Міждисциплінарні дослідження та штучний інтелект: у Харкові обговорили майбутнє науки

11 листопада 2026 року в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» відбувся Регіональний круглий стіл з нагоди Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку. Захід об’єднав представників наукової спільноти Харківщини навколо питань розвитку сучасних досліджень, використання штучного інтелекту та перспектив міждисциплінарної співпраці.

Ініціаторами проведення круглого столу виступили Рада молодих вчених при Харківській обласній державній адміністрації та Департамент освіти і науки Харківської обласної військової адміністрації.

Із вітальними словами до учасників звернулися представники керівництва університету, Ради молодих вчених та Департаменту освіти і науки. Особливу увагу приділили розвитку наукового потенціалу регіону, підтримці молодих дослідників і важливості продовження наукової діяльності в умовах повномасштабної війни.

Центральне місце в обговоренні посіли міждисциплінарний характер сучасних досліджень та можливості застосування штучного інтелекту в різних галузях науки. Учасники розглянули, як цифрові технології змінюють традиційні підходи до наукової роботи, допомагають опрацьовувати великі масиви даних, моделювати складні процеси та знаходити нові рішення на перетині різних наукових напрямів.

Особливого значення такі тенденції набувають у фармацевтичній науці, де розробка нових лікарських засобів дедалі більше залежить від поєднання досягнень фармацевтичної хімії, молекулярної біології, генетики, біоінформатики та комп’ютерного моделювання. Зокрема, технології штучного інтелекту відкривають додаткові можливості для пошуку перспективних біологічно активних сполук, прогнозування їхніх властивостей та оптимізації окремих етапів розробки препаратів.

До роботи круглого столу долучилася голова Асоціації фармацевтів України Анастасія Рижук.

«Фармація — це галузь, у якій наукові дослідження безпосередньо впливають на можливості сучасної медицини. За кожним новим лікарським засобом стоять роки роботи науковців, пошук нових молекул, дослідження механізмів захворювань, перевірка ефективності та безпеки. Сьогодні потенціал фармацевтичної науки значно розширюється завдяки міждисциплінарним підходам і технологіям штучного інтелекту. Водночас важливо розуміти, що жодна технологія не замінить наукового мислення, експериментальної роботи та критичної оцінки результатів.

Україна має потужні наукові традиції та талановитих дослідників, зокрема серед молодого покоління. Наше завдання — не лише зберегти цей потенціал, а й створювати можливості для його розвитку, міжнародної співпраці та практичного впровадження результатів досліджень», — зазначає Анастасія.

Проведення таких заходів сприяє обміну досвідом між дослідниками різних спеціальностей, формуванню нових професійних зв’язків і пошуку можливостей для спільних наукових проєктів.

Для Харкова, який традиційно є одним із провідних науково-освітніх центрів України, збереження активного наукового середовища має особливе значення. Попри виклики воєнного часу, наукова спільнота регіону продовжує працювати, розвивати нові напрями досліджень та підтримувати молодих учених.

Читайте також: У Харківському національному медуніверситеті відкрили Музей фармакології