Париж легко закохує у себе фасадами, мостами, музеями й довгими вулицями, якими можна йти без конкретної мети. Але десь осторонь туристичних маршрутів існує інший Париж — той, де історія пахне не старим камінням і парфумами, а сушеними рослинами, смолами, спеціями, корінням і речовинами, назви яких сьогодні можуть звучати майже моторошно.

На avenue Ruysdaël, біля паризького Parc Monceau, розташовані історичні колекції Національного ордену фармацевтів Франції. Це не просто зібрання старовинних ступок, аптечних банок і книг. Тут фактично можна простежити, як аптекарське ремесло поступово перетворювалося на сучасну фармацевтичну професію. Колекції охоплюють понад 21 тис. предметів та творів, пов’язаних з історією фармації. 

І серед них є предмет, який майже неможливо не помітити, — droguier Menier, величезне зібрання аптечної сировини, яке нагадує одночасно старовинну аптеку, лабораторію і кабінет природничих див.

Париж, у якому ліки починалися з полиці

Слово droguier сьогодні може звучати незвично. У старій фармацевтичній традиції так називали зібрання зразків лікарської сировини — рослинної, тваринної або мінеральної, яку використовували для приготування препаратів.

Паризький droguier Menier — саме така історична «бібліотека» речовин. Його основу становлять сотні скляних посудин із сировиною, систематизованою відповідно до фармацевтичних знань першої половини ХІХ століття. Офіційний путівник Ордену фармацевтів називає цю колекцію одним із центральних експонатів музею.  І тут починається одна з найцікавіших паризьких історій.

Прізвище Menier сьогодні насамперед асоціюється із шоколадом. Але Жан-Антуан-Брут Мен’єр, засновник відомої згодом шоколадної компанії, був пов’язаний передусім із фармацевтичною торгівлею. Саме він заснував Maison centrale de droguerie, а створений ним droguier спочатку мав не декоративне, а цілком практичне й навчальне призначення. Так історія фармації несподівано перетинається з історією шоколаду.

І, мабуть, у цьому є щось дуже паризьке: в одному сюжеті зустрічаються аптека, наука, торгівля, підприємництво і ласощі, які згодом підкорять світ.

Що ховалося за скляними стінками

Старовинна аптека для сучасного фармацевта могла б здатися дивним місцем. Замість знайомих упаковок — численні банки, коробки, шухлядки та підписи. Замість готових лікарських форм — сировина, з якої препарат ще належало створити.

У музейних колекціях можна зустріти речовини, які сьогодні викликають подив. Серед описаних предметів паризької колекції згадуються, зокрема, висушені тваринні компоненти, мінеральні речовини та інші складники старовинного терапевтичного арсеналу. Деякі з них сучасній людині здалися б радше експонатами кабінету природничих див, ніж частиною аптечної практики. 

Саме тому музей фармації інколи нагадує своєрідний cabinet de curiosités — «кабінет див». Але за цією екзотикою стоїть важлива історія: фармація століттями працювала з природою без тих аналітичних методів, стандартів чистоти й технологій, які сьогодні здаються очевидними.

Кожна баночка в такій колекції — свідчення епохи, коли фармацевт мав не просто відпустити препарат, а знати сировину, її походження, властивості, способи подрібнення, змішування, зберігання та застосування.

Коли аптека була майже лабораторією

До появи сучасної фармацевтичної промисловості аптека значною мірою була місцем виробництва ліків.

Аптекар працював зі ступкою і товкачиком, вагами, ситами, посудинами для нагрівання та змішування. Його професійне знання передавалося через навчання, рецептурні книги, фармакопеї та практику.

Цей перехід від ремесла до науки особливо добре видно в історії Паризького фармацевтичного факультету. Його музей François Tillequin зберігає понад 25 тис. зразків матеріалів, пов’язаних із materia medica; колекція бере початок у ХІХ столітті, хоча традиція систематичного вивчення лікарських речовин у Парижі сягає значно давніших часів. 

У цьому сенсі музейні полиці — це своєрідний підручник без сторінок. Вони показують, що фармація народжувалася не лише в університетських аудиторіях, а й за аптечним столом.

Найзагадковіші ліки старої Європи

Навряд чи розповідь про історію фармації була б повною без згадки про теріаку. Цей препарат протягом століть вважали одним із найзнаменитіших універсальних засобів. Його історія починається ще в античності, а рецептура з часом ставала дедалі складнішою. До складу різних варіантів теріаки входили десятки компонентів, а її приготування могло перетворюватися на справжнє публічне дійство. 

У цьому місці історія межує з легендою. Теріаку пов’язують із придворною медициною Римської імперії, зокрема з лікарем Андромахом, який служив Нерону. Її попередником вважають складні протиотрути, пов’язані з традицією Мітрідата — понтійського царя, якому античні автори приписували страх перед отруєнням і пошуки універсального протиотруйного засобу.

Особливого статусу теріаці надавала сама ідея: якщо препарат містить безліч речовин, то, можливо, він здатен протидіяти безлічі хвороб.

Наукова медицина зрештою поставила цей принцип під сумнів. Проте теріака протрималася надзвичайно довго: її остаточно вилучили з французької фармакопеї лише у 1908 році. 

Це один із тих фактів, які особливо добре пояснюють, навіщо фармації потрібна власна історична пам’ять. Те, що сьогодні здається очевидною помилкою, свого часу могло бути вершиною доступних медичних знань.

Отрута, яка мала лікувати

Особливої атмосфери старій фармації додають речовини тваринного походження. Однією з найвідоміших була зміїна сировина.

І тут знову з’являється теріака. У різні періоди її лікувальні властивості пов’язували, зокрема, з використанням зміїних компонентів. Паризький аптекар XVII століття Мойс Шарас, відомий своїми дослідженнями теріаки, навіть використовував у своїй професійній діяльності символічну назву «Aux vipères d’or» — «У золотих гадюк». 

Сьогодні така історія звучить майже як сюжет готичного роману. Але для ранньої фармації це була реальність, у якій межа між отрутою і ліками осмислювалася зовсім інакше, ніж тепер.

Саме з таких суперечливих пошуків поступово народжувалася сучасна фармакологія: речовину потрібно було не просто назвати цілющою, а навчитися визначати її склад, дозу, механізм дії, токсичність і безпеку.

Символ, який старший за сучасну аптеку

Є в історії фармації ще одна деталь, на яку сучасний відвідувач може не звернути уваги. Це чаша зі змією — чаша Гігієї.

Сьогодні вона настільки міцно асоціюється з фармацією, що здається символом, який існував завжди. Насправді його професійне використання сформувалося значно пізніше. Історики фармації пов’язують ранні французькі прояви цього символу із Паризьким товариством фармації наприкінці XVIII століття; дослідження зазначають, що чаша зі змією з’явилася на жетоні Société de Pharmacie de Paris у 1796 році. 

Змія тут — не просто знак небезпеки. Вона пов’язана з античною традицією Асклепія та Гігієї, а чаша стала символом фармацевтичної професії.

Цікаво, що французьке законодавство й сьогодні визначає чашу Гігієї та змію Епідавра як офіційний фармацевтичний кадуцей. 

Так знак, який народився з античної символіки та сформувався у професійному середовищі фармацевтів, пережив століття і зрештою опинився на сучасній аптеці.

Ще одна паризька історія — про лікарню

Історію паризької фармації неможливо відокремити від історії лікарень. У колекціях Музею Assistance Publique–Hôpitaux de Paris зберігається окремий великий пласт фармацевтичної спадщини. Його історія сягає 1495 року, коли в Hôtel-Dieu була заснована перша аптечна служба, а згодом госпітальна фармація Парижа пройшла довгий шлях до сучасних систем виробництва, зберігання та розподілу лікарських засобів. 

Особливо промовистою є історія самої апотекарської служби: у 1795 році було створено загальну аптеку госпіталів Парижа, а в наступні роки вона кілька разів змінювала місце розташування. З 1812 року вона містилася в Hôtel de Miramion і залишалася там до 1974 року. 

Тобто музейна історія — це не лише історія красивих банок. За ними стоїть система, яка поступово вчилася виготовляти ліки для великої кількості пацієнтів, контролювати сировину і забезпечувати лікарні необхідними препаратами.

Музей, який не хоче залишатися просто музеєм

Сьогодні історичні колекції фармацевтів Франції мають ще одну важливу функцію — вони підтримують професійну пам’ять.

Між старовинним аптечним посудом, книгами, ступками, етикетками та фармацевтичною сировиною можна побачити не лише минуле професії, а й момент її постійної зміни. Фонд, який опікується спадщиною Ордену фармацевтів, нині відповідає за збереження понад 21 тис. предметів і творів. 

А сам паризький музейний простір відкривається для відвідувачів за спеціальними умовами та під час організованих заходів. Наприклад, у програмі Європейських днів спадщини 2026 року були передбачені екскурсії музеєм Ордену фармацевтів, де відвідувачам показували, зокрема, droguier Menier і розповідали про історію професії. 

Водночас не варто плутати його з Музеєм AP-HP: останній сьогодні не має постійної експозиційної зали, але зберігає близько 13 тис. творів і предметів, пов’язаних із лікарняною історією від Середньовіччя до сучасності, та проводить тимчасові виставки. 


Читайте також: Перші правила роботи аптек: за що аптекаря могли оштрафувати або позбавити «ліцензії».

Поділитися цим дописом

Автор

Голова Асоціації фармацевтів України про «Доступні ліки»: як частковий відпуск може покращити доступність лікування

Голова Асоціації фармацевтів України про «Доступні ліки»: як частковий відпуск може покращити доступність лікування

Фармацевт Практик • 3 хв. читання
Подолання туберкульозу на 2031–2040 роки: ВООЗ готує оновлення протоколів лікування та діагностики

Подолання туберкульозу на 2031–2040 роки: ВООЗ готує оновлення протоколів лікування та діагностики

Фармацевт Практик • 2 хв. читання
Від медичного пункту під Маріуполем до евакуації поранених: як працює військова медикиня «Тантал»
Фото: 152 ОЄБр

Від медичного пункту під Маріуполем до евакуації поранених: як працює військова медикиня «Тантал»

Фармацевт Практик • 3 хв. читання
Контрактування за ПМГ-2027: як закладам охорони здоров’я підготуватися

Контрактування за ПМГ-2027: як закладам охорони здоров’я підготуватися

Фармацевт Практик • 2 хв. читання
Дозволи на паралельний імпорт ліків із 1 січня видаватиме Укрфармагентство

Дозволи на паралельний імпорт ліків із 1 січня видаватиме Укрфармагентство

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
Необґрунтовані розрахунки та ризики для аптек: чому ДРС відмовила у погодженні Типового договору на доставку ліків

Необґрунтовані розрахунки та ризики для аптек: чому ДРС відмовила у погодженні Типового договору на доставку ліків

Фармацевт Практик • 3 хв. читання