Ризики та можливості: що готує новий закон про закупівлі для основних гравців ринку

Наприкінці травня Верховна Рада України ухвалила новий Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), який наразі передано на підпис Президенту. Цей документ, розроблений на виконання вимог Директиви ЄС 2014/24/ЄС, знаменує собою масштабне перезавантаження системи державних закупівель та її адаптацію до суворих європейських стандартів.

Як наголошують експерти ДП «Медичні закупівлі України», Закон покликаний замінити тимчасові підзаконні акти періоду воєнного стану та запровадити стабільні й прогнозовані умови. Документ набуде чинності через дев'ять місяців після офіційного оприлюднення. До цього моменту сфера охорони здоров'я продовжуватиме працювати за нинішніми правилами. Редакція «Фармацевт Практик» проаналізувала ключові новели, які безпосередньо вплинуть на роботу замовників та постачальників фармацевтичної продукції.

Еволюція Prozorro Market та динамічні системи закупівель

Головною інституційною зміною стане трансформація електронного каталогу Prozorro Market у повноцінний, законодавчо врегульований інструмент динамічних закупівель (ДСЗ) за європейськими принципами. Цей механізм впроваджується для придбання стандартизованих товарів і функціонуватиме у два етапи.

На першому етапі централізовані закупівельні організації, зокрема ДП «Медичні закупівлі України», проводитимуть попередній кваліфікаційний відбір постачальників, визначатимуть категорії, формуватимуть профілі та встановлюватимуть технічні характеристики предметів закупівлі. Цей формат діятиме як «відкрита рамкова угода», тобто нові фармкомпанії та дистриб'ютори зможуть долучатися до системи протягом усього часу її роботи.

Вже на другому етапі безпосередньо заклади охорони здоров’я та профільні структурні підрозділи формуватимуть запити пропозицій через Prozorro Market виключно серед тих постачальників, які успішно пройшли перший етап. Це дозволить оперативно закривати потреби з переліку обов’язкових закупівель медичних товарів. Фактичне впровадження такого підходу на практиці ще залежатиме від ухвалення Урядом необхідних підзаконних документів, причому Кабмін отримає право затверджувати навіть типовий договір для переможців.

Важливою новелою у цьому контексті є поява механізму оскарження. Постачальники вперше зможуть звертатися до Антимонопольного комітету України щодо умов кваліфікаційного відбору, результатів оцінювання пропозицій, а також дій замовників чи адміністраторів електронного каталогу. Проте для закупівель другого етапу ДСЗ, вартість яких не перевищує 10 тисяч євро без ПДВ, процедура оскарження в АМКУ застосовуватися не буде.

Розширення інструментарію: від договорів керованого доступу до інноваційного партнерства

Окрім звичних відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та рамкових угод, у практиці з'являться принципово нові закупівельні процедури. Зокрема, Закон чітко передбачає можливість використання оновленої переговорної процедури для укладення договорів керованого доступу (ДКД). Це стратегічно важливий крок для забезпечення українських пацієнтів оригінальними інноваційними лікарськими засобами в умовах абсолютної відсутності конкуренції на ринку, коли проведення стандартних конкурентних торгів є недоцільним.

Ще одним інструментом стане «інноваційне партнерство», яке дозволить замовникам замовляти розробку продуктів чи послуги, яких ще взагалі немає на ринку. Головна перевага полягає в тому, що після успішного завершення розробки державний замовник зможе придбати готовий результат без оголошення нової тендерної процедури.

Паралельно Закон легітимізує практику спільних закупівель, яка давно довела свою ефективність у країнах ЄС. Кілька лікарень або замовників зможуть консолідувати свої бюджети та об’єднувати потреби в межах однієї процедури. Для фармбізнесу це означає суттєве укрупнення лотів, а для держави — сильнішу переговорну позицію, залучення ширшої конкуренції та раціональне використання бюджетних коштів.

Кінець епохи «найнижчої ціни»

Революційною для фармацевтичного сектору є зміна філософії оцінки тендерних пропозицій. Якщо раніше вирішальним фактором автоматично ставала найнижча ціна, то нові правила дозволяють замовникам офіційно враховувати додаткові критерії. Відтепер оцінювати пропозиції можна за якістю, функціональними та технічними характеристиками, умовами постачання, рівнем сервісного обслуговування, а також за витратами протягом життєвого циклу товару, що вкрай актуально для дороговартісного медичного обладнання.

Ба більше, з 1 січня 2027 року скасовується чинне обмеження щодо максимальної питомої ваги нецінових критеріїв на рівні 30 відсотків, а окрему методику їх застосування розробить та затвердить Уряд. Ще один інструмент для гнучкості ринку — альтернативні тендерні пропозиції. Якщо замовник пропише таку можливість у документації та визначить мінімальні вимоги, фармпостачальники зможуть пропонувати інші технічні чи технологічні рішення, що відрізняються від базового варіанта, але задовольняють медичні потреби лікарень.

Диверсифікація ризиків у багатолотових закупівлях

Нові правила суттєво змінять архітектуру великих багатолотових торгів. Для закупівель товарів і послуг із очікуваною вартістю понад 140 тисяч євро (та робіт від 5,4 мільйона євро) замовники матимуть законне право обмежувати кількість лотів, перемогу в яких може здобути один учасник.

Метою такого підходу є зменшення залежності держави від одного постачальника та стимулювання здорової конкуренції на ринку. Якщо один дистриб'ютор запропонує найкращі умови за більшою кількістю лотів, ніж це допускається документацією, переможців визначатимуть за заздалегідь встановленими правилами, порядок застосування яких також затвердить Кабмін.

Для централізованого постачання ліків та медичних виробів ці зміни мають критично важливе значення. Вони дозволяють уникнути монополізації ринку, підвищують стійкість системи та гарантують безперебійне забезпечення пацієнтів медикаментами. Якщо у одного виробника чи імпортера виникнуть логістичні або виробничі збої, система охорони здоров'я не залишиться без життєво необхідних препаратів завдяки наявності альтернативних постачальників на інших лотах.

Новий Закон «Про публічні закупівлі» остаточно наближає український госпітальний ринок до прозорих європейських моделей. Для замовників це реальний шанс купувати не найдешевше, а найякісніше та найефективніше в довгостроковій перспективі. Для фармацевтичного бізнесу це серйозний виклик, який вимагатиме перебудови тендерних стратегій та підвищення сервісних стандартів, але водночас відкриє цивілізовані інструменти захисту своїх прав та нові можливості для виведення інноваційних оригінальних препаратів на державний рівень.

Читайте також Державний резерв ліків і нові закупівлі для онкопацієнтів