Українці дедалі краще оцінюють медичні послуги, але не завжди підтримують реформу

Попри позитивні зміни в роботі системи охорони здоров’я, багато українців досі не до кінця розуміють суть медичної реформи та власні права на безоплатну допомогу. Такого висновку дійшли автори дослідження «Барометр системи охорони здоров’я», яке з 2022 року проводить Національна агенція ZDOROVI.

Результати восьмої хвилі дослідження, представлені під час публічного обговорення за участю представників НСЗУ, медичної спільноти та пацієнтських організацій, продемонстрували цікаву тенденцію. Українці дедалі позитивніше оцінюють якість медичних послуг, однак рівень підтримки самої медичної реформи залишається нижчим.

На думку учасників дискусії, така ситуація пов’язана насамперед із недостатньою поінформованістю населення про механізми роботи системи охорони здоров’я. Багато пацієнтів не знають, які послуги гарантуються державою в межах Програми медичних гарантій, а також не завжди розуміють, як відстоювати свої права у разі вимагання додаткової оплати.

Крім того, на сприйняття реформи впливає не лише якість лікування, а й загальний досвід взаємодії з медичним закладом. За словами учасників обговорення, негативне враження від запису на прийом, роботи реєстратури чи комунікації з персоналом може суттєво впливати на оцінку всієї системи охорони здоров’я.

Дослідження також засвідчило, що цифровізація залишається одним із найбільш помітних напрямів трансформації галузі. Сьогодні в електронній системі охорони здоров’я накопичено понад 5,4 млрд медичних записів, а кількість користувачів системи наближається до 400 тис. Водночас експерти наголошують, що значна частина медичних закладів поки що використовує цифрові інструменти переважно для виконання формальних вимог, а не для аналізу даних та управління якістю медичної допомоги.

Окрему увагу під час презентації результатів приділили питанням європейської інтеграції української медицини. Серед уже реалізованих змін фахівці називають розвиток скринінгових програм, розширення профілактичних заходів та впровадження сучасних підходів до раннього виявлення захворювань. Зокрема, програми неонатального скринінгу вже дозволяють виявляти понад два десятки генетичних хвороб у новонароджених.

Автори дослідження зазначають, що наступним викликом для системи охорони здоров’я стане не лише подальше впровадження цифрових рішень чи адаптація до європейських стандартів, а й налагодження ефективної комунікації з пацієнтами та медичними працівниками. Саме нерозуміння принципів реформи та недостатня поінформованість громадян залишаються одними з ключових факторів, що впливають на рівень довіри до системи охорони здоров’я.

Читайте також НСЗУ готується до впровадження нових вимог щодо медичних даних за стандартами ЄС