Після ударів по фармскладах: які ліки вже складніше знайти в аптеках України
Серія російських ударів по фармацевтичних складах на початку вересня вже позначилася на доступності окремих лікарських засобів.
3 вересня російські війська атакували склади «Тева в Україні» та мережі «Аптека Доброго Дня». Унаслідок ударів було знищено сотні тонн медикаментів.
5 вересня повністю припинила операційну діяльність на постраждалому логістичному комплексі фармацевтична компанія «Біокон». На її складах зберігалися оригінальні лікарські засоби міжнародних компаній та їхні генерики. Компанія повідомила, що припинила операції з приймання та відвантаження лікарських засобів на постраждалому логістичному комплексі, і наразі не готова називати терміни відновлення.
12–13 вересня під удар потрапив Universal Logistic у Бориспільському районі — один із найбільших фармацевтичних складських комплексів країни площею 21 тис. кв. м. Він обслуговував великих дистриб'юторів, які постачають ліки до аптек.
14 вересня в Одесі зазнав значних пошкоджень склад одного з найбільших фармдистриб'юторів «БаДМ».
Офіційних даних про конкретні препарати, втрачені внаслідок атак, поки немає. Водночас наслідки попередніх ударів уже відображаються на асортименті аптек у різних регіонах.
Поки учасники ринку не говорять про системний дефіцит по всій Україні, однак у різних областях фармацевти фіксують відсутність конкретних препаратів, а аптечні мережі змушені перерозподіляти запаси та перебудовувати логістику.
Йдеться не лише про безпосередню втрату товарних запасів. Пошкодження великих складських комплексів порушує ланцюг постачання, а відновлення поставок окремих препаратів може потребувати часу. Особливо чутливою ця проблема є для імпортних лікарських засобів та препаратів, які пацієнти приймають постійно.
«Фармацевт Практик» з'ясував, які препарати вже складніше знайти в аптеках, у яких регіонах виникають проблеми та як фармацевтичний ринок намагається компенсувати втрати.
«Фармацевт Практик» провів опитування фармацевтів, щоб з'ясувати, які лікарські засоби зараз складніше знайти в аптеках.
Рівненська область: Сіофор ХР 1000 (Siofor XR 1000).
Полтавська область: розувастатини, тироксини.
Вінницька область: Л-тироксин Берлін-Хемі (L-Thyroxin Berlin-Chemie), Розувастатин 20 мг Тева (Rosuvastatin 20 mg Teva) та інші позиції.
Місто Київ: Олідетрим (Olidetrim), Магне-В6 (Magne-B6), Депакін хроно 500 (Depakine Chrono 500), L-тироксин (L-Thyroxin), Еутирокс (Euthyrox), Форксіга (Forxiga), Ксігдуо (Xigduo), Клайра (Qlaira), Німесил (Nimesil).
Харківська область: Метотрексат (Methotrexate) у таблетках, Л-тироксин Берлін-Хемі (L-Thyroxin Berlin-Chemie), Ксарелто 20 мг (Xarelto 20 mg) у таблетках.
Івано-Франківська область: Аугментин (Augmentin), Аторвастатин Тева (Atorvastatin Teva), Буфомікс (Bufomix), Бенодил (Benodil), Монопрост (Monoprost), Нуклео ЦМФ (Nucleo CMF) у капсулах.
Хмельницька область: Мемокс (Memox), Ко-пренеса (Co-Prenessa), Л-тироксин (L-Thyroxin).
Черкаська область: Леводопа / Карбідопа (Levodopa / Carbidopa), загальна нестача препаратів.
Київська область: тироксини, статини.
Цей перелік не означає, що зазначені препарати повністю відсутні в усіх аптеках відповідних областей. Йдеться про позиції, дефектуру яких фармацевти фіксують у конкретних аптечних точках.
Водночас представники великих аптечних мереж говорять про переважно локальний характер перебоїв.

«Після останніх подій є локальні перебої: в окремих регіонах спостерігається підвищений попит на низку лікарських засобів, через що їхні запаси в аптеках скорочуються, а в деяких випадках наявних обсягів може вистачити лише на 2-3 тижні. Серед постраждалих товарів — препарати з програми «Доступні ліки».
Загалом же проблеми з фізичною доступністю ліків найбільше проявляються у прифронтових районах і сільській місцевості.
Точного офіційного переліку ліків зараз немає — дистриб'ютори фіксують затримки з доставкою окремих категорій препаратів, але не завжди можуть назвати точні строки повного відновлення».
Певна дефектура по окремих позиціях справді присутня — руйнування складських об'єктів по країні дійсно позначилося на ринку: втрачено партії товару від окремих виробників, і це не могло не вплинути на наявність тих чи інших препаратів. Наскільки широко це відчувається — залежить від конкретного регіону, аптеки й позиції, тож давати однозначну оцінку масштабу зараз складно. «Аптека 9-1-1» уважно відстежує ситуацію із запасами й перерозподіляє товар між аптеками та регіонами, щоб максимально пом'якшити наслідки для пацієнтів.
Найбільш чутливими залишаються прифронтові території та регіони, які регулярно потрапляють під масовані атаки, — зокрема схід, південь і Київщина. Саме там логістика складніша і вразливіша, тож ризик перебоїв з постачанням там вищий. Ситуація динамічна і може змінюватися залежно від інтенсивності ударів у конкретний період, тож мережа продовжує уважно стежити за розвитком подій в усіх регіонах присутності.
Наразі дефектура фіксується здебільшого точково — по окремих позиціях та партіях, постачання яких було порушене через руйнування конкретних складських об'єктів. Це не сталий, фіксований перелік, а ситуація, яка змінюється в динаміці залежно від того, які об'єкти постраждали і коли. «Аптека 9-1-1» працює над тим, щоб мінімізувати наслідки таких розривів для пацієнтів.
«Аптека 9-1-1» намагається задіювати різні інструменти для стабілізації постачання — зокрема розподіл запасів між кількома локаціями в різних регіонах, перенаправлення товарних потоків між аптеками залежно від ситуації на місцях, координацію з постачальниками щодо альтернативних каналів постачання там, де це можливо, а також поступове відновлення пошкоджених об'єктів. Це складний і не одномоментний процес, і ми усвідомлюємо, що повністю усунути наслідки таких масштабних руйнувань за короткий час неможливо, — тому працюємо над цим системно та послідовно.
У мережі «Подорожник» оцінюють ситуацію як контрольовану, хоча визнають можливість локальних перебоїв із постачанням.
Руйнування фармацевтичних складів — це серйозний удар по логістиці, товарних запасах і операційній стійкості ринку. Водночас станом на зараз у мережі аптек «Подорожник» немає підстав говорити про системний дефіцит лікарських засобів.
Можуть виникати локальні тимчасові перебої по переважно імпортних препаратах або товарах зі складним ланцюгом постачання — частина таких лікарських засобів виробляється циклічно та постачається за контрактами, тому швидко відновити наявність окремої позиції може бути складно з огляду на виробничу й заводську логістику.
Для попередження ризиків мережа перебудовує логістику, перерозподіляє товар між регіонами та розширює наявність препаратів аналогів за ключовими категоріями. Зокрема, мова про препарати від застуди, знеболювальні, антибіотики, засоби для шлунково-кишкового тракту та препарати для здоров’я серця. За окремими позиціями у «Подорожнику» додатково сформовано запас ще на 10–20 днів понад уже наявний операційний запас, розрахований відповідно до поточної потреби аптек.
Наразі в «Подорожнику» не говорять про масове скуповування ліків «впрок» у масштабах мережі. Є підвищена увага клієнтів до наявності окремих препаратів, але ситуація залишається контрольованою, відповідно до сезонних коливань.
У таких умовах мережа закликає пацієнтів користуватися онлайн-сервісами аптеки для пошуку та замовлення ліків (веб-сайт, мобільний застосунок, контакт-центр). Завдяки цим сервісам клієнт може заздалегідь перевірити наявність потрібного препарату або його аналога, забронювати та обрати зручну точку збору.

«Ми бачимо, що аптечні мережі відчувають наслідки цієї ситуації. Так, десь можуть виникати певні проблеми з окремими препаратами, але всі працюють над тим, щоб якнайшвидше їх вирішити.
За інформацією, яку ми отримуємо від учасників асоціації, ситуація контрольована, хоча в окремих регіонах окремих препаратів може певний час бракувати. Ми говоримо саме про тимчасове явище, а не про те, що ліки в Україні закінчилися. Учасники ринку перебудовують логістичні шляхи, шукають можливості для перерозподілу препаратів і роблять усе, щоб аптеки продовжували працювати. Для нас це не просто бізнес-процес, адже аптека є важливою складовою системи охорони здоров'я, від якої безпосередньо залежить доступ людини до лікування.
Особливо уважними мають бути люди з хронічними захворюваннями, яким не можна просто припинити терапію або легко замінити один препарат іншим. Якщо людина постійно приймає певний лікарський засіб і знає, що їй потрібна, наприклад, одна упаковка на місяць, бажано мати для власного спокою резерв. Ми говоримо про запас необхідного препарату на певний період, а не про те, що потрібно бігти в аптеку й купувати все, що є на полицях. Панічний попит у такій ситуації лише створює додаткові складнощі для тих пацієнтів, яким ці ліки справді потрібні щодня».

«Ми вже фактично порожні. Раніше аптека могла закупити препарат, який продається раз на два-три місяці, і тримати його в асортименті. Зараз ми беремо переважно те, що можемо реалізувати приблизно за три тижні. Цей запас уже розкупили, а повторно закупити багато позицій ми просто не можемо: частини препаратів немає у дистриб'юторів.
Сьогодні я формую заявку і вже наперед розумію, що значну її частину мені не підтвердять. Немає низки імпортних препаратів, немає окремих позицій українського виробництва. У менших дистриб'юторів ще можна знайти якісь залишки, і ми намагаємося їх забирати. Але для цього потрібні обігові кошти, а саме їх у малих аптек зараз критично не вистачає.
Ми два місяці чекали на кошти за відпущені за програмою «Доступні ліки» препарати й у цей час мали за щось продовжувати працювати та закуповувати ліки. Доводилося користуватися кредитами, а це додаткові відсотки й банківські комісії. Тобто аптека виконує соціальну функцію, відпускає препарати пацієнтам, але сама в цей момент втрачає обігові кошти. Коли одночасно ще й зникає товар у постачальників, запасу міцності практично не залишається.
Легко сказати людям: закупіть ліки на три місяці. Але якщо пенсіонер рахує гроші навіть на продукти, звідки він візьме суму на тримісячний запас препаратів? Коли немає імпортного засобу, доводиться шукати український аналог, і це зараз один з небагатьох виходів. Але якщо одночасно б'ють по складах і підприємствах українських виробників, ризики вже виникають для всього ланцюга постачання».
Станом на зараз учасники ринку описують ситуацію по-різному. Великі аптечні мережі говорять переважно про локальні та тимчасові перебої, тоді як представники невеликих аптек звертають увагу не лише на відсутність товару у дистриб'юторів, а й на фінансові можливості для формування нових запасів.
Спільним для всіх є одне: пошкодження фармацевтичних складів уже має практичний вплив на доступність окремих лікарських засобів.
Поки ринок компенсує втрати за рахунок перерозподілу запасів, альтернативних каналів постачання, препаратів-аналогів і додаткових резервів. Але подальші атаки на виробничу та складську інфраструктуру можуть збільшити масштаб перебоїв.
Читайте також Едем Адаманов: Знищення складів — болісний удар, але не причина для дефіциту ліків.