Сергій Кузьміних: «Запуск нового Закону “Про лікарські засоби” в такому стані системи — сумнівна ідея»
– 2 хв. читання
Українська фармацевтична галузь одночасно протистоїть двом викликам — російським ударам по виробничих і логістичних об’єктах та невизначеності з підготовкою нової регуляторної системи, яка має запрацювати з 1 січня 2027 року. На це звернув увагу народний депутат України Сергій Кузьміних.
За його словами, протягом вересня-жовтня від російських атак суттєво постраждали різні ланки ланцюга постачання лікарських засобів. Серед підприємств та об’єктів фармацевтичної інфраструктури, які зазнали ударів, депутат назвав «КУСУМ», «Дарницю», «Біокон», «БаДМ», «Оптіма-Фарм», Teva, «Вента ЛТД», склад Всесвітньої організації охорони здоров’я, а також логістичні потужності «Аптеки Доброго Дня».
«Бізнес зазнає втрат і змушений вкладати кошти у відновлення, відкладаючи інвестиції у нові розробки, виробництво та соціальні проєкти», — зазначив Сергій Кузьміних.
Водночас, наголошує депутат, додатковий тиск на фармвиробників та учасників ринку створює підготовка до запровадження нового Закону України «Про лікарські засоби». За його оцінкою, за кілька місяців до запланованого старту реформи низка ключових питань залишається невирішеною.
Зокрема, Кузьміних звернув увагу на майбутню модель органу державного контролю за обігом лікарських засобів. На його думку, замість створення нового незалежного органу держава фактично рухається шляхом трансформації Держлікслужби в Укрфармагентство.
Окремо депутат порушив питання фінансової незалежності майбутнього регулятора та механізму сплати внесків учасниками ринку.
Ще один виклик — витрати бізнесу на виконання нових регуляторних вимог. Йдеться, зокрема, про 2D-кодування та нові вимоги до підтвердження біоеквівалентності. Для українських виробників це означає додаткові інвестиції саме в той момент, коли частина підприємств змушена спрямовувати значні кошти на відновлення після обстрілів.
При цьому, за словами Кузьміних, держава досі не забезпечила достатньо доступних фінансових інструментів та механізмів страхування воєнних ризиків для фармацевтичного бізнесу.
«Фарма після обстрілів відновлює заводи й склади, але доступних кредитів і нормального страхування воєнних ризиків держава так і не дала», — заявив народний депутат.
Сумніви у нього викликає і темп підготовки законодавчих змін. МОЗ винесло на громадське обговорення масштабний пакет поправок до законодавства, однак, як вважає Кузьміних, залишається питання, чи реально ухвалити необхідні зміни до початку 2027 року. Після цього ще потрібно буде розробити та затвердити значний масив підзаконних нормативних актів.
Таким чином, фармацевтичний сектор може зустріти початок 2027 року в ситуації, коли підприємствам доведеться одночасно відновлюватися після російських атак, інвестувати у виконання нових вимог та адаптуватися до ще не сформованої остаточно регуляторної системи.
«Може, все ж визнаємо, що держава не зробила своє домашнє завдання, а запуск нового Закону “Про лікарські засоби” з 1 січня 2027 року в такому стані системи — м’яко кажучи, сумнівна ідея?» — написав Сергій Кузьміних на своїй Facebook-сторінці.
Для фармацевтичного ринку питання вже виходить за межі дискусії про строки набрання чинності законом. Йдеться про те, чи матиме галузь достатньо часу та ресурсів для переходу на нові правила без ризиків для виробництва, постачання та доступності лікарських засобів.
Читайте також Від ліквідації Держлікслужби відмовилися: як формуватиметься та працюватиме Укрфармагентство за постановою № 1209.
