Попрощалися з тими, хто рятував інших: на Харківщині вшанували загиблих медиків екстреної допомоги

У Пісочині на Харківщині провели в останню путь 56-річного екстреного медичного техніка Олега Журавльова — людину, яка щодня виїжджала на виклики, аби рятувати життя, і загинула під час виконання своєї роботи.

Проститися з медиком прийшли рідні, колеги та друзі. Серед них — парамедик Олександр Дудулад, єдиний член бригади, який вижив після атаки та нині проходить лікування. Попри поранення, він особисто віддав шану загиблому колезі.

Трагедія сталася 15 березня 2026 року близько 05:10 на Куп’янщині — між селами Нова Олександрівка та Червона Хвиля: бригада екстреної медичної допомоги транспортувала поранених, коли в автомобіль влучив російський дрон.

Унаслідок удару загинули двоє медиків: лікар Дмитро Колесник, 27 років та екстрений медичний технік Олег Журавльов, 56 років.

Тіло Дмитра Колесника буде поховано після завершення необхідних експертиз.

На сторінці КНП ХОР «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» колеги емоційно відреагували на втрату:

«Олеже! В тяжкі часи для України ваша команда повсякденно боролася за збереження життя військових та цивільних людей, але, на жаль, свого життя вам не вдалося зберегти. Дякуємо вам за те, що ви робили. Герої не вмирають… (на жаль, вмирають). Вічна вам пам’ять».

Цей удар — чергове свідчення того, що під прицілом опиняються не лише військові, а й ті, хто несе допомогу. Медики, які працюють без зброї, стають мішенню під час виконання своїх обов’язків — у момент, коли намагаються врятувати інших.

Атаки на бригади екстреної допомоги мають системний характер і спрямовані на те, щоб унеможливити доступ до медичної допомоги в прифронтових районах. Йдеться про створення умов, у яких поранені залишаються без шансів на порятунок, а медики — під постійною загрозою.

Загибель Олега Журавльова та Дмитра Колесника — це не лише особиста трагедія їхніх родин і колег, а й болісне нагадування про ціну, яку платять медичні працівники, залишаючись на передовій боротьби за життя.

Читайте також Коли робоче місце стає лінією фронту.