Артем Прощенко: Поспішний суцільний перехід на е-рецепти може коштувати людям здоров’я і життя
Поки чиновники звітують про «цифровий прорив» у медицині, мільйони українців ризикують опинитися без доступу до життєво необхідних ліків. Суцільний перехід на електронні рецепти в умовах війни, нестабільного інтернету та неготовності державних систем може перетворитися не на реформу, а на гуманітарну проблему — насамперед для людей похилого віку, людей з інвалідністю та мешканців прифронтових територій. Про небезпеки поспішної цифровізації медичної сфери попереджає Артем Прощенко, юрист, член правління ГО «Доступно.UA» і член Громадської ради Держлікслужби України.

За словами експерта, сама ідея цифровізації медичної сфери не є негативною, однак її впровадження в умовах війни, нестабільного зв’язку та неготовності державних сервісів може призвести до критичних наслідків для пацієнтів.
«Електронні рецепти мають сенс у країні, де цифрові сервіси роками тестувалися, де люди поступово звикали до нового формату, а не там, де все намагаються впровадити «по щелчку пальців». Україна зараз живе в умовах війни, постійних перебоїв зі світлом та інтернетом, а частина регіонів фактично перебуває у зоні гуманітарного ризику», — зазначає Прощенко.
Він наголошує, що найбільше проблем може виникнути саме у людей похилого віку. Багато з них не користуються смартфонами, не мають доступу до інтернету або просто не здатні швидко опанувати цифрові сервіси.
«Людину у 70 чи 80 років дуже складно навчити користуватись електронними рецептами, кодами, застосунками та SMS-підтвердженнями. Вони десятиліттями жили у паперовій системі документообігу. Для них навіть запис до лікаря через телефон — це вже проблема», — пояснює експерт.
Окрему небезпеку, на його думку, становить повна залежність системи від електронних баз даних. У разі технічних збоїв люди можуть просто залишитися без життєво необхідних препаратів.
«Ми вже бачили, як державні цифрові сервіси працюють із перебоями. Якщо в якийсь момент система «ляже», люди не зможуть отримати інсулін, серцеві препарати чи інші критично важливі ліки. А для багатьох пацієнтів це питання не комфорту, а виживання», — підкреслює Прощенко.
Експерт також звертає увагу на ситуацію у прифронтових областях, де через перебої зі зв’язком або відсутність інтернету електронний рецепт може виявитися просто недоступним.
«У прифронтових районах люди інколи тижнями живуть із нестабільним зв’язком. Як там отримувати електронний рецепт? Що робити людині, якщо їй терміново потрібні ліки, а система не працює?» — ставить питання юрист.
На переконання Артема Прощенка, цифровізація медичної системи має відбуватися поступово, із паралельним збереженням паперової альтернативи та обов’язковим тестуванням усіх механізмів.
«Спочатку потрібно запитати думку громадськості, лікарів, фармацевтів, пацієнтів, протестувати систему в різних регіонах, а вже потім переводити країну на нові правила. Інакше замість реформи ми отримаємо черговий колапс», — резюмує він.
Читайте також Цифровізація медицини — із поправкою на війну: харківські фармацевти про повний перехід на е-рецепти