Нове дослідження: мелатонін показав ефективність у зменшенні хронічного болю
– 1 хв. читання
Мелатонін, який зазвичай використовують як засіб для регуляції сну, може мати значно ширший терапевтичний потенціал і допомагати людям із хронічним м’язово-скелетним болем. Такого висновку дійшла група дослідників Сіднейського університету після аналізу результатів кількох клінічних випробувань.
На думку вчених, знеболювальний ефект мелатоніну виявився порівнянним із дією низки поширених анальгетиків, серед яких нестероїдні протизапальні препарати, парацетамол і навіть опіоїдні засоби. Це дає підстави розглядати вже відомий препарат у новому клінічному контексті та потенційно розширити підходи до терапії пацієнтів із тривалими больовими станами.
У дослідженні було узагальнено дані 23 рандомізованих контрольованих випробувань, що охопили 2028 дорослих учасників із різних регіонів світу, зокрема США, Китаю, Бразилії, Єгипту, Росії та інших країн. У вибірку входили пацієнти з різними патологіями, такими як біль у поперековому відділі, остеоартрит, фіброміалгія, а також люди, які проходили реабілітацію після операцій, включно з ендопротезуванням суглобів і втручаннями на хребті.
Аналіз показав, що в середньому інтенсивність больового синдрому зменшувалася приблизно на дев’ять пунктів за 100-бальною шкалою. У дослідженнях із більш суворим дизайном цей показник наближався до десяти балів, що відповідає ефективності окремих класичних знеболювальних препаратів.
Окрім впливу на больові відчуття, мелатонін також сприяв покращенню якості сну. Автори підкреслюють, що порушення сну та хронічний біль часто формують замкнене коло, посилюючи одне одного, тому одночасна дія на обидва фактори може підвищувати загальну ефективність лікування.
У різних дослідженнях застосовувалися відмінні дозування препарату. При хронічному м’язово-скелетному болю найчастіше використовували 3 мг на добу, хоча діапазон становив від 3 до 10 мг. У післяопераційних пацієнтів дози коливалися від 1 до 10 мг, при цьому найпоширенішими були 5–6 мг, зазвичай перед нічним сном.
Водночас дослідники не змогли встановити чіткої залежності між дозою та силою знеболювального ефекту, тому питання оптимального режиму застосування залишається відкритим і потребує подальших досліджень. Також зазначається, що мелатонін загалом добре переноситься організмом. Серед можливих побічних реакцій найчастіше фіксували головний біль, запаморочення та нудоту, однак їхня частота не перевищувала показники у групі плацебо. Серйозних небажаних наслідків виявлено не було. Наразі препарат вважається безпечним за умови короткочасного використання, зазвичай до трьох місяців.
Читайте також Біосиміляри змінюють ринок біологічних препаратів і роблять сучасне лікування доступнішим.
