Всесвітній день здоров’я 2026: профілактика, стрес і нова роль фармацевта

7 квітня світ відзначає Всесвітній день здоров’я — і цього року він особливо резонує з українською реальністю. Система охорони здоров’я більше не працює в умовах «звичайного часу»: війна, демографічні зміни та зростання хронічних захворювань формують нову модель попиту на медичну допомогу. У цій моделі ключовими стають профілактика, контроль ризиків і щоденний супровід пацієнта — зокрема на рівні аптеки.

Світ і Україна: домінування хронічних захворювань

За даними ВООЗ і міжнародних досліджень останніх років, неінфекційні захворювання формують близько двох третин усіх смертей у світі. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються головною причиною смертності — понад 19 млн випадків щороку.

Україна тут не є винятком — навпаки, проблема виражена гостріше. ССЗ стабільно займають перше місце серед причин смертності, формуючи значну частку втрат, у тому числі серед працездатного населення. Це означає, що мова йде не лише про медичну, а й про економічну та соціальну проблему.

При цьому ключове — більшість факторів ризику залишаються контрольованими: артеріальна гіпертензія, підвищений холестерин, діабет, куріння, ожиріння, низька фізична активність.

Старіння населення і зростання хронічних станів

Демографічна ситуація в Україні ускладнюється: з одного боку — старіння населення, з іншого — міграція та втрати внаслідок війни. Частка людей віком 60+ зростає, а разом із нею — і поширеність хронічних захворювань.

Це означає збільшення кількості пацієнтів із тривалими схемами лікування, коморбідністю та ризиками поліпрагмазії. У таких умовах контроль терапії стає критично важливим — як з точки зору ефективності, так і безпеки.

Фактично система переходить до моделі довготривалого супроводу пацієнта, де роль кожної ланки, включно з аптекою, суттєво зростає.

ПТСР як новий системний фактор ризику

Окремий вимір українського контексту — психічне здоров’я. За оцінками останніх років, значна частина населення має симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР) або хронічного стресу.

ПТСР перестає бути виключно психологічною проблемою — він прямо впливає на соматичне здоров’я:

підвищує ризик артеріальної гіпертензії;
асоціюється з більшим ризиком інфарктів та інсультів;
погіршує контроль хронічних захворювань;
знижує прихильність до лікування.

Таким чином, в Україні формується унікальна ситуація, коли психоемоційний фактор стає одним із ключових драйверів серцево-судинних ризиків.

«Омолодження» хвороб

Ще один тривожний тренд — зниження віку пацієнтів із ССЗ. В Україні дедалі частіше фіксуються інфаркти та інсульти у віці 40–50 років.

Причини комплексні:

хронічний стрес і ПТСР;
порушення режиму сну;
незбалансоване харчування;
низька фізична активність.

Це означає, що профілактика повинна починатися значно раніше і бути більш системною.

Аптека як точка стабільності

В умовах війни аптека стала однією з найбільш стабільних точок доступу до медичної допомоги. Часто саме фармацевт є першим і єдиним фахівцем, до якого звертається пацієнт.

Це формує нову практику:

первинний скринінг ризиків (зокрема артеріального тиску);
виявлення симптомів, що потребують направлення до лікаря;
консультування щодо способу життя;
підтримка пацієнтів із хронічними захворюваннями.

Особливо важливо це для пацієнтів із ССЗ, де регулярність контролю має критичне значення.

Комплаєнс: слабка ланка, яка визначає результат

Однією з головних проблем лікування хронічних захворювань залишається низька прихильність до терапії. В українських умовах вона додатково погіршується через стрес і ПТСР, фінансові обмеження, порушення доступу до медичної допомоги. Фармацевт у цій ситуації стає ключовою фігурою, яка може впливати на комплаєнс:

пояснювати значення безперервного лікування;
попереджати про ризики переривання терапії;
допомагати орієнтуватися у схемах лікування;
виявляти потенційні проблеми поліпрагмазії.

Для пацієнтів із ССЗ це безпосередньо впливає на ризик ускладнень і смертності.

Профілактика як нова фармацевтична реальність

Сьогодні профілактика — це не абстрактна концепція, а практичний інструмент, який реалізується щодня, зокрема в аптеці. Контроль факторів ризику, раннє виявлення проблем, підтримка комплаєнсу — це ті функції, які вже зараз виконуються фармацевтами.

У контексті Всесвітнього дня здоров’я це означає просту, але принципову зміну: здоров’я формується не лише в лікарні чи кабінеті лікаря, а у щоденній взаємодії з пацієнтом.

І саме тут фармацевт стає одним із ключових агентів змін, особливо в країні, де система працює в умовах тривалого стресу, а потреба у профілактиці ніколи не була такою високою.

Читайте також Травмо-орієнтована комунікація в аптеці: практичні поради для фармацевтів.