Медичний канабіс в Україні: де-юре працює, де-факто впирається в бюрократію та дефіцит кадрів

У парламентському Комітеті з питань здоров'я нації провели круглий стіл за участю МОЗ, Нацполіції, фармвиробників та пацієнтських організацій, де обговорили перші результати впровадження Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування».

Голова профільного комітету ВРУ Михайло Радуцький наголошує на позитивних зрушеннях: в Україні вже є перші ліцензовані виробники, виписані перші електронні рецепти, а МОЗ затвердило необхідні клінічні протоколи (зокрема для лікування розсіяного склерозу). Сильною стороною нової моделі депутат називає повну електронну простежуваність обігу препаратів від кабінету лікаря до аптечної полиці, що зводить ризики зловживань до мінімуму.

Проте за деклараціями про успіх ховається низка гострих практичних проблем, які станом на липень 2026 року блокують повноцінний запуск системи.

Топ-8 бар’єрів на шляху медичного канабісу до пацієнта

Аналіз наданого головою Комітету переліку невирішених питань свідчить про те, що система опинилася в «пастці підзаконних актів» та дефіциту підготовленого персоналу.

1. Дефіцит підготовлених медиків

Найкритичніший фактор — відсутність обізнаності серед лікарів. Станом на середину червня 2026 року спеціальне навчання щодо специфіки призначення препаратів канабісу пройшли усього близько 200 лікарів на всю країну. Без масового навчання медиків первинної та спеціалізованої ланки е-рецепти просто нікому буде виписувати.

2. Фармацевтична та аптечна необізнаність

Аналогічна ситуація склалася у фармацевтичній галузі: навчальні програми для студентів та курси безперервного професійного розвитку для фармацевтів досі не розроблені. Більше того, держава наразі не має чіткої картини щодо готовності аптечних мереж. Невідомо, скільки аптек мають одночасно дві обов'язкові ліцензії — на виготовлення ліків та на обіг підконтрольних речовин, яка географія їхнього розташування та які регіони взагалі можуть залишитися без доступу до таких препаратів.

3. Блокування ПТСР у переліку показань

Попри те, що в умовах війни кількість пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом зростає щодня, чинний перелік захворювань (наказ МОЗ № 1586) прямо не передбачає призначення медичного канабісу при ПТСР без окремого висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК). Це створює додаткові проблеми для військових та цивільних, які постраждали від війни.

4. Неможливість провести лабораторний контроль

В Україні досі законодавчо не врегульовано ввезення зразків та стандартів наркотичних засобів і психотропних речовин, вироблених із канабісу, які необхідні для проведення лабораторного контролю якості. Без цього імпорт або місцеве виробництво зупиняються ще на етапі перевірки відповідності.

5. Логістичні та ліцензійні обмеження для аптек

Законодавство досі не дозволяє реалізовувати виготовлені в одній аптеці ліки з субстанції канабісу в інших аптеках тієї ж самої мережі. Це означає, що кожна окрема точка повинна мати повний цикл дозвільних документів, що робить мережеву дистрибуцію практично неможливою.

6. Зависання нормативних актів у Мін'юсті

Зміни до «Правил виробництва та контролю якості ліків в аптеках» (наказ МОЗ № 706 від 29.05.2026) хоч і були зареєстровані Мін'юстом 8 липня 2026 року, проте досі не набрали чинності, що зв'язує руки аптекарям-виробникам.

7. Жорсткі квоти та відсутність механізму їх перерозподілу

Існує проблема з квотуванням на ввезення та виготовлення субстанцій. Механізму передачі невикористаних квот від одних фармпідприємств до тих, які дійсно мають у них потребу і готові виробляти ліки, на сьогодні не існує.

8. Відсутність прямого діалогу з ринком

Для розв'язання практичних проблем необхідно скликати  термінову наради під егідою МОЗ із залученням Національного фармацевтичного університету та безпосередньо керівників аптечних закладів, які планують працювати з канабісом.

Ухвалення закону про медичний канабіс було важливим політичним та гуманітарним кроком. Проте, як показує аналіз, реальний доступ пацієнтів до лікування залежить не від сухих формулювань закону, а від швидкості роботи виконавчої влади.

Якщо МОЗ, Мін'юст та інші профільні відомства найближчим часом не усунуть прогалини в підзаконних актах та не розгорнуть масштабну програму навчання для лікарів і фармацевтів, реформа ризикує залишитися успішною лише на папері.

Читайте також Перші продажі медичного канабісу стартували в Україні, але питання для аптек залишаються.