Наука під час війни: Ужгород стає центром генетичних досліджень

Попри війну, Україна стає одним із центрів розвитку сучасної геноміки. В Ужгороді формується масштабна дослідницька інфраструктура, яка вже сьогодні залучає тисячі пацієнтів і може суттєво вплинути на майбутнє лікування діабету 1 типу — як в Україні, так і у світі.

Про це йдеться у матеріалах Science Magazine та українського науково-популярного медіа Nauka.ua.

Ужгород — нова точка на карті світової геноміки

В основі проєкту — ініціатива Genomics of Type 1 Diabetes in Ukraine, яка реалізується на базі Ужгородського національного університету у співпраці з міжнародними партнерами.

Йдеться про створення однієї з найбільших у світі баз генетичних даних пацієнтів із діабетом 1 типу. Проєкт передбачає залучення до 20 тисяч учасників — пацієнтів і контрольної групи — з України та сусідніх країн. Станом на сьогодні вже залучено понад 12 тисяч учасників, отримано близько 10 тисяч повних геномних даних.

Фактично йдеться про формування першого масштабного генетичного ресурсу для Східної Європи.

Особливість ініціативи — вона реалізується в умовах повномасштабної війни. Як зазначає Science Magazine, дослідникам довелося вирішувати нестандартні завдання:

забезпечення безперервного енергоживлення для біобанків;
логістика зразків у складних умовах;
збереження даних і безпеки інфраструктури.

Водночас проєкт не лише вистояв, а й продовжує масштабуватися, що свідчить про високий рівень організації української науки та міжнародної кооперації.

Від генів — до персоналізованої медицини

Діабет 1 типу є складним автоімунним захворюванням із вираженою генетичною складовою. Попередні дослідження вже ідентифікували десятки генетичних факторів ризику, однак значна частина варіацій, особливо специфічних для окремих популяцій, залишається недостатньо вивченою.

Український проєкт має на меті:

виявлення нових генетичних варіантів, пов’язаних із діабетом;
уточнення механізмів розвитку захворювання;
покращення діагностики, включно з виявленням моногенних форм діабету;
створення основ для персоналізованого лікування.

Очікується, що результати дослідження дозволять точніше оцінювати індивідуальний ризик і підбирати терапію з урахуванням генетичних особливостей пацієнта.

Національна мережа і нова інфраструктура

Важливою складовою ініціативи стало формування всеукраїнської мережі лікарів та дослідників. До проєкту залучені десятки центрів у різних регіонах, які забезпечують збір клінічних і генетичних даних.

Паралельно створюється сучасна інфраструктура:

біобанк зі зберіганням зразків при –80 °C;
цифрові платформи для обробки даних;
відкриті наукові ресурси для міжнародної спільноти.

Це формує основу для розвитку прецизійної медицини в Україні.

Значення для системи охорони здоров’я

Для української системи охорони здоров’я цей проєкт має стратегічне значення. Він демонструє можливість переходу від реактивної моделі лікування до проактивної із фокусом на раннє виявлення ризиків і персоналізовані підходи.

У контексті зростання поширеності діабету у світі (понад 500 млн пацієнтів) такі дослідження стають критично важливими для формування ефективної політики лікування і профілактики.

Для фармацевтичної спільноти розвиток геноміки відкриває новий вимір:

поява таргетних і персоналізованих терапій;
зміна підходів до лікування хронічних захворювань;
зростання ролі фармацевта у супроводі пацієнта.

У перспективі це означає перехід від «універсальних» схем лікування до індивідуалізованих рішень, де фармацевт стає важливим елементом команди.

Попри війну — інвестиція у майбутнє

Український геномний проєкт — приклад того, як навіть у кризових умовах країна здатна інвестувати у довгострокові наукові рішення. Він не лише розширює знання про діабет, а й формує нову наукову та медичну інфраструктуру.

У глобальному вимірі це означає, що Україна поступово інтегрується у передову наукову екосистему, де геноміка стає основою медицини майбутнього.

Читайте також Нове покоління ліків: чого чекати у 2026 році.