Раціональна антибіотикотерапія чи вимушений емпіризм: нові стандарти МОЗ зіштовхнулися з реальністю
– 1 хв. читання
Міністерство охорони здоров'я України оновило стандарти використання антибактеріальних препаратів. Головний вектор змін — жорстке обґрунтування кожного призначення, обов'язкова бактеріологічна верифікація збудника та обов'язковий перегляд ефективності стартової схеми через 48–72 години. Проте клінічна практика свідчить про глибокий розрив між нормативними вимогами та реальною спроможністю лабораторної мережі стаціонарів.
Статистика застережень: бакпосіви лише у третини пацієнтів
Згідно з офіційними даними за 2025 рік, перед початком антибіотикотерапії бактеріологічні дослідження проводили лише 33% госпіталізованих пацієнтів. При цьому в закладах спеціалізованої медичної допомоги антибіотики резерву застосовували у 17,8% випадків.
Таке співвідношення вказує на те, що значна частина критично важливих препаратів призначається «насліпо», що створює прямі ризики прискорення антибіотикорезистентності та виникнення супутніх ускладнень.
Клінічний погляд: коли теорія впирається в дефіцит ресурсів
Оцінюючи нові регуляторні кроки, провідна українська інфекціоністка, доктор медичних наук, професор Ольга Голубовська зазначає, що логіка запроваджених правил повністю відповідає сучасним світовим протоколам. Однак їх практична реалізація в українських лікарнях впирається в системний дефіцит матеріально-технічного та кадрового забезпечення.
«Самі правила правильні за своєю логікою, але лікарням часто бракує лабораторій, реактивів і кадрів для їх повноцінного виконання. Без розвитку діагностики частина лікарів і надалі буде змушена призначати терапію емпірично, особливо коли важкий пацієнт не може чекати результатів кілька днів», — наголошує Ольга Голубовська.
|
Виклики для стаціонарів |
Клінічні наслідки |
Необхідні кроки |
|
Тривалість бакпосіву (3–5 діб) |
Необхідність використання емпіричних схем широкого спектра у важких пацієнтів |
Впровадження методів швидкої експрес-діагностики та ПЛР-панелей |
|
Брак реактивів та поживних середовищ |
Зниження частки мікробіологічно підтверджених діагнозів (нижче за належні 80–90%) |
Достатнє фінансування матеріально-технічної бази лабораторій |
|
Дефіцит бактеріологів та фармакологів |
Ускладнення процедури обов'язкового перегляду терапії через 48–72 години |
Залучення клінічних фармацевтів до фармакотерапевтичних комісій |
Для практикуючих лікарів затримка з результатами мікробіологічного дослідження залишається головним бар'єром. У разі сепсису, важкої пневмонії чи вентилятор-асоційованих інфекцій затримка із призначенням антибіотика загрожує життю, що робить емпіричний старт неминучим.
Читайте також Ринок антибіотиків зміниться: МОЗ посилює вимоги та контроль.
