Перші аптекарі степів: історія фармації у скіфів

У VII столітті до нашої ери степи Північного Причорномор’я стали домівкою для войовничих іраномовних племен скіфів. Вони витіснили кіммерійців і створили могутню культуру, сліди якої археологи знаходять і сьогодні — від золотих прикрас до медичних інструментів. Скіфи постійно воювали, подорожували та торгували з античним світом. Саме тому фармацевтична справа у них розвивалася надзвичайно активно. Для народу, який жив у суворих умовах степу та часто брав участь у битвах, фармація була не розкішшю, а питанням виживання.

Скіфські цілителі та перші медичні знання

Археологічні розкопки доводять: скіфи добре зналися на лікуванні ран, переломів та опіків. Під час досліджень курганів вчені знаходили бронзові та срібні ножі, голки, щипці та інші медичні інструменти.

Особливо відомими стали Культ-Обські ваги, знайдені у XIX столітті. На них зображено сцену, де один скіфський воїн лікує щелепу іншому. Це унікальне свідчення того, що скіфи володіли навичками своєрідної польової хірургії.

Історики припускають, що серед скіфів існували навіть окремі школи лікарської справи, де передавали знання про трави, рани та методи лікування.

Степова аптека: чим лікували скіфи

Основою скіфської медицини були лікарські рослини. Кочівники та землероби століттями спостерігали за природою, вивчаючи властивості трав і рослин.

Серед найцінніших засобів скіфської фармації були:

• горицвіт;
• солодкий корінь;
• ревінь;
• подорожник;
• цибуля;
• часник.

Багато з цих рослин використовують у фармації й сьогодні. Особливе місце займали сильнодіючі та навіть отруйні рослини. Скіфські цілителі вміли зменшувати їхню токсичність, додаючи мед, бобові відвари чи інші природні компоненти.

Окрім рослин, скіфи активно використовували й засоби тваринного походження. Для лікування застосовували жири, мозок тварин та знамениту боброву струмину.

Також скіфам були відомі «панти» — висушені роги молодих оленів і маралів, які вважалися потужним лікувальним засобом. У давнину цей продукт високо цінувався та був предметом торгівлі.

Перші аптеки у степах Причорномор’я

За часів скіфів у Північному Причорномор’ї почали з’являтися перші аптечні приміщення. Археологи виявили залишки стародавньої аптеки у грецькому місті Ольвія поблизу сучасного Миколаєва.

Там у маленьких керамічних посудинах готували мазі, ліки та навіть парфуми. Це свідчить про високий рівень розвитку фармацевтичної справи для того часу.

Скіфи активно торгували лікувальними рослинами з грецькими колоніями — Ольвією, Херсонесом і Пантікапеєм. Найцінніші трави навіть вирощували на спеціальних плантаціях та продавали далеко за межами Причорномор’я.

Хірургія, знеболення та «скіфська лазня»

Скіфська медицина не обмежувалася лише травами. Відомо, що цілителі здійснювали хірургічні втручання, лікували переломи та накладали пов’язки.

Для знеболення використовували природні речовини, які викликали стан сп’яніння або притуплювали біль. Серед них — опій та мандрагора.

Особливу роль у збереженні здоров’я відігравала так звана «скіфська лазня». Це були своєрідні парові процедури, які допомагали очищенню організму та профілактиці хвороб.

Знання, що пережили століття

Багато лікарських рослин, які відкрили та використовували скіфи, не втратили актуальності навіть через тисячоліття. Частина їхніх знань перейшла до народної медицини, а згодом — і до наукової фармакології.

Скіфська медицина поєднувала практичний досвід, спостереження за природою та елементи давніх вірувань. Саме тому вона стала важливою сторінкою в історії української та світової фармації.

Читайте також Від середньовічних аптекарів до сучасної науки: історія фармації у бронзі.