Ірина Суворова: «Доступність ліків і стійкість аптек — дві складові однієї системи»

Доступність лікарських засобів визначається не лише їхньою ціною, а й спроможністю аптечних закладів забезпечувати стабільну роботу, наявність необхідних препаратів і належний рівень професійної фармацевтичної допомоги. Тому державне регулювання має враховувати як необхідність захисту інтересів пацієнтів, так і потребу в збереженні економічної стійкості аптек та доступності аптечної інфраструктури.

Про це йшлося під час міжрегіонального круглого столу «Доступність медичних та фармацевтичних послуг для людей на прифронтових територіях», що відбувся в Харкові.

Директор Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), кандидат біологічних наук, заслужений працівник фармації України Ірина Суворова озвучила позицію професійної спільноти щодо збалансованого регулювання аптечного сектору, запровадження фармацевтичної послуги та забезпечення доступності лікування. Ці питання стали основою її доповіді «Доступність фармацевтичної допомоги на прифронтових територіях: потреби населення, бар’єри та регуляторні рішення».

«Доступність — це не лише ціна препарату»

Для пацієнта доступність лікарського засобу означає не лише прийнятну вартість. Важливо, щоб необхідний препарат був у наявності, аптека працювала та могла забезпечити належний відпуск ліків.

Усі ці складові залежать від стійкості аптечної інфраструктури. Особливо гостро це питання постає на територіях, де діяльність аптек ускладнюють безпекові ризики, перебої з енергопостачанням, логістичні обмеження та зростання операційних витрат.

Якщо аптечний заклад втрачає економічну спроможність продовжувати роботу, наслідки виходять за межі господарської діяльності окремого підприємства. Для населення це може означати ускладнення доступу до лікування.

Ми не протиставляємо інтереси пацієнта й аптечного бізнесу. Навпаки, економічна спроможність аптеки є однією з передумов того, що людина матиме доступ до необхідних лікарських засобів.

Саме тому аптечні заклади мають розглядатися як важлива складова інфраструктури охорони здоров’я. Під час ухвалення рішень у сфері ціноутворення, ліцензування, державного контролю необхідно оцінювати не лише регуляторну мету, а й практичні наслідки для стабільності роботи аптек і доступності лікування.

«Цінове регулювання має враховувати економічні умови роботи аптек»

Одним із ключових питань залишається державне регулювання граничних роздрібних торговельних націнок, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 року № 168.

Обмеження торговельних націнок впливають на можливості аптек формувати дохід, тоді як витрати на забезпечення їхньої діяльності залишаються значними. Аптечні заклади мають підтримувати енергетичну автономність, логістику, забезпечувати належні умови зберігання лікарських засобів і виконувати обов’язкові регуляторні вимоги.

Виникає дисбаланс: від аптек очікують безперебійної роботи та дотримання всіх установлених вимог, але водночас їхні можливості компенсувати операційні витрати обмежуються. У довгостроковій перспективі це створює ризики для економічної стійкості аптечної інфраструктури.

Позиція учасників АПАУ полягає в необхідності вдосконалити механізми цінового регулювання роздрібної націнки з урахуванням особливостей різних категорій лікарських засобів.

Зокрема:

• для безрецептурних лікарських засобів запровадження вільного ринкового ціноутворення на конкурентних засадах;
• для лікарських засобів, що підлягають реімбурсації коштом державного бюджету, збереження чинного регулювання торговельних надбавок із застосуванням механізму оплати фармацевтичної послуги;
• для інших рецептурних лікарських засобів, які не підлягають реімбурсації та не включені до Національного переліку основних лікарських засобів, впровадження окремої моделі регулювання, що враховуватиме особливості цієї категорії.

Додаткової уваги потребує регулювання діяльності дистриб’юторів, для яких граничну торговельну надбавку встановлено на рівні 8%. З огляду на важливу роль дистриб’юторської ланки у забезпеченні безперервності постачання лікарських засобів, доцільно розглянути можливість підвищення граничного рівня торговельної надбавки з урахуванням фактичних витрат на логістику, зберігання та забезпечення належних умов дистрибуції. Економічна обґрунтованість такого регулювання є важливою передумовою стабільності постачання та фізичної доступності лікарських засобів для населення.

Фармацевтична послуга 

Важливим напрямом розвитку системи охорони здоров’я є нормативне запровадження фармацевтичної послуги та умов її надання. 

Професійна робота фармацевта не обмежується відпуском лікарських засобів. Вона охоплює консультування пацієнтів, сприяння прихильності до лікування та виявлення потенційних проблем, пов’язаних із медикаментозною терапією тощо. Водночас розширення професійних функцій фармацевтів потребує чіткого нормативного визначення їхніх повноважень, професійної підготовки та створення необхідних організаційних і фінансових умов для надання фармацевтичної послуги.

Відповідні підходи набувають особливого значення в контексті набрання чинності з 1 січня 2027 року Законом України «Про лікарські засоби».

Європейський досвід підтверджує актуальність цього напряму. За даними Європейської асоціації фармацевтів (PGEU), дослідження у 33 країнах виявило 47 різних видів фармацевтичних послуг, а медіанний показник становив 26 послуг на країну. У 2023 році 77% досліджених послуг були доступні в більшій кількості країн, ніж у 2020 році.

Серед напрямів розвитку — підтримка пацієнтів із хронічними захворюваннями, перегляд медикаментозної терапії, профілактичні заходи, скринінг і сприяння правильному застосуванню лікарських засобів.

АПАУ пропонує розглядати можливість поетапного запровадження окремих фармацевтичних послуг в Україні. Зокрема, йдеться про механізми підтримки безперервності лікування пацієнтів із хронічними захворюваннями, включно з продовженням строку дії раніше виписаного електронного рецепта у визначених законодавством випадках.

Ще один напрям — опрацювання можливості виписування фармацевтичного рецепта на лікарські засоби за міжнародною непатентованою назвою з визначеного переліку та в чітко встановлених ситуаціях. Такі повноваження мають надаватися належно підготовленим фахівцям і застосовуватися виключно в межах нормативно визначеної компетенції.

Також доцільно розвивати практику структурованого перегляду медикаментозної терапії, спрямованого на виявлення потенційних проблем із застосуванням препаратів, підвищення прихильності до лікування та запобігання помилкам.

АПАУ наголошує на необхідності поступового впровадження фармацевтичних послуг із попереднім визначенням критеріїв їх надання, вимог до підготовки фахівців, меж професійної компетенції та механізмів фінансування. Адже аптечний заклад є одним із найбільш доступних для населення закладів охорони здоров’я, що особливо підтвердив досвід своєї роботи в умовах повномасштабної збройної агресії. Такий підхід відповідає і європейським тенденціям: аптеки в країнах ЄС поступово розширюють свою роль у системі охорони здоров’я, розвиваючи послуги та посилюючи участь фармацевтів у підтримці здоров’я населення.

«Державний контроль має поєднувати запобігання порушенням із пропорційним реагуванням на них»

Ще один важливий аспект регуляторної політики — підходи до відповідальності за порушення законодавства у сфері ціноутворення.

Законопроєкт № 16098 передбачає збільшення адміністративних штрафів та адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення й застосування цін і тарифів.

Питання відповідальності ліцензіатів слід розглядати комплексно — з урахуванням не лише необхідності дотримання законодавства, а й ефективності чинних механізмів контролю. Посилення санкцій має бути належно обґрунтованим, а їх застосування — диференційованим залежно від характеру, масштабу та наслідків виявлених порушень. 

За інформацією Держпродспоживслужби, отриманої на запит АПАУ, за результатами перевірок у першому кварталі 2026 року загальна сума застосованих санкцій становила близько 1,4 млн грн, тоді як сума необґрунтовано одержаної виручки — приблизно 276 тис. грн. У перерахунку на одного перевіреного суб’єкта це орієнтовно 1 250 грн за середнього асортименту близько 6 000 найменувань. Мінімальне зафіксоване значення необґрунтованої виручки становило 0,31 грн. Понад 20 випадків було кваліфіковано як перешкоджання перевірці зі штрафом у розмірі 34 тис. грн за кожен випадок. Однією з реальних причин такого порушення є вимога щодо надання значних обсягів документації в паперовій формі за тривалі ретроспективні періоди у стислі терміни — попри наявність відповідних даних в електронному форматі. За наведеними даними, частина порушень стосувалася незначних перевищень торговельних надбавок на окремі позиції, а також технічних та облікових помилок. 

Такі випадки потребують оцінювання з урахуванням конкретних обставин і не повинні автоматично прирівнюватися до свідомого системного завищення цін.

«Важливим залишається удосконалення процедур державного контролю» 

Ефективний контроль має бути спрямований передусім на запобігання порушенням і забезпечення дотримання законодавства. Для цього необхідні зрозумілі процедури, достатні та обґрунтовані  строки надання документів, використання електронної інформації та диференційований підхід до застосування санкцій.

З цією метою АПАУ звернулася до центральних органів виконавчої влади та профільних комітетів Верховної Ради України щодо недоцільності ухвалення законопроєкту № 16098 у запропонованій редакції та необхідності оцінити ефективність чинних механізмів контролю.

Збільшення штрафів саме по собі не гарантує кращого дотримання правил, якщо водночас не усуваються проблеми в процедурах їх застосування.

Окремої уваги потребує проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо платних послуг Українського фармацевтичного агентства у сфері державного нагляду та контролю.

Позиція АПАУ полягає в тому, що на аптечні заклади не слід покладати обов’язок фінансування загальних функцій державного регуляторного органу через необґрунтовані або непропорційні обов’язкові платежі. Запровадження нових тарифів має оцінюватися з погляду правових підстав, необхідності, відповідності розміру платежів та їхнього впливу на діяльність ліцензіатів. Накопичення додаткових адміністративних і фінансових зобов’язань може ускладнювати підтримання стабільної роботи аптек, особливо в громадах зі складними економічними й безпековими умовами.

 Асоціація вже надала пропозиції та зауваження до відповідних проєктів нормативно-правових актів і очікує, що під час їх доопрацювання буде враховано позицію професійної спільноти та практичні наслідки запропонованих рішень для аптечного сектору й пацієнтів: «Збалансоване регулювання — передумова безперервності лікування»

Саме тому, я запропонувала включити до резолюції міжрегіонального круглого столу такі рекомендації:

• переглянути підходи до державного регулювання цін на лікарські засоби з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 168 та необхідності забезпечення економічної стійкості аптечних закладів;
• нормативно врегулювати запровадження фармацевтичної послуги, визначивши умови та порядок її надання;
• не допустити посилення штрафних санкцій, а саме прийняття законопроєкту № 16098 у запропонованій редакції та необґрунтованого фінансового, адміністративного навантаження на аптечні заклади в частині запровадження обов’язкових тарифів та внесків на здійснення заходів державного контролю (нагляду) УФА.

Доступність лікарських засобів і стійкість аптечних закладів не є конкуруючими цілями. Вони мають забезпечуватися одночасно. Саме на цьому принципі має ґрунтуватися діалог між державою та професійною спільнотою — заради збереження доступу населення до необхідного лікування та безперервності фармацевтичної допомоги.

Читайте також: Як зберегти аптеки й медичні кадри біля фронту: у Харкові відбувся міжрегіональний круглий стіл