«Відстрочка дає час, але не розв’язує проблему»: Олександр Чумак про майбутнє аптек ФОП після постанови про укриття

Для невеликої аптеки питання укриття — це не лише вимога нормативного документа, а й витрати, які підприємець не завжди може собі дозволити, та рішення, на які він часто не має повноважень. Постанова Кабінету Міністрів України № 1092 поставила малий бізнес перед необхідністю шукати способи організувати роботу під час повітряних загроз, однак технічні можливості орендованих приміщень і доступність захисної інфраструктури суттєво різняться. Про те, чому формального дотримання вимог недостатньо, які зміни потрібні аптечному сектору та як не допустити втрати доступу до ліків у невеликих громадах, говоримо з Олександром Чумаком, президентом ГО «Асоціація приватних роботодавців».

 Постанова Кабінету Міністрів України № 1092 встановлює умови роботи підприємств під час повітряних загроз. Які її вимоги створюють найбільше труднощів для аптек, що працюють у форматі ФОП?

— Найскладніше те, що можливість продовжувати роботу залежить від умов, які власник невеликої аптеки часто не контролює. Наприклад, орендар може організувати оповіщення працівників і визначити порядок дій під час тривоги, але не завжди має право перебудовувати приміщення, облаштовувати підвал чи встановлювати окрему захисну споруду. До того ж сам факт наявності підвалу ще не означає, що він придатний для захисту людей.

Додатковими проблемами стають витрати на технічне обстеження, облаштування безпечного простору та організацію доступу до зовнішнього укриття. Підприємцю недостатньо знати, де розташована найближча захисна споруда: потрібно розуміти, чи буде вона відкрита під час тривоги, чи відповідає необхідним умовам і чи вистачить там місця.

Великі аптечні мережі зазвичай мають більше можливостей залучати інженерів і юристів, розподіляти витрати між об’єктами та організовувати роботу з урахуванням можливих обмежень. Для незалежної аптеки фінансове навантаження може припадати лише на один заклад. Водночас я б не ототожнював статус ФОП із малим масштабом діяльності: оцінювати потрібно конкретне приміщення, кількість людей і реальні можливості їхнього захисту.

 Багато аптек орендують невеликі приміщення в житлових будинках або торговельних об’єктах. Що робити підприємцю, якщо облаштування укриття не належить до його повноважень або потребує непосильних витрат?

— Передусім варто перевірити всі наявні можливості разом із власником або управителем будівлі. Необхідно з’ясувати, які захисні приміщення є в будівлі, у якому вони стані, чи підтверджена їхня технічна придатність і хто відповідає за доступ до них. Не слід одразу замовляти капітальні роботи, не з’ясувавши, чи має орендар право їх проводити та чи справді вони потрібні.

Постанова передбачає можливість використання безпечного простору, але назвати ним звичайну комору або встановити відповідну табличку недостатньо. Захисні характеристики мають підтверджуватися відповідними розрахунками, а технічну придатність повинен оцінювати компетентний фахівець.

Серед можливих рішень — облаштування придатної зони в будівлі, спільні дії власника та орендарів або використання зовнішньої захисної інфраструктури з належно організованим доступом. Проте кожен варіант потрібно перевіряти окремо. Якщо приміщення технічно непридатне, а доступної альтернативи немає, додатковий документ не зробить його безпечним. Саме тому ми пропонуємо усунути додаткову автоматичну заборону роботи, пов’язану з вимогами постанови № 1092, водночас зберігши чинні законодавчі обов’язки щодо безпеки.

Перехідний період для суб’єктів господарювання, які не мають укриття, за роз’ясненням Мінекономіки триває до 4 грудня 2026 року. На що підприємцям потрібно звернути увагу до завершення цього строку?

— Насамперед потрібно розуміти, що перехідний період не означає загального відтермінування всіх заходів безпеки. За роз’ясненням Мінекономіки, його застосування пов’язане з погодженням із трудовим колективом, а сам строк визначено до 4 грудня 2026 року.

До цієї дати підприємцю потрібно з’ясувати, який із передбачених способів захисту реально доступний, перевірити технічні й документальні умови, організувати оповіщення та визначити порядок дій персоналу. Якщо облаштування або доступ до укриття залежать від власника будівлі, переговори варто розпочинати заздалегідь. Саме листування з орендодавцем чи намір виконати роботи не означають автоматичного продовження перехідного строку.

Важливо також не плутати проєкти змін із чинними нормами. У пропозиціях, які ми опрацювали, передбачено додаткові строки й умови їх застосування, однак до ухвалення відповідних рішень вони не можуть вважатися чинними. Так само завершення перехідного періоду саме по собі не означає автоматичного анулювання аптечної ліцензії: йдеться про умови роботи під час відповідного рівня загрози. Підприємцю потрібні зрозумілі правила, а не обіцянки, які не гарантують правової визначеності.

 Окрема проблема — погодження продовження роботи з трудовим колективом. Як виконати цю вимогу аптеці, де працює лише один найманий працівник, або підприємцю, який веде діяльність самостійно?

— Постанова № 1092 передбачає погодження з трудовим колективом, однак спеціальної універсальної форми документа для всіх можливих моделей роботи вона не встановлює. Тому запропоновані нами способи фіксації погодження — це практичні рекомендації, а не затверджений державою обов’язковий шаблон.

Якщо в аптеці працює кілька людей, рішення можна оформити протоколом, зазначивши учасників, умови роботи, інформацію про доступні способи захисту та прийняте рішення. Якщо найманий працівник один, доцільно письмово зафіксувати його позицію й умови, з якими його ознайомили. За позмінної роботи важливо врахувати всіх працівників, які фактично залучаються до роботи під час повітряних тривог. Водночас через відсутність деталізованої процедури я не став би стверджувати, що індивідуальна заява буде безумовно достатньою в кожній ситуації.

Ще складніше у випадку, коли ФОП працює сам і не має найманих працівників. Трудового колективу, з яким можна погодити роботу, тут немає, тому вимога потребує окремого врегулювання. Вигадувати «згоду із самим собою» не потрібно. І головне: жоден підпис працівника не звільняє роботодавця від обов’язків із безпеки та не позбавляє працівника права відмовитися від небезпечної роботи.

 Чи оцінювала Асоціація приватних роботодавців, скільки коштуватиме виконання нових вимог для типової аптеки ФОП? Наскільки реальним є ризик, що частина підприємців не зможе продовжувати діяльність?

— Підтвердженої середньої суми витрат для типової аптеки ФОП, яку можна було б відповідально назвати, у нас немає. Без обстеження різних приміщень і відповідних кошторисів будь-яка універсальна цифра створювала б хибне уявлення про масштаб проблеми.

В одній аптеці може вистачити технічної оцінки та обмеженого дооблаштування, в іншій знадобляться складні роботи за участю власника будівлі, а в третій придатне рішення в межах наявного приміщення взагалі може бути відсутнім. До розрахунку необхідно включати не лише будівельні роботи, а й технічні послуги, обладнання, подальше утримання та фінансові наслідки переривання діяльності. При цьому втрачену виручку не можна автоматично прирівнювати до збитку: потрібно враховувати і витрати, яких підприємець не мав під час простою, і зобов’язання, що залишаються.

Ризик фінансової неспроможності виконати вимоги справді існує, особливо для аптек з обмеженим оборотним капіталом. Однак прогнозувати кількість можливих закриттів без відповідних даних було б некоректно. Саме тому фінансова підтримка має надаватися до початку робіт або передбачати оплату виконавцю, а не лише відшкодування витрат, які підприємець спочатку мусить покрити власним коштом.

Інакше частина бізнесу може шукати способи працювати поза офіційними механізмами, що створюватиме додаткові ризики, зокрема податкові та трудові. Це не розв’язання проблеми, а перенесення її в іншу площину.

 Якщо поблизу аптеки є укриття, але воно розташоване в іншій будівлі, чи може підприємець розглядати його як реальний спосіб захисту працівників і відвідувачів?

— Зовнішнє укриття може стати важливим рішенням для невеликої аптеки, особливо якщо власне приміщення не має технічних можливостей для облаштування захисного простору. Але близькість споруди або позначка на карті ще не підтверджують, що всі необхідні умови виконані. Потрібно з’ясувати статус укриття, його готовність і місткість, маршрут до нього та порядок відкриття під час тривоги.

Окремо слід розрізняти доступ до укриття і витрати на його утримання. Порядок, затверджений постановою № 138, визначає відповідальність балансоутримувача за утримання споруди та передбачає договірну участь кількох користувачів у відповідних витратах. Однак із цього не випливає, що будь-яка аптека автоматично повинна укладати платний договір лише тому, що її працівники чи відвідувачі можуть перейти до найближчого укриття.

У підготовленому проєкті змін пропонується чіткіше врегулювати використання зовнішніх і спільних укриттів та доступ до них без окремого договору. Проте це поки що пропозиція, а не норма, яку можна вважати ухваленою. Ми наполягаємо, щоб достовірну інформацію про готовність і місткість захисних споруд надавали відповідальні органи та балансоутримувачі, а не вимагали від кожного орендаря повторно оплачувати оцінку чужого об’єкта.

 Що має робити фармацевт, якщо повітряна тривога починається під час відпуску рецептурного препарату, роботи з електронним рецептом або обслуговування літньої людини? Чи потрібні для аптек окремі галузеві алгоритми?

— Аптеці потрібен короткий і зрозумілий алгоритм дій, яким працівник може скористатися безпосередньо під час зміни. Він має визначати, як повідомити людей про небезпеку, як припинити обслуговування без зайвої затримки, куди переміщуватися та як допомогти відвідувачеві, який не може самостійно швидко залишити приміщення. При цьому допомогу маломобільній людині необхідно планувати з огляду на реальну кількість працівників, не покладаючи на одного фармацевта фізично нездійсненних завдань.

Робота з електронним рецептом також потребує зрозумілого порядку дій, щоб зберегти дані та коректно завершити або поновити операцію відповідно до правил системи. Сам факт початку відпуску рецептурного препарату не може бути універсальним дозволом продовжувати обслуговування протягом усієї тривоги. Окремо потрібно враховувати роботу охоронних систем, температурний режим зберігання лікарських засобів і порядок відновлення діяльності після завершення небезпеки.

Тому галузеві роз’яснення необхідні. Для сфери охорони здоров’я вже існує спеціальний Порядок № 1158, однак його застосування до конкретних аптечних моделей потрібно узгоджувати з аптечним і ліцензійним регулюванням. АПАУ окремо звернулася з цього питання до МОЗ. До появи чітких узгоджених правил не варто стверджувати, що аптека автоматично може перенести відпуск лікарських засобів до будь-якого сусіднього укриття.

Яких практичних інструментів сьогодні бракує підприємцям, щоб зрозуміти, чи відповідає їхня аптека вимогам безпеки?

— Було б неправильно стверджувати, що держава взагалі не надає технічних матеріалів. 19 жовтня Мінекономіки оприлюднило методичні матеріали щодо еквівалентного статичного навантаження та приклади розрахунків. Проте наявність інженерної методики не означає, що власник аптеки без спеціальної підготовки може самостійно оцінити міцність конструкцій і підтвердити захисні характеристики приміщення.

Підприємцям потрібні зрозумілий перелік першочергових дій, типові технічні рішення із зазначенням меж їх застосування та можливість отримати первинну фахову оцінку без надмірних витрат. Корисними були б також зразки інструкцій і чекліст вихідних даних, які необхідно підготувати для фахівця. Водночас такий чекліст має допомагати організувати оцінювання, а не підміняти професійний висновок.

Я не підтримую створення ще одного обов’язкового попереднього погодження роботи кожної аптеки. Це означало б появу додаткового дозвільного бар’єра. Натомість потрібно використовувати вже наявні документи, не дублювати навчання та облік і чітко визначити, коли достатньо типового рішення, а коли потрібен індивідуальний технічний розрахунок. Якщо ж облаштування захисного простору об’єктивно неможливе, швидке отримання висновку про це саме по собі не розв’язує питання права на роботу.

 Чи не призведуть однакові вимоги до безпеки для всіх підприємств до скорочення кількості аптек у сільській місцевості та прифронтових громадах, де альтернативних закладів може бути небагато?

— Такий ризик є. Тут ідеться не лише про фінансові можливості власника, а й про доступність лікарських засобів для мешканців. Якщо невелика громада втрачає єдину аптеку, людям доводиться долати більші відстані, витрачати додаткові кошти та чекати довше, щоб отримати необхідні препарати. Найбільш відчутними ці наслідки можуть бути для літніх людей і тих, хто має обмежену мобільність. Водночас це оцінка ризику, а не підтверджений прогноз кількості закриттів.

Державі варто насамперед визначити території, де одночасно бракує аптечного обслуговування та доступних укриттів. Для таких громад необхідні спільні захисні рішення, адресна підтримка незалежних аптек і залучення власників будівель та місцевої влади. Допомога має охоплювати не тільки будівельні роботи, а й технічне оцінювання, обладнання та відновлення пошкоджених об’єктів.

Не менш важливо, щоб механізми підтримки були реальними для малого бізнесу. Якщо підприємець не має коштів для попередньої оплати робіт, обіцянка відшкодувати витрати згодом може виявитися недієвою. Потрібні фінансування до початку робіт і можливість отримати допомогу без обов’язкового співфінансування для тих, хто його не потягне. Соціальна роль аптеки не скасовує необхідності захищати працівників і відвідувачів, але й створення вимог без урахування місцевих умов не гарантує розв’язання проблеми.

Яких змін до постанови № 1092 насамперед домагатиметься Асоціація приватних роботодавців і якого рішення очікує від уряду до завершення перехідного періоду?

— Наша основна пропозиція — визнати постанову № 1092 такою, що втратила чинність, і замінити запроваджені нею додаткові обов’язкові умови роботи методичними рекомендаціями. Вони мають містити практичні алгоритми для різних видів бізнесу, а не створювати нові зобов’язання, дозволи, документи та додаткові підстави для заборони діяльності. Водночас чинні законодавчі обов’язки щодо безпеки повинні залишатися в силі, а правила державного оповіщення необхідно належно врегулювати в інших нормативних актах.

Якщо постанову буде збережено, ми пропонуємо альтернативні зміни: усунути додаткову автоматичну заборону роботи лише через відсутність власного укриття, врегулювати спільний доступ до захисних споруд, чітко розмежувати обов’язки орендаря та балансоутримувача й не вимагати повторного оформлення документів там, де це не потрібно. Також необхідно передбачити рішення для підприємств, які вимушено переміщуються або зазнали пошкоджень.

Для аптек особливо важливі узгоджені галузеві правила та доступне фінансування захисних рішень. Відстрочка дає час тим, хто має можливість виконати вимогу. Держава повинна запропонувати рішення і для тих, у кого такої можливості немає. До завершення перехідного періоду ми очікуємо зрозумілого й здійсненного механізму, який не підмінятиме реальні заходи безпеки формальними документами.

Крім того, зараз триває збір підписів під петиціями щодо постанови № 1092, одна з яких вимагає її скасування. На момент підготовки наших відповідей кількість підписів наближалася до необхідної для офіційного розгляду вимоги Кабінетом Міністрів України. Сподіваємося, що питання буде розглянуто своєчасно, а рішення враховуватиме не лише нормативні вимоги, а й реальні можливості підприємців забезпечити безпеку людей.

Читайте також: Едем Адаманов: «Ми маємо використовувати всі можливості, щоб фармацевти й пацієнти були в безпеці»