Нові ліки заощаджують мільярди: європейський досвід для бюджетної політики України

Традиційний погляд фінансових регуляторів на забезпечення пацієнтів новітніми лікарськими засобами як на виключно «затратну» статтю бюджету є стратегічно помилковим. Сучасна охорона здоров’я та фармакоекономіка дедалі частіше оперують поняттям інвестиційної віддачі від інноваційної терапії. Переконливі докази цього підходу презентувала Європейська федерація фармацевтичної промисловості та асоціацій (EFPIA) у своєму новому масштабному дослідженні.

Дослідження під назвою «How Innovation Drives Health and Growth in Europe: Assessing the Return on Investment in Innovative Medicines» («Як інновації рухають здоров'я та зростання в Європі: Оцінка повернення інвестицій в інноваційні ліки») було проведене авторитетним Інститутом WifOR у співавторстві з професором економіки Колумбійського університету Френком Р. Ліхтенбергом. Аналітики вивчили статистичні дані за десятиліття (2014–2024 рр.) у 29 країнах Європи, сфокусувавшись на трьох ключових нозологіях: онкологія, цукровий діабет/метаболічні порушення та респіраторні захворювання.

Головний висновок звіту руйнує парадигму «економії на ліках»: кожен 1 євро, інвестований у нові лікарські засоби, повертає європейській системі та суспільству до 5,67 євро загального соціально-економічного ефекту.

Анатомія макроекономічного ефекту: куди повертаються кошти?

За аналізований період загальний обсяг інвестицій у нову лінійку препаратів у Європі склав 11,67 млрд євро. Ця сума згенерувала понад 66 млрд євро сукупного позитивного ефекту. Автори дослідження детально сегментували, за рахунок чого формується цей капітал:

• 38 млрд євро — приріст продуктивності праці. Завдяки ефективному контролю захворювань пацієнти рідше виходять на тривалі лікарняні, уникають передчасної інвалідизації та довше залишаються активними учасниками ринку праці;
• 19 млрд євро — неоплачуваний соціальний внесок. Сюди відноситься збережена соціальна та побутова активність людей, а також зниження навантаження на членів їхніх родин, які в іншому випадку змушені були б залишати роботу для догляду за хворими;
• 9 млрд євро — пряма економія госпітального сектора. Сучасна фармакотерапія дозволяє перевести пацієнтів на амбулаторний етап або запобігти гострим станам, що критично зменшує витрати на дороговартісне стаціонарне лікування. Примітно, що лише пряма економія на госпіталізаціях повертає близько 78 центів на кожне вкладене євро ще до врахування чинника продуктивності.

Показники за окремими терапевтичними напрямами (ROI на 1 євро інвестицій)

• Онкологічні препарати повертають 6,80 євро
• Препарати для лікування діабету та метаболічних розладів повертають 4,70 євро
• Респіраторні препарати повертають 3,80 євро

Розвантаження госпітальної ланки: цифри, що вивільняють ресурси

Окремим блоком у дослідженні WifOR та Columbia University оцінено вплив інновацій на фізичну спроможність медичних систем. Застосування нових ліків у 29 європейських країнах у період з 2014 по 2022 рік пов'язане зі скороченням тривалості перебування пацієнтів у стаціонарах на 20,9 мільйона лікарняних днів.

Для наочності: цей показник еквівалентний вивільненню понад 57 000 лікарняних ліжок, які функціонували б безперервно протягом повного року. Крім того, інноваційна терапія дозволила скоротити втрати потенційних років життя (до досягнення 85-річного віку) на 1,83 мільйона років.

Чому цей кейс є життєво важливим для України?

Для вітчизняного сектору охорони здоров'я та фармацевтичної спільноти дані EFPIA мають стати фундаментальним аргументом у діалозі з фінансовими інституціями. Під час щорічних бюджетних дискусій щодо розширення фінансування державних закупівель, програм реімбурсації або договорів керованого доступу, закупівля ліків зазвичай розглядається лінійно — як безповоротні видатки держбюджету.

Європейський досвід доводить зворотне: охорона здоров'я є драйвером економіки. Скорочення видатків на лікарські засоби призводить до лавиноподібного зростання витрат на виплати по тимчасовій непрацездатності, утримання стаціонарів та втрати ВВП через вибуття громадян з економічних процесів.

Генеральна директорка EFPIA Наталі Молл, коментуючи реліз, підкреслила:«Зниження пріоритетності бюджетів на охорону здоров’я та ліки — це політичний вибір, який є не просто стратегічною помилкою, а економічно саморуйнівним рішенням, яке жертвує довгостроковим процвітанням заради короткострокової вигоди».

Для України, яка перебуває в умовах жорсткого дефіциту людського капіталу та наднавантаження на медичну інфраструктуру, впровадження інвестиційної логіки у фармзабезпеченні має стати частиною стратегії національної безпеки. Своєчасний доступ до ефективних ліків — це капіталовкладення, що повертається збереженими життями, працездатністю платників податків та стійкістю всієї системи охорони здоров’я.

Читайте також Як Італія змінює філософію референтних цін та що варто перейняти Україні