Кадровий виклик для медицини: чому Україні потрібні не лише нові дипломи, а й умови для роботи фахівців
Українська система охорони здоров’я входить у новий етап війни з гострим кадровим викликом. Кількість вакансій у медицині зростає, однак підготовка нових спеціалістів потребує років. Фармацевти, медсестри, фельдшери та інші працівники медичної сфери залишаються серед найбільш затребуваних професій, а питання збереження кадрів стає одним із ключових для стійкості галузі.
За останні роки медична сфера в Україні змінилася не лише через нові технології та реформи, а й через безпрецедентний вплив війни. Евакуація населення, міграція, мобілізаційні процеси та навантаження на лікарні сформували ситуацію, коли потреба у фахівцях зростає швидше, ніж система встигає їх підготувати.
Аналітика ринку праці свідчить: кількість пропозицій роботи у сфері «Медицина і фармацевтика» за чотири роки майже подвоїлася. Водночас зростання оплати праці не відповідає темпам збільшення попиту на спеціалістів. Медіанна зарплата у цій категорії у липні 2026 року становила 20 тисяч гривень, тоді як у 2022 році цей показник був на рівні 16,7 тисячі гривень.
Найбільший попит роботодавці мають на фахівців, без яких неможлива щоденна робота системи охорони здоров’я: стоматологів, медичних сестер, фармацевтів, фельдшерів, санітарів, завідувачів аптек, реабілітологів та асистентів лікарів.
Водночас рівень оплати праці суттєво відрізняється залежно від професії. За даними дослідження ринку праці, серед зазначених спеціальностей найвищу медіанну зарплату отримували фельдшери — 28 625 гривень. Для фармацевтів цей показник становив 25 250 гривень, для стоматологів — 24 500 гривень. Медіанна зарплата медичних сестер була 14 250 гривень, а санітарів — 12 500 гривень.
Керівниця напряму «OLX Робота» Марія Абдулліна звертає увагу, що медична галузь має особливість, яка відрізняє її від багатьох інших сфер: дефіцит кадрів неможливо швидко компенсувати короткостроковим навчанням.
«Це професії, що потребують тривалого навчання, а короткострокові курси перекваліфікації не є можливими. Медична сфера має значно довший цикл підготовки фахівців, тому швидко закривати такі вакансії складно. До того ж кадровий дефіцит формується під впливом низки факторів, серед яких мобілізаційні процеси та міграція», — зазначила Марія Абдулліна.
Для фармацевтичної галузі ця ситуація має окреме значення. Аптека сьогодні часто є першим місцем звернення людини по допомогу, особливо у громадах, де через війну скоротився доступ до медичних послуг. Саме тому роль фармацевта виходить далеко за межі відпуску лікарських засобів — це консультація, підтримка пацієнта та частина системи громадського здоров’я.
Одним із довгострокових рішень кадрового питання залишається розвиток медичної освіти. У 2026 році кількість вступників, зарахованих за державним замовленням до медичних закладів вищої освіти, збільшилася на 15% порівняно з попереднім роком. Загалом державне замовлення у сфері охорони здоров’я становить 9244 місця, серед яких значна частина припадає на підготовку лікарів, фахівців із терапії та реабілітації, а також медсестринства.
Однак збільшення кількості студентів саме по собі не гарантує швидкого вирішення проблеми. Медичний працівник проходить багаторічний шлях від навчання до самостійної практики, а головним питанням залишається не лише підготовка нових кадрів, а й те, чи залишаться вони працювати у професії.
Ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Юрій Кучин наголошує, що оцінювати кадрову ситуацію потрібно не тільки за кількістю місць у медичних університетах.
«Важливо і те, скільки випускників закладів вищої медичної освіти залишаються у своїй професії, друге питання — наскільки довго. Тому питання формування кадрів є не менш важливим, аніж просто калькуляція, скільки потрібно місць державного замовлення», — зазначив Юрій Кучин.
За його словами, частиною відповіді може стати ефективніше використання вже наявного кадрового потенціалу — додаткове навчання працівників, розвиток нових компетенцій і швидше спрямування спеціалістів туди, де система охорони здоров’я має найбільшу потребу.
Для України в умовах війни питання кадрів у медицині — це не лише економічний показник чи статистика вакансій. Це питання безперервності допомоги людям. І саме тому майбутнє галузі залежить не тільки від кількості нових дипломів, а й від здатності створити умови, за яких медики, фармацевти та інші фахівці залишатимуться у своїй професії.
Читайте також: Сільська медицина в Україні: кадровий дефіцит і доступ до ліків загострюють проблему