприємства залежить робота всієї системи.

ВООЗ і SIDA підтримують модернізацію «Укрвакцини», зокрема оновлення інженерних мереж. Голова комісії з перетворення підприємства Андрій Нагорний зазначав, що термочутливі препарати мають зберігатися у стабільних умовах незалежно від ситуації за межами складу. Оновлення системи опалення повинно зробити об’єкт енергоефективнішим, зменшити витрати на його утримання та знизити ризик температурних коливань.

Проєкт охоплює не лише вакцинацію

Підтримка холодового ланцюга є частиною ширшої програми ВООЗ, яку фінансує Швеція. Вона спрямована на зміцнення кількох напрямів, необхідних для безперервної роботи української системи охорони здоров’я під час війни та її відновлення в майбутньому.

Окремий напрям — безпека донорської крові. Партнери допомагають розширити доступ до тестування на ВІЛ, гепатити B і C та сифіліс у центральних установах служби крові. Також розвивається система громадського здоров’я: удосконалюються лабораторні процедури, епідеміологічний нагляд, підготовка спеціалістів і управлінські навички.

Невидима інфраструктура, від якої залежить результат

На початку серпня, коли ВООЗ оголосила про проєкт, тодішній представник організації в Україні Ярно Хабіхт наголошував: важливо не лише компенсувати збитки, завдані війною, а й посилювати саму систему охорони здоров’я. Від 1 вересня місію ВООЗ в Україні очолює Сільвіу Доменти. Він змінив Хабіхта, який працював у країні впродовж восьми років.

Пацієнт навряд чи замислюється про те, як саме вакцина долає шлях до кабінету щеплень. Утім, ця непомітна інфраструктура визначає, чи буде препарат доставлений вчасно, чи збереже він свої властивості та чи зможе медик безпечно його використати. Під час війни підтримувати таку щоденну надійність особливо складно. Водночас саме вона демонструє, наскільки стійкою залишається українська медицина.

Читайте також: Хто заплатить за ліки, знищені російськими атаками: фармринок шукає нову модель розподілу воєнних ризиків