Україна підводить підсумки першого року боротьби з антимікробною резистентністю

У межах Всесвітнього тижня обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів МОЗ оприлюднило результати першого року реалізації оновленої державної Стратегії протидії антимікробній резистентності (АМР) до 2030 року. Документ, ухвалений урядом наприкінці 2024 року, став продовженням Нацплану 2019–2021 років і фактично задає довгостроковий курс країни у відповідь на одну з найсерйозніших глобальних загроз здоров’ю.

Ця стратегія об’єднує медичний, ветеринарний та екологічний сектори в межах підходу «Єдине здоров’я» й передбачає модернізацію системи інфекційного контролю, розширення національної лабораторної мережі, удосконалення епіднагляду та розвиток наукових досліджень.

За рік реалізації державної АМР-стратегії простежуються перші відчутні зрушення. Насамперед — помітне зниження споживання найпотужніших антибіотиків. Використання цефтріаксону скоротилося вдвічі, а левофлоксацину — у 2,5 раза порівняно з 2022 роком. Фахівці відзначають: це свідчить про перехід лікарів до більш раціональної практики призначення препаратів першої лінії, що дозволяє зберегти резервні антибіотики для складних клінічних випадків.

Ще одна тенденція — відмова від необґрунтованого застосування ін’єкційних форм. Завдяки оновленим стандартам та доказовим рекомендаціям у 2024 році лише 8% антибіотиків призначалися у вигляді ін’єкцій, і цей показник продовжує зменшуватися.

Для підвищення рівня професійної спроможності медичного персоналу МОЗ разом з Центром громадського здоров’я провели понад 90 безоплатних навчальних заходів, у яких взяли участь більш ніж 10 тисяч лікарів та менеджерів медичних закладів. Теми охоплювали інфекційний контроль, безпечну медичну допомогу та підходи до стримування АМР.

Водночас значно розширилася й національна система епіднагляду. Україна інтегрована до міжнародних платформ CAESAR (ECDC) та GLASS (ВООЗ), а кількість лабораторій, що опрацьовують дані для цих мереж, зросла з п’яти у 2017 році до 91 у 2025-му. Важливим кроком цього року стало і перше Національне дослідження поширеності інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги — результат, що створює базу для подальшого вдосконалення політик у сфері інфекційного контролю.

Неможливо не згадати й роль електронного рецепта — інструмента, який з 2022 року обмежив безконтрольний доступ населення до антибіотиків та став важливим бар’єром на шляху до їхнього нераціонального використання.

У МОЗ наголошують: проблема антимікробної резистентності не є суто українською. За даними ВООЗ, оприлюдненими у 2025 році, майже кожна шоста бактеріальна інфекція у світі вже нечутлива до стандартного лікування. У 2019 році АМР була пов’язана майже з п’ятьма мільйонами смертей. Причини відомі — надмірне використання антибіотиків, самолікування та незавершення призначених курсів.

І саме тому Всесвітній тиждень обізнаності нагадує: антибіотики не працюють «для профілактики», «про всяк випадок» чи «щоб швидше одужати». Кожне необґрунтоване використання прискорює розвиток стійкості бактерій, а це означає, що в майбутньому навіть звичайні інфекції можуть стати смертельно небезпечними.

Україна вже робить кроки, які світові експерти називають критично важливими — і від того, наскільки послідовно буде реалізована Стратегія до 2030 року, залежить здоров’я мільйонів пацієнтів сьогодні та у найближчому майбутньому.

Раніше МОЗ повідомляло про розширення програми доступу до інноваційних ліків для пацієнтів із рідкісними хворобами.