Фармацевт і вакцинація: потенціал, який потребує системних рішень

24 квітня у світі відзначають Всесвітній тиждень імунізації — привід не лише говорити про досягнення, а й уважніше подивитися на реальну ситуацію з охопленням щепленнями. В Україні ця тема залишається складною, особливо коли йдеться про вакцинацію дорослого населення, яка часто опиняється поза фокусом системної уваги. У цьому контексті дедалі частіше постає питання: яку роль можуть відігравати фармацевти у підвищенні охоплення імунізацією і що для цього потрібно змінити.

Аптека як точка доступу і довіри

Аптека є однією з найбільш доступних ланок системи охорони здоров’я. Саме тут пацієнт найчастіше отримує перший контакт — без запису, без складної маршрутизації, без бар’єру «кабінету». У цьому сенсі фармацевт справді може виступати провідником до вакцинації: пояснювати, відповідати на запитання, знімати частину сумнівів.

Дослідження, опубліковане в Canadian Pharmacists Journal, показує, що така взаємодія асоціюється з вищим рівнем обізнаності та кращим охопленням щепленнями. Однак важливо розуміти: у більшості випадків йдеться саме про ефект доступності, а не лише про унікальну клінічну роль фармацевта. Іншими словами, пацієнт частіше вакцинується там, де йому зручніше отримати інформацію і послугу.

Це не зменшує значення фармацевта, але уточнює його: ключовою перевагою залишається саме близькість до пацієнта, а не заміна інших провайдерів медичної допомоги.

Комунікація як інструмент 

Однією з центральних ідей є роль фармацевта у подоланні вакцинальних сумнівів. І справді, регулярний контакт із пацієнтом створює можливість для діалогу, який складно реалізувати в інших умовах.

Втім, комунікація не є універсальним інструментом сама по собі. Її ефективність залежить від підготовки, стандартів і навичок. Без цього існує ризик, що різниця між фармацевтами буде занадто великою, а результат — непередбачуваним.

Тому розширення ролі фармацевта в імунізації неминуче пов’язане з іншим питанням: чи готова система інвестувати в навчання і стандартизацію цієї комунікації.

Розширення ролі: де проходить межа

У країнах, де фармацевти вже залучені до вакцинації, їхня роль чітко регламентована і підтримана нормативно. В Україні ж це питання перебуває на етапі обговорення.

І тут важливо уникнути спрощень. Розширення функцій — це не лише додавання нової послуги, а й:

• перерозподіл відповідальності, 
• зміна професійних ролей, 
• потенційні нові ризики. 

Зокрема, потребує окремої уваги баланс між консультативною роллю і комерційною складовою аптечної діяльності. Довіра до фармацевта як до медичного фахівця безпосередньо залежить від того, наскільки чітко ця межа визначена.

Економіка, без якої модель не працює

Одне з питань, яке залишається поза фокусом дослідження, — економічна складова. У реальній системі охорони здоров’я будь-яка нова функція потребує відповіді на просте запитання: хто і за що платить.

Залучення фармацевтів до імунізації може бути ефективним лише за наявності:

• зрозумілої моделі фінансування, 
• визначеної оплати за послугу, 
• інтеграції в державні програми. 

Без цього навіть найкращі практики залишаються точковими ініціативами, які складно масштабувати.

Потенціал і реальність

Україна має очевидну перевагу — розгалужену аптечну мережу і високу частоту контактів фармацевта з пацієнтом. Це створює передумови для більш активної участі у програмах імунізації.

Водночас система поки що не готова до повноцінного розширення цієї ролі. Йдеться не лише про нормативні обмеження, а й про відсутність:

• інтеграції аптек у маршрути пацієнтів, 
• єдиних стандартів комунікації, 
• фінансових механізмів підтримки таких послуг. 

Саме тому для України більш реалістичним виглядає поетапний підхід із фокусом на просвітницьку функцію, поступовим розширенням компетенцій і паралельним розвитком регуляторної бази.

Роль зростає разом із вимогами

Канадське дослідження переконливо показує: фармацевти можуть відігравати важливу роль у підвищенні охоплення вакцинацією. Проте цей потенціал реалізується лише тоді, коли він підкріплений системними рішеннями.

Для України це означає, що дискусія має зміститися від питання «чи потрібна ця роль» до питання «як її правильно реалізувати». І головне — не втратити баланс: між доступністю і якістю, між розширенням функцій і збереженням професійної довіри, між інноваціями і можливостями системи.

Саме в цьому балансі і визначатиметься майбутня роль фармацевта в імунізації населення.

Читайте також Роль фармацевта змінюється: що показує прогноз ASHP і український досвід.