Нові правила закупівель МЗУ: міжнародні партнери очікують ясності, ринок

На тлі підготовки до масштабних змін у системі державних закупівель лікарських засобів міжнародна та бізнес-спільнота дедалі уважніше стежать за сигналами з боку ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ). Представлені на профільному форумі підходи до закупівель на 2026 рік викликали стриманий оптимізм, однак водночас — низку запитань, на які партнери очікують конкретних відповідей.

Йдеться, зокрема, про щорічний форум «Правила гри 2026: стратегія закупівель МЗУ», який зібрав понад 300 учасників — від постачальників до експертів і представників міжнародних організацій. У центрі обговорення — нова модель закупівель, яка передбачає не лише технічні зміни, а й фактичну трансформацію підходів до фінансування інноваційних препаратів.

Ставка на нові інструменти — і побоювання нових ризиків

Команда МЗУ презентувала одразу кілька новацій: багаторічні рамкові угоди, ширше застосування нецінових критеріїв та більш гнучкий підхід до процедур закупівель залежно від строків постачання.

Однак найбільшу увагу привернула тема змішаного фінансування договорів керованого доступу (ДКД). Фактично йдеться про перехід від централізованої моделі до системи, де відповідальність за фінансування інноваційних ліків розподіляється між державою, регіонами та закладами охорони здоров’я.

Після ухвалення наприкінці 2025 року урядової постанови, яка дозволяє таке співфінансування, механізм отримав новий імпульс. На практиці це означає, що до фінансування інноваційних препаратів можуть долучатися одразу кілька джерел — включно з місцевими бюджетами та ресурсами лікарень.

Позитивний сигнал — але без чітких правил

Як зазначила під час дискусії представниця Європейської Бізнес Асоціації Анна Безрук, міжнародні компанії загалом підтримують ідею об’єднання бюджетів і агрегованого попиту. Така модель потенційно здатна розширити доступ пацієнтів до інноваційного лікування, особливо в тих випадках, коли централізованого фінансування недостатньо.

Втім, ключове застереження з боку бізнесу — відсутність достатньої конкретики.

Серед питань, які сьогодні залишаються відкритими:

якою буде реальна участь регіонів у фінансуванні ДКД;
за якими критеріями ухвалюватимуться рішення на місцях;
як розподілятиметься фінансове навантаження між різними рівнями бюджетів.

Саме ці аспекти, за словами учасників ринку, визначатимуть не лише ефективність нової моделі, а й готовність компаній брати в ній участь.

Переговори без дедлайнів — головний стоп-фактор

Окремий блок занепокоєння стосується процедурної частини — зокрема строків переговорів щодо укладення ДКД.

Попри те, що після позитивної оцінки медичних технологій (ОМТ) компанії готові швидко переходити до переговорів, на практиці цей процес може затягуватися. Інколи між отриманням висновку та стартом перемовин минає значний час, що гальмує доступ пацієнтів до лікування.

У бізнес-спільноті наполягають: без чітко визначених дедлайнів нова система ризикує втратити свою ефективність.

Йдеться, зокрема, про необхідність:

встановити конкретні строки початку переговорів після ОМТ;
визначити часові рамки для кожного етапу перемовин;
запровадити зрозумілий механізм зворотного зв’язку від МЗУ.

У 2026 рік система закупівель входить із амбітними планами — але їхня реалізація напряму залежатиме від того, наскільки швидко держава зможе надати відповіді на ключові запитання, які вже сьогодні ставлять міжнародні партнери.

Читайте також Державні закупівлі ліків перезапускають: що зміниться для пацієнтів у 2026 році.