Генетичне тестування здорових молодих дорослих може виявляти приховані ризики серйозних захворювань задовго до появи симптомів — такий висновок дає велике пілотне дослідження, опубліковане у Nature Health. Це відкриття кидає виклик традиційним критеріям відбору для генетичного тестування, які базуються здебільшого на сімейній історії хвороб. 


В рамках пілотного проєкту DNA Screen, що охопив дорослих людей віком 18–40 років, було обстежено 10 263 учасники. Серед них патологічні або ймовірно патологічні гени, пов’язані з ризиком раку або серцево-судинних хвороб, були виявлені приблизно у 2 % осіб. Найчастіше йшлося про варіанти генів BRCA2 (сімейний ризик раку молочної залози та яєчників) і LDLR (сімейна гіперхолестеринемія), що пов’язують із підвищеним ризиком серцевих захворювань. 


Ключовою особливістю дослідження стало те, що майже всі люди з високоризиковими варіантами генів (98,1 %) не мали клінічно діагностованих відповідних станів, а більше ніж 70 % тих, хто отримав направлення на додаткове обстеження, не відповідали чинним критеріям для безоплатного генетичного тестування у рамках стандартної системи охорони здоров’я. Це підкреслює обмеження сімейної історії як єдиного тригера для генетичного тестування. 

Учасники, у яких були виявлені варіанти високого ризику, майже всі погодилися на подальше обстеження та отримали спеціалізоване консультування. Велика частина з них звернулася до клінік, що займаються контролем ліпідів, де їм надали рекомендації щодо інтенсивного скринінгу на рак чи ліпід-знижувальної терапії. 

Дослідники також відзначили, що використання широкомасштабного геномного скринінгу може сприяти зміщенню сучасної медицини з реактивної моделі (коли хвороба вже проявилася) до профілактичної, що дозволить ідентифікувати ризики задовго до появи симптомів та запобігати ускладненням. 

Проте вчені відзначають, що для широкого впровадження такої стратегії потрібні подальші дослідження, що оцінять довгостроковий вплив, економічну ефективність і етичні аспекти масштабного геномного скринінгу для загального населення. 


Раніше ми повідомляли, що Україна готується працювати за оновленими підходами EMA.

Поділитися цим дописом

Автор

Наталія Малішевська
Головний редактор журналу “Фармацевт Практик”
Мар’яна Андрієвська: Хвороба Альцгеймера переходить від симптоматичного лікування до впливу на механізм захворювання

Мар’яна Андрієвська: Хвороба Альцгеймера переходить від симптоматичного лікування до впливу на механізм захворювання

Фармацевт Практик • 3 хв. читання
На фармацевтичному факультеті НМУ імені О.О. Богомольця з'явився інтерактивний навчальний простір

На фармацевтичному факультеті НМУ імені О.О. Богомольця з'явився інтерактивний навчальний простір

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
Справа про мільйонні обороти: у 4 аптеках Харкова відпускали наркотичні препарати без рецепту

Справа про мільйонні обороти: у 4 аптеках Харкова відпускали наркотичні препарати без рецепту

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
Психотропи та фармацевтична опіка: як подолати стигму та досягти комплаєнсу у пацієнта

Психотропи та фармацевтична опіка: як подолати стигму та досягти комплаєнсу у пацієнта

Максим Хаустов • 4 хв. читання
ЄБА закликає розширити перелік контрольованих речовин, дозволених у ветеринарній медицині

ЄБА закликає розширити перелік контрольованих речовин, дозволених у ветеринарній медицині

Фармацевт Практик • 1 хв. читання
Профспілки наполягають на надбавках за роботу бригад «швидкої» в умовах підвищеного ризику

Профспілки наполягають на надбавках за роботу бригад «швидкої» в умовах підвищеного ризику

Фармацевт Практик • 1 хв. читання