МОЗ пропонує нову систему контролю медзакладів у межах Програми медичних гарантій
Міністерство охорони здоров’я України винесло на громадське обговорення проєкт змін до постанов Кабінету Міністрів №1101 та №410, які регулюють договірні відносини між Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та медичними закладами. Документ покликаний зробити систему контролю більш прозорою, структурованою та справедливою, а також уточнити механізми відповідальності за порушення умов договорів.
Ключова новація проєкту — поділ усіх вимог до надавачів послуг на три рівні: критичні, базові та допоміжні.
Критичні вимоги — це порушення, неприйнятні за своєю суттю, серед яких:
«У таких випадках санкції застосовуються негайно: зменшуються або зупиняються виплати, а у визначених випадках інформація передається до правоохоронних органів», — пояснює народний депутатУкраїни, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету ВРУ з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних. Механізм виправлення порушень тут не передбачено — фінансова відповідальність настає відразу.
Базові вимоги охоплюють організаційні та кадрові аспекти, які прямо впливають на якість меддопомоги. Наприклад, невідповідність персоналу чи проблеми зі звітністю. «Санкції застосовуються пропорційно — за період фактичного порушення, а не автоматично за весь строк договору», — додає Кузьміних.
Допоміжні вимоги — це технічні або процедурні недоліки, які не впливають безпосередньо на пацієнта. Для них не передбачено фінансових штрафів, а сторони складають план усунення порушень із чіткими строками.
Проєкт також передбачає уточнення Типової форми договору з НСЗУ: медзаклади мають зазначати дві електронні адреси для комунікації — окремо для питань виконання договору та для моніторингу. Крім того, розширюються зобов’язання надавачів щодо надання пояснень за зверненнями пацієнтів і активнішої взаємодії зі службою, включно з переговорами.
Ще одне важливе нововведення — виключення з Порядку укладення договорів положень про передконтрактування. У МОЗ пояснюють це переходом на трирічні договори, що робить старі норми неактуальними.
«Система стає структурованішою — не всі порушення прирівнюються одне до одного, — зазначає Кузьміних. — Але роль НСЗУ зростає: саме вона визначає рівень вимоги, факт порушення та обсяг фінансових наслідків».
Для добросовісних надавачів нова система може стати стимулом до більшої відповідальності, водночас для самої системи — викликом щодо балансу між контролем та надмірним тиском.