Ліки на АЗС: чому фармспільнота виступає проти нової ініціативи

17 грудня 2025 року для публічного обговорення був оприлюднений проєкт постанови, що вносить зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Документ пропонує дозволити роздрібний продаж безрецептурних ліків на автозаправних станціях (АЗС), проте ця ініціатива вже викликала гостру реакцію фармацевтичної спільноти — від критики змісту до побоювань щодо загроз безпеці пацієнтів та наслідків для аптечного ринку.

Що пропонується в проєкті постанови

Проєкт постанови доповнює Ліцензійні умови новим пунктом 1581, який дозволяє:

• реалізацію лише безрецептурних лікарських засобів у приміщеннях АЗС;
• продаж без утворення аптеки чи структурного підрозділу аптеки;
• відпуск лікарських засобів працівником, що має документ про вищу освіту не нижче початкового рівня (короткого циклу) за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», без вимог до стажу роботи за цією спеціальністю;
• реалізацію через вендингові автомати за умов контролю з боку уповноваженої особи зі спеціальністю «Фармація»;
• виділення окремої зони не менше 5 кв. метрів для зберігання препаратів у межах АЗС.

Цей підхід має на меті «розширити доступ до базових лікарських засобів», особливо в регіонах, де не вистачає аптек або вони не працюють через близькість до зони бойових дій чи вимкнення електрики. Однак низка положень викликала серйозні застереження експертів і практиків.

Гостра критика від фармацевтів: головні претензії

Невизначеність стандартів якості та контролю

Коментарі до проєкту в соцмережах і професійних групах вказують, що нинішня редакція документа не передбачає належного механізму контролю за якістю та умовами зберігання ліків — ключових чинників, від яких залежить ефективність і безпека лікування:

«Відпуск «без рецепта» має багато фільтрів, які оберігають здоров’я споживача: вхідний контроль якості, контроль за умовами зберігання, контроль за строками придатності, фармацевтична опіка при виборі засобу… Аптечний заклад і створює ці умови», — коментар фармацевта.

Працівники аптек наголошують, що в АЗС немає фармацевтичної інфраструктури, яка б гарантувала підтримку температурного режиму, вологості та належного обліку строків придатності. Ці вимоги особливо важливі навіть для безрецептурних ліків, чутливих до зовнішніх умов.

Відсутність чіткого переліку ліків

У проєкті постанови немає докладного переліку препаратів, дозволених до продажу. Формулювання «ті, що відпускаються без рецепта» є розмитим і може бути витлумачене по-різному, створюючи ризики для пацієнтів.

Для порівняння: у більшості європейських країн для продажу поза аптеками визначено список конкретних груп та доз препаратів, які дозволено продавати навіть у супермаркетах чи на АЗС.

Ризик самолікування й відсутність фармацевтичних консультацій

Одним із головних аргументів критиків є те, що відпуск безрецептурних ліків без належної консультації може сприяти самолікуванню, неправильному вибору засобу або взаємодії препаратів. Особливо це стосується груп лікарських засобів, що впливають на центральну нервову систему чи серцево-судинну систему.

Європейський досвід: чи є це аргументом для України?

Проєкт постанови апелює до європейських практик. Але й тут мир не без проблем. На АЗС дозволений продаж ліків лише у Польщі та Швеції – всього двох країнах Євросоюзу!

У Швеції поза аптекою дозволено продавати обмежений перелік ліків.

•      Знеболювальні та жарознижувальні: ібупрофен, напроксен, ацетилсаліцилова кислота.

•      Антигістамінні: цетиризин, лоратадин, деслоратадин.

•      Протигрибкові засоби: тербінафін, кетоконазол (мазі).

•      Засоби від печії та розладів травлення: алюмінію гідроксид, кальцію карбонат, магнію гідроксид.

•      Препарати від закрепів: лактулоза, макрогол.

•      Засоби від здуття: диметикон, симетикон.

•      Протикашльові та ліки від болю в горлі: бромгексин, льодяники з амілметакрезолом або дихлорбензиловим спиртом.

•      Контрацептиви: левоноргестрел, «ранкова пігулка» (уліпристалу ацетат).

•      Інші: естрiол, фітопрепарати для полегшення симптомів менопаузи та доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

З 1 листопада 2015 року парацетамол у таблетках був заборонений для придбання поза аптекою через велику кількість випадків отруєнь, до яких призводило недотримання дози.

У Польщі безрецептурні лікарські засоби дозволено продавати на АЗС за чітким переліком та обмеженнями щодо доз. Перелік препаратів регламентується Міністерством охорони здоров’я й оновлюється щороку. До нього входять:

• знеболювальні: парацетамол, ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота;
• протизастудні засоби: фенілефрин, фенірамін, гвайфенезин;
• антигістамінні: цетиризин, лоратадин;
• протигрибкові креми;
• медичні дезінфікуючі засоби;
• вітаміни та деякі мазі. 

Ці приклади демонструють, що навіть у ЄС продаж безрецептурних ліків поза аптекою — не універсальна норма, а регульована практика з обмеженим асортиментом і суворими вимогами.

Ризики вендингових автоматів

Особлива увага в обговоренні привертається до продажу ліків через вендингові автомати:відсутність контролю за віком покупця (в Україні існує заборона продажу ліків особі до 14 років); недоступність інструкції до моменту придбання, отже, неможливість з нею ознайомитися; складність контролю за умовами зберігання (температура, вологість).

Ці питання не деталізовані в проєкті постанови, що викликає додаткові побоювання у фармацевтичної спільноти.

Хто нестиме відповідальність?

Запропонована редакція постанови не містить чітких норм щодо відповідальності за порушення вимог продажу — ні для АЗС, ні для операторів вендингових автоматів. У європейській практиці випадки небезпечного продажу ліків поза аптекою супроводжувалися санкціями для роздрібних мереж та виробників.

Ініціатива щодо продажу безрецептурних ліків на АЗС може здатися привабливою в контексті підвищення доступності. Проте запропонований проєкт надто сирий – його потрібно ретельно допрацювати:

• визначити чіткий перелік дозволених препаратів;
• встановити конкретні вимоги до персоналу й контролю за умовами зберігання;
• розробити механізми відповідальності та контролю;
• розглянути пілотний період з незалежним моніторингом.

Громадське обговорення триває — активний діалог між регулятором, аптечним бізнесом і пацієнтськими організаціями може допомогти знайти найбільш безпечне й ефективне рішення для українців.

Раніше ми опублікували звернення ГО «Асоціація фармацевтів України», в якому зазначалося, що ліки — не товар з кіоску: без фармацевта немає фармацевтичної безпеки.