Британські хірурги провели операцію на мозку з підтримкою штучного інтелекту

У Великій Британії команда нейрохірургів уперше у світі провела операцію з видалення пухлини мозку із застосуванням штучного інтелекту в режимі реального часу. Технологія допомагала медикам орієнтуватися в анатомічній зоні, де помилка могла призвести до пошкодження життєво важливих судин або нервів. Про унікальне втручання повідомляє BBC.

Пацієнтом став 48-річний Ріс Гібберт, у якого діагностували доброякісну пухлину біля основи черепа. Утворення розташовувалося поруч із сонними артеріями та зоровими нервами й створювало на них тиск. Через особливості розташування пухлини чоловік перебував під загрозою серйозного погіршення зору, аж до його повної втрати.

Одним із головних викликів для хірургів було визначити найбезпечніший шлях до пухлини. Утворення знаходилося за кістковими структурами та щільною оболонкою, а точне розташування судин і нервів могло відрізнятися залежно від індивідуальної анатомії пацієнта. Будь-яке необережне втручання в цій зоні могло спричинити значну кровотечу або незворотне неврологічне ушкодження.

Саме для зниження таких ризиків медики залучили систему штучного інтелекту, створену дослідниками Університетського коледжу Лондона. Під час операції алгоритм отримував відео з операційного поля та аналізував його безпосередньо в процесі втручання. Система стежила за рухами хірургічних інструментів і позначала ділянки, де могли знаходитися критично важливі судини та нервові структури, навіть якщо вони не були безпосередньо видимими.

За принципом роботи ця технологія нагадує системи комп’ютерного розпізнавання, які використовують смартфони для ідентифікації облич. Однак замість рис обличчя алгоритм навчається знаходити анатомічні структури, що мають особливе значення для безпеки нейрохірургічного втручання.

До початку клінічного застосування розробники тренували систему на сотнях відеозаписів операцій із видалення пухлин. На відеоматеріалах дослідники вручну позначали судини та нерви, формуючи для алгоритму масив даних, за допомогою якого він навчався розпізнавати відповідні структури.

Під час операції технологія фактично виконувала роль додаткового інструмента навігації для медичної команди. За словами професорки Хані Маркус, яка брала участь у процедурі, система була навчена на такій кількості операцій, яку окремий хірург може не побачити й не виконати за всю професійну кар’єру. Саме тому її розглядають як своєрідну «другу пару очей», здатну звертати увагу лікарів на потенційно небезпечні ділянки.

Застосування ШІ дало змогу хірургам безпечніше працювати в складній анатомічній зоні та видалити більшу частину пухлини. Водночас технологія не замінила лікарів: остаточні рішення під час операції залишалися за хірургічною командою.

Британські дослідники розглядають цю операцію як один із кроків до ширшого використання штучного інтелекту в хірургії. У перспективі вони прагнуть створити систему, яка могла б не лише розпізнавати анатомічні структури, а й надавати хірургам рекомендації під час складних оперативних втручань.

Команда описує майбутню концепцію як своєрідний «ChatGPT для хірургів» — цифрового помічника, до якого лікар зможе звернутися за додатковою інформацією чи порадою безпосередньо під час операції. Такий підхід потенційно може змінити роль цифрових технологій у медицині, зробивши штучний інтелект не лише інструментом аналізу медичних даних, а й активним помічником лікаря в операційній.

Втім, масштабування подібних технологій потребуватиме подальших досліджень та оцінки їхньої безпеки й ефективності. Перший успішний досвід британських медиків демонструє потенціал ШІ як додаткового засобу підтримки хірургів, але не скасовує необхідності професійної підготовки та клінічної відповідальності лікаря.

Читайте також: Штучний інтелект у розробці ліків: як у США, ЄС та в Україні регулюють його застосування