Необґрунтовані розрахунки та ризики для аптек: чому ДРС відмовила у погодженні Типового договору на доставку ліків
Державна регуляторна служба України (ДРС) повернула на доопрацювання проєкт постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Типової форми договору про здійснення доставки лікарських засобів кінцевому споживачу». Відповідне Рішення № 672 було ухвалене 27 жовтня 2026 року. Для аптечного ринку та медичної спільноти це означає, що оновлений регламент співпраці між аптеками й поштовими операторами наразі не набуде чинності, а профільне міністерство має усунути суттєві недоліки документа.
Головна претензія ДРС стосується якості підготовки аналізу регуляторного впливу (АРВ), яким Міністерство охорони здоров’я супроводило проєкт постанови. Регулятор встановив, що документ суперечить принципам державної регуляторної політики та не відповідає Методиці проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта (затвердженій постановою КМУ від 11.03.2004 № 308).
Ключові прогалини у поданому МОЗ пакеті документів наступні.
Ще до вердикту ДРС, 2 жовтня 2026 року, своє бачення документа висловила Асоціація фармацевтів України (АФУ), направивши до МОЗ офіційне звернення (лист № 360/2026) із розгорнутою порівняльною таблицею на 13 аркушах.
Як наголошує член ГО «АФУ», кандидат фармацевтичних наук, доцент, заслужений працівник фармації України Сергій Лебедь, професійна спільнота підтримує цивілізоване врегулювання електронної роздрібної торгівлі та кур’єрської доставки медикаментів. Проте запропонована редакція Типового договору створює небезпечний дисбаланс: фактично всі ризики перекладаються на аптечні заклади, тоді як оператори поштового зв’язку отримують максимальні преференції.
Водночас чинне законодавство покладає відповідальність за збереження якості, ефективності та безпеки лікарського засобу перед пацієнтом саме на аптеку — навіть на етапі транспортування. Відтак договір повинен містити дієві запобіжники контролю за роботою перевізника.
Експерти АФУ виокремили низку положень, які безпосередньо загрожують і фармбізнесу, і безпеці пацієнтів, що отримують ліки дистанційно.
|
Проблемний аспект у проєкті МОЗ |
Потенційні наслідки для аптеки та пацієнта |
Пропозиції Асоціації фармацевтів України |
|
Односторонній перегляд умов |
Поштовий оператор отримує право змінювати тарифи й правила доставки без підписання додаткової угоди — лише шляхом публікації на власному сайті. |
Зобов’язати оператора персонально попереджати аптеку мінімум за 30 днів, не поширювати нові правила на вже прийняті відправлення та надати аптеці право розірвати договір без штрафних санкцій. |
|
Асиметрія фінансової відповідальності |
На відміну від чинної Типової форми (постанова КМУ № 1002), проєкт прибирає конкретну неустойку оператора за затримку доставки, залишаючи лише загальне посилання на закон. Водночас для аптеки чітку пеню за несвоєчасну оплату збережено. |
Повернути фіксовану санкцію для перевізника — стягнення неустойки в розмірі 20% від вартості послуги за кожен день прострочення. |
|
Розмитий момент переходу відповідальності |
Відсутність чіткої фіксації моменту, з якого відповідальність за цілісність та умови зберігання препарату переходить від фармацевта до кур’єра чи поштового оператора. |
Закріпити повну відповідальність оператора з моменту приймання належно упакованого відправлення і до хвилини його вручення пацієнту або фактичного повернення до аптеки. |
|
Відсутність алгоритму при порушенні «холодового ланцюга» |
Документ передбачає протоколи моніторингу, проте не регламентує дій у разі фіксації температурних відхилень під час транспортування. |
Блокувати видачу таких препаратів споживачу до рішення аптеки, інформувати аптеку про збій протягом 2 годин і прирівнювати порушення температурного режиму до пошкодження товару з компенсацією його вартості. |
|
Примусовий аудит обладнання перевізника |
Закон надає аптеці право перевіряти технічне оснащення оператора, тоді як проєкт МОЗ перетворює це на щорічний обов’язок. У разі псування ліків перевізник зможе уникнути відповідальності, пославшись на те, що аптека не провела перевірку. |
Прибрати норму про обов’язкову щорічну перевірку, зберігши її виключно як добровільне право ліцензіата. |
|
Повторна реалізація повернутих ліків |
Фізичне повернення невикупленої посилки в аптеку не гарантує, що препарат зберіг свої властивості. Крім того, не врегульовано оплату зворотної логістики з вини перевізника. |
Передавати аптеці повні дані температурного моніторингу за весь цикл перебування відправлення у перевізника; покласти витрати за повернення, спричинене діями оператора, виключно на нього. |
|
Конфіденційність та захист даних |
Ризик розголошення медичної таємниці (інформації про стан здоров’я пацієнта через найменування ліків на коробці) та несанкціонованого використання комерційної аналітики аптеки. |
Заборонити нанесення назв препаратів на зовнішнє пакування та унеможливити використання оператором даних про асортимент, обсяги й географію продажів аптеки у власних бізнес-інтересах. |
Наразі Міністерство охорони здоров’я має переглянути регуляторні розрахунки та врахувати зауваження ринку перед повторним поданням проєкту постанови на погодження до ДРС. Повний текст Рішення ДРС № 672 доступний на офіційному вебсайті служби.
Читайте також ДРС не погодила законопроєкт МОЗ про обіг лікарських засобів.