Ліки в супермаркетах: Держлікслужба відповіла, чи готується нове розширення позааптечного продажу

Після внесення змін до Ліцензійних умов, якими було врегульовано можливість продажу безрецептурних лікарських засобів у приміщеннях автозаправних станцій, у професійному середовищі закономірно постало питання: чи не стане АЗС лише першим етапом ширшого виведення лікарських засобів за межі аптек?

Видавничий дім «Фармацевт Практик» звернувся до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками з питанням: чи планується подальше розширення позааптечного продажу лікарських засобів, зокрема через продуктові супермаркети, торговельні мережі або інші об’єкти, що не є аптечними закладами.

Відповідь Держлікслужби наступна: на сьогодні питання продажу безрецептурних лікарських засобів через супермаркети або інші неаптечні об’єкти Держлікслужбою не опрацьовується та не розглядається. Але чи можна вважати, що в питанні подальшого розширення позааптечного продажу лікарських засобів остаточно поставлено крапку? Давайте розбиратися!

Що саме дозволено на сьогодні?

У листі Держлікслужби зазначено, що постановами Кабінету Міністрів України від 26.12.2025 № 1803 та від 02.03.2026 № 275 були внесені зміни до Ліцензійних умов, якими врегульовано питання здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що відпускаються без рецепта, у приміщеннях автозаправних станцій. Водночас йдеться не про вільний продаж ліків будь-де, а про можливість такої діяльності за наявності відповідної ліцензії та за умови дотримання вимог, встановлених Ліцензійними умовами.

Постанова № 1803 була розроблена на виконання рішення за результатами засідання Кабінету Міністрів України від 03.12.2025 щодо опрацювання питання внесення змін до Ліцензійних умов у частині дозволу на продаж безрецептурних лікарських засобів на АЗС з метою підвищення доступності безрецептурних препаратів для населення шляхом створення додаткового регульованого каналу їх відпуску. Передусім ішлося про усунення територіальних та інфраструктурних бар’єрів, які можуть заважати своєчасному отриманню необхідних лікарських засобів мешканцям населених пунктах з обмеженою аптечною мережею, у нічний час або в умовах нестабільної роботи аптек.

Оцінка моделі АЗС як місця продажу

Держлікслужба зазначила, що на нинішньому етапі першочергове значення має вивчення перших результатів практичного застосування норм постанов № 1803 та № 275 щодо продажу безрецептурних лікарських засобів у приміщеннях автозаправних станцій.

Інакше кажучи, перш ніж говорити про будь-яке нове розширення позааптечного продажу, держава має оцінити, як уже працює модель АЗС.

• Чи дотримуються ліцензіати вимог Ліцензійних умов?
• Чи забезпечені належні умови зберігання лікарських засобів?
• Чи немає ризиків для якості та безпеки препаратів?
• Чи достатньо ефективним є державний нагляд за таким форматом?
• Чи не створює він нових проблем для пацієнтів і ринку?

За відповіддю Держлікслужби, результати практичної реалізації механізму продажу лікарських засобів на АЗС можуть бути враховані у разі подальшого нормативного аналізу державної політики у цій сфері, однак саме питання подальшого розширення позааптечного продажу потребує попереднього комплексного аналізу.

І цей аналіз має стосуватися не лише економіки чи зручності для покупця. Держлікслужба прямо вказує на необхідність оцінити вплив такого регулювання на якість і безпеку лікарських засобів, умови їх зберігання, простежуваність обігу, належне ліцензування відповідної діяльності, здійснення державного нагляду та контролю, а також захист прав та інтересів споживачів.

Це принциповий момент. Лікарський засіб, навіть безрецептурний, не є звичайним товаром роздрібної торгівлі. Його не можна прирівнювати до продуктів харчування, побутової хімії чи товарів щоденного попиту. Для ліків мають значення умови зберігання, серія, термін придатності, простежуваність, відповідальність ліцензіата та контроль з боку держави.

А для пацієнта має значення не тільки те, де купити препарат, а й те, чи був він належним чином збережений, чи не порушено умови його обігу, чи є кому відповісти за якість і безпеку такого товару.

Тобто питання супермаркетів не може розглядатися у відриві від уже запущеного механізму АЗС. Спочатку має бути практика, її узагальнення, аналіз ризиків і лише потім — будь-які нові рішення.

Супермаркети: офіційно не розглядається

Найважливіша частина відповіді полягає в тому, що Держлікслужба прямо вказала: питання реалізації безрецептурних лікарських засобів через об’єкти роздрібної торгівлі продовольчими товарами, супермаркети або інші об’єкти, що не є аптечними закладами, на цей час не опрацьовується.

Для фармацевтичної спільноти це означає, що наразі немає офіційно підтвердженого процесу підготовки нормативних змін щодо продажу лікарських засобів у супермаркетах:

• немає проєкту нормативно-правового акта;
• немає експертного висновку;
• немає аналітичних матеріалів;
• немає доручення МОЗ до Держлікслужби.

Фактично Держлікслужба підтвердила: питання супермаркетів не перебуває на її поточному порядку денному.

Європейський досвід: єдиного правила немає

У відповіді Держлікслужба також звернула увагу на європейський контекст. У Європейському Союзі немає єдиного правового акта, який би однаково для всіх держав-членів врегульовував роздрібну торгівлю безрецептурними лікарськими засобами.

Це означає, що кожна держава обирає і розробляє власну модель регулювання на національному рівні. Але спільним орієнтиром залишаються загальні вимоги щодо безпеки пацієнтів.

Також у відповіді наведено посилання на практику Суду ЄС у справах C-267/91 Keck and Mithouard та C-531/06 Commission v Italy. І саме тут міститься важливий для фармацевтичного ринку  акцент: держава може вважати, що управління аптечним закладом неспеціалістом, наприклад, комерційною мережею супермаркетів чи АЗС, становить ризик для надійності та якості постачання, оскільки комерційний інтерес може переважати над професійним обов’язком фармацевта.

Ця позиція має особливе значення для української дискусії. Вона підтверджує: право ЄС не вимагає автоматично відкривати продаж лікарських засобів для будь-якого торговельного формату. Модель доступу до безрецептурних препаратів є питанням національної політики. Але така модель має відповідати принципам безпеки громадян і не повинна створювати невиправдані або непропорційні обмеження.

Що це означає для фармринку

Відповідь Держлікслужби можна звести до кількох важливих висновків.

Перший: питання продажу безрецептурних лікарських засобів у супермаркетах наразі офіційно не опрацьовується.

Другий: у Держлікслужби немає аналітичних матеріалів, експертних висновків або проєктів нормативно-правових актів щодо такого розширення.

Третій: МОЗ не доручало Держлікслужбі опрацьовувати можливість продажу безрецептурних препаратів через супермаркети або інші неаптечні об’єкти.

Четвертий: будь-яке подальше розширення позааптечного продажу потребує комплексного аналізу, з точки зору якості, безпеки, зберігання, простежуваності, ліцензування, державного контролю та захисту прав споживачів.

П’ятий: першочергово держава має оцінити, як на практиці працює вже дозволений механізм продажу безрецептурних лікарських засобів на АЗС.

Однак відповідь Держлікслужби не означає, що дискусія про позааптечний продаж завершена. Доступність лікарських засобів – це не лише географія. Це ще й якість, безпека, належне зберігання, простежуваність, контроль і відповідальність. Тобто це питання потребує обережності, фахового аналізу і професійного контролю, щоб пацієнт не платив за доступність ліків своїм здоров’ям та життям.

Читайте також Чому продаж ліків на АЗС тримає в напрузі фармацевтичну спільноту.