«Я не бабця, я солдат»: як 74-річна медикиня Тетяна Теплюк після полону в Оленівці та Таганрозі повернулася у стрій «Азову»
Ім’я Тетяни Теплюк на позивний «Хрещена» обов’язково увійде в історію української медицини. Старша операційна медсестра, яка пройшла Афганістан, медпункти Революції Гідності, пекельну оборону маріупольської «Азовсталі» та вісім місяців російського полону, у свої 74 роки залишається на службі. Її професійна біографія — це приклад безпрецедентної вірності медичному обов’язку, де клінічний досвід десятиліть поєднується з витримкою кадрового військового.
Шлях Тетяни Теплюк у військово-польовій медицині розпочався ще у 1980 році в Афганістані, де вона обіймала посаду старшої операційної медичної сестри. Після повернення в Україну вона працювала в лікарні та виховувала сина. Коли був час, ходила в гори та сплавлялася річками – отаке незвичне хобі для медика, який, здавалося б, мав після напружених чергувань у лікарні мріяти тільки про тепле ліжко. Однак у житті нічого не відбувається випадково: саме ця фізична та психологічна загартованість згодом стала її опорою у найважчі часи.
Вже у перші дні Революції Гідності у 2014 році Тетяна без вагань долучилася до надання допомоги пораненим у медпунктах Майдану. А у 2015 році медикиня залишила мирну лікарню та перебралася до Маріуполя, де приєдналася до медичної служби «Азову». Кількість врятованих бійців вона не рахувала, однак вони рахували її безсонні ночі поруч з ними, тому й дали їй промовистий позивний «Хрещена».
Повномасштабне вторгнення рф у лютому 2022 року Тетяна зустріла на бойовому посту. Під час облоги Маріуполя вона разом із захисниками міста перебувала на території комбінату «Азовсталь». В умовах критичного дефіциту медикаментів, інструментарію, води та постійних авіаударів вона працювала в імпровізованому медпункті, рятуючи поранених і підтримуючи тих, хто тримав оборону.
У травні 2022 року, після наказу про вихід гарнізону з «Азовсталі», Тетяна разом з оборонцями потрапила до російського полону. На той момент їй було вже понад 70 років. Попереду на медикиню чекали вісім місяців важкої неволі — спочатку у колонії в Оленівці, а згодом у слідчому ізоляторі російського Таганрога. Поважний вік полоненої не зупиняв тюремників: навпаки, він ставав додатковим приводом для знущань, психологічного тиску та виснажливих покарань.
Попри надлюдські умови, Тетяна Теплюк продовжувала виконувати свою головну місію — підтримувати інших. Вона не дозволяла собі зневіритися та щодня знаходила слова розради та сили для жінок, які перебували поруч у камерах, допомагаючи їм дочекатися повернння на батьківщину.
Додому «Хрещена» повернулася під час великого обміну полоненими 31 грудня 2022 року, зустрівши Новий рік на вільній українській землі. Після пережитого в Оленівці й Таганрозі здавалося природним, що жінка обере заслужений відпочинок, реабілітацію та спокійне життя в колі родини.
Проте вже у вересні 2023 року Тетяна знову одягла військову форму й повернулася до своєї бригади. Сьогодні вона продовжує працювати в медичній службі «Азову», дбаючи про здоров’я військовослужбовців, які забезпечують життєдіяльність та боєздатність підрозділів. На запитання про те, що змусило її знову у такому поважному віці стати у стрій після всіх випробувань, медикиня відповідає коротко: «Я не бабця, я солдат».
У квітні 2026 року, до дня народження, 74-річна захисниця отримала власну квартиру від проєкту «Серце Азовсталі» — як знак вдячності та підтримки після років фронтової служби та неволі. Та попри наявність надійного тилу, головним пріоритетом для Тетяни Теплюк залишається її робота поруч із побратимами там, де її досвід, витримка та професійні руки потрібні найбільше.
Читайте також На Донеччині загинула 23-річна бойова медикиня з Львівщини Діана Горун.