Літній пацієнт в аптеці: як зменшити ризики поліпрагмазії
Сучасна медицина дозволяє успішно контролювати багато хронічних захворювань, продовжуючи тривалість і покращуючи якість життя людей. Водночас зі збільшенням кількості призначених препаратів зростає й ризик розвитку небажаних наслідків лікування. Особливо гостро ця проблема постає серед пацієнтів літнього віку, для яких поліпрагмазія стала одним із найсерйозніших викликів сучасної фармакотерапії.
Поліпрагмазією називають одночасне застосування кількох лікарських засобів одним пацієнтом. Найчастіше про неї говорять, коли людина регулярно приймає п'ять і більше препаратів. Однак проблема полягає не лише в їхній кількості, а й у доцільності кожного призначення, можливих взаємодіях між лікарськими засобами та співвідношенні користі й ризику.
Особливо часто з поліпрагмазією стикаються літні пацієнти через поєднання кількох хронічних захворювань, таких як артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, остеоартроз, остеопороз та інші патології, кожна з яких потребує окремого медикаментозного лікування. Ситуацію ускладнюють вікові фізіологічні зміни організму. Знижується функція нирок і печінки, змінюється співвідношення жирової та м'язової тканини, сповільнюються процеси метаболізму й виведення лікарських засобів. Унаслідок цього навіть звичайні терапевтичні дози можуть викликати виражені побічні реакції.
Крім того, пацієнти нерідко спостерігаються одночасно в кількох вузьких спеціалістів, кожен із яких призначає лікування відповідно до свого профілю. За відсутності координації між лікарями це може призводити до дублювання препаратів, небезпечних лікарських взаємодій або необґрунтованого призначення лікарських засобів.
Поліпрагмазія істотно підвищує ризик розвитку небажаних реакцій на лікарські засоби, лікарських взаємодій, погіршення функції нирок і печінки, когнітивних порушень, падінь і переломів. Складні схеми лікування часто стають причиною низької прихильності пацієнтів до терапії, що, своєю чергою, негативно впливає на ефективність лікування та збільшує кількість госпіталізацій. За даними міжнародних досліджень, значна частина госпіталізацій людей старшого віку пов'язана саме з небажаними реакціями на лікарські засоби, значної частини яких можна було б уникнути завдяки регулярному перегляду медикаментозної терапії.
Для оцінки доцільності та безпечності фармакотерапії в геріатричній практиці у світі широко застосовують критерії Бірса та критерії STOPP/START. Критерії Бірса — це перелік лікарських засобів, застосування яких у пацієнтів похилого віку пов'язане з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій або має безпечніші альтернативи. До них, зокрема, належать бензодіазепіни, окремі снодійні препарати, антихолінергічні засоби, деякі нестероїдні протизапальні препарати, препарати сульфонілсечовини та дигоксин у високих дозах.
Натомість критерії STOPP (Screening Tool of Older Persons' Prescriptions) допомагають виявити потенційно недоцільні або небезпечні призначення, а критерії START (Screening Tool to Alert to Right Treatment) — випадки, коли пацієнт, навпаки, не отримує лікування, яке має доведену ефективність і рекомендоване сучасними клінічними настановами. Використання цих інструментів сприяє оптимізації фармакотерапії, зменшенню кількості необґрунтованих призначень і підвищенню безпеки лікування.
Фармацевт є одним із ключових учасників профілактики поліпрагмазії. Саме він під час відпуску лікарських засобів може звернути увагу на можливе дублювання діючих речовин, потенційні лікарські взаємодії, неправильний режим прийому або застосування безрецептурних препаратів, рослинних засобів, вітамінів і дієтичних добавок, про які лікар може не знати. Не менш важливо оцінювати скарги пацієнта, адже нерідко вони є проявами побічних реакцій, а не нових захворювань. Саме тому пацієнтам літнього віку доцільно рекомендувати щоразу приносити до аптеки повний перелік усіх лікарських засобів, які вони приймають.
Для зменшення ризиків поліпрагмазії фахівці рекомендують:
Поліпрагмазія є не просто наслідком старіння населення, а серйозною медичною проблемою, яка потребує міждисциплінарного підходу. Раціональна фармакотерапія, регулярний перегляд медикаментозних призначень, а також активна співпраця лікаря, фармацевта й самого пацієнта дозволяють значно знизити ризик небажаних реакцій, підвищити безпеку лікування та покращити якість життя людей літнього віку. Іноді найкращим рішенням стає не призначення ще одного препарату, а своєчасний перегляд уже наявної терапії.
Читайте також Фармацевтична опіка та мистецтво комунікації: етичний вимір відпуску психотропних лікарських засобів.