Дискусія навколо дозволу на реалізацію лікарських засобів на автозаправних станціях наразі є найгарячішою темою в українському медико-фармацевтичному просторі. Поки тривають регуляторні зміни, представники вітчизняної фармспільноти намагаються зробити все можливе, щоб впровадження цієї ініціативи не завдало шкоди здоров’ю людей та не нівелювало базові стандарти безпеки.

Головне завдання професійної спільноти сьогодні — змусити неспеціалізований ритейл грати за суворими правилами, адже ліки не можуть бути звичайним супутнім товаром.

Своїм баченням ризиків та прихованих загроз такого кроку з агентством «Інтерфакс-Україна» поділився Геннадій Вовк, кандидат фармацевтичних наук, заступник голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у 2024–2025 рр.

«Як на мене, є дуже великий ризик, що через аптеки на АЗС можуть продаватися фальсифіковані препарати, адже АЗС не входять в систему контролю, яка працює в фармацевтичній сфері», — наголосив експерт.

Аналізуючи різницю у вимогах чинних ліцензійних умов для класичних аптек та заправних станцій, Геннадій Вовк звернув увагу на критичні розбіжності у забезпеченні якості зберігання медикаментів: «На АЗС немає вимоги до холодильників, місць зберігання, вологості, температури тощо».

Окремим наріжним каменем у реформі залишається питання професійного консультування споживачів, яке на заправках практично відсутнє, що створює передумови для неконтрольованого та небезпечного самолікування.

«В аптеках фармацевт має обов’язково консультувати пацієнта, а на АЗС дозволяють консультації онлайн. Але навіть таку форму консультування наразі жодна АЗС не запровадила», — констатував кандидат фармацевтичних наук.

Для профільної спільноти очевидно: без жорсткого інтегрування АЗС у загальну систему фармацевтичного нагляду та забезпечення належних умов зберігання, така «доступність» ліків може коштувати надто дорого для безпеки українських пацієнтів.



Читайте також Експеримент «на колесах»: чим обернеться позааптечний продаж ліків для галузі та безпеки руху

Поділитися цим дописом

Автор

Від лабораторії до аптеки: чому створення одного лікарського засобу триває 10–15 років

Від лабораторії до аптеки: чому створення одного лікарського засобу триває 10–15 років

Фармацевт Практик 3 хв. читання
На лінії життя під вогнем: у Харкові відбувся благодійний захід «Під Покровом Святого Пантелеймона»

На лінії життя під вогнем: у Харкові відбувся благодійний захід «Під Покровом Святого Пантелеймона»

Фармацевт Практик 4 хв. читання
Євроінтеграція клінічних досліджень: ринок та регулятори узгоджують перехід на стандарти ЄС

Євроінтеграція клінічних досліджень: ринок та регулятори узгоджують перехід на стандарти ЄС

Фармацевт Практик 1 хв. читання
В Україні зареєстровано перше інфікування сублінією Omicron XBB.1.5

В Україні зареєстровано перше інфікування сублінією Omicron XBB.1.5

Фармацевт Практик 1 хв. читання
Бойові медики вступатимуть до медичних вишів без НМТ: навчання можна поєднувати зі службою

Бойові медики вступатимуть до медичних вишів без НМТ: навчання можна поєднувати зі службою

Фармацевт Практик 1 хв. читання
Наталії Бурмак: Аптеки ФОП й до цього не працювали з надприбутками, а після обмеження націнок стало ще складніше

Наталії Бурмак: Аптеки ФОП й до цього не працювали з надприбутками, а після обмеження націнок стало ще складніше

Ліна Миронова 4 хв. читання