Рак молочної залози: як змінюються діагностика, лікування та можливості української медицини

20 жовтня — Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози. Ця дата покликана нагадати про важливість раннього виявлення онкологічних захворювань, своєчасного лікування та доступності якісної медичної допомоги.

Сучасна онкологія стрімко розвивається. Молекулярна діагностика, таргетна терапія, імунотерапія та органозберігальні хірургічні втручання відкривають нові можливості для лікування раку молочної залози. Водночас перед українською системою охорони здоров’я постає важливе завдання — забезпечити доступність цих досягнень навіть в умовах повномасштабної війни.

Про розвиток української мамології, сучасні методи діагностики, інноваційні лікарські засоби та роль фармацевтів у підтримці онкологічних пацієнтів ми поговорили з Дарією Іванівною Петриляк, лікаркою-хірургинею-онкологинею (мамологинею), яка працює у Прикарпатському клінічному онкологічному центрі та клініці «Мед-Атлант» в Івано-Франківську.

Як сьогодні розвиваються діагностика та лікування раку молочної залози в Україні, особливо в умовах війни?

— Попри складні обставини, українська онкологія продовжує розвиватися. Значною мірою це відбувається завдяки професіоналізму лікарів, роботі медичних команд, міжнародній співпраці та впровадженню сучасних методів діагностики й лікування.

Сьогодні ми поступово переходимо від підходу, зосередженого переважно на лікуванні самого захворювання, до комплексної допомоги пацієнтці. Це передбачає своєчасну діагностику, морфологічне та молекулярне дослідження пухлини, визначення індивідуальної тактики лікування, а також подальшу реабілітацію.

В Україні розвиваються онкопластична та реконструктивна хірургія, сучасна променева терапія, зокрема із застосуванням лінійних прискорювачів, а також різні напрями системного протипухлинного лікування. 

Водночас війна створює серйозні виклики. Вимушене переміщення пацієнток, переривання лікування, нерівномірний доступ до діагностики та спеціалізованої допомоги можуть безпосередньо впливати на результати терапії. Тому наше завдання полягає не лише у впровадженні інновацій, а й у забезпеченні безперервності лікування та його належної якості незалежно від того, де проживає пацієнтка.

Наскільки українська мамологія сьогодні відповідає європейським стандартам?

— Українські фахівці володіють сучасними хірургічними методиками, проходять міжнародні стажування та впроваджують нові підходи у клінічну практику. З власного досвіду та порівняння, можу сказати що українська хірургія молочної залози має значний потенціал бути конкурентоспроможною на міжнародному рівні.

Однак відповідність міжнародним стандартам визначається не лише технічними можливостями. Важливе значення мають дотримання клінічних рекомендацій, робота мультидисциплінарних команд і безперервна професійна освіта лікарів. Сучасна онкологія передбачає спільну роботу хірурга-онколога, клінічного онколога, радіолога, патоморфолога та інших фахівців. Саме такий підхід дає можливість оцінити клінічну ситуацію комплексно й обрати найбільш обґрунтовану тактику лікування.

Які методи сьогодні використовують для раннього виявлення раку молочної залози?

— Основою раннього виявлення залишаються мамографія, клінічний огляд і своєчасне дообстеження пацієнток із підозрілими змінами. Мамографія є ключовим методом скринінгу, оскільки дозволяє виявляти структурні зміни та мікрокальцинати, які не завжди можна визначити під час пальпації або ультразвукового дослідження.

УЗД використовують переважно як додатковий діагностичний метод. Воно допомагає оцінити структуру виявлених утворень, зокрема відрізнити кісти від солідних утворень. Особливо важливим цей метод може бути під час обстеження молодих пацієнток зі щільною залозистою тканиною.

За певних показань застосовують магнітно-резонансну томографію, зокрема у складних діагностичних ситуаціях або за наявності високого спадкового ризику. Проте важливо розуміти, що діагностика — це завжди сукупність даних, а не результат одного дослідження.

Що відбувається, якщо під час обстеження виявляють підозріле утворення?

— Наступним важливим етапом є уточнення характеру виявлених змін. Для оцінювання результатів візуалізаційних досліджень використовують міжнародну систему BI-RADS. Якщо існує підозра на злоякісний процес, проводять біопсію, найчастіше трепан-біопсію, яка дозволяє отримати зразок тканини для гістологічного дослідження.

У разі підтвердження злоякісного захворювання визначають біологічні характеристики пухлини, зокрема рецепторний статус ER, PR та HER2. Ця інформація має принципове значення для подальшого вибору лікування. За відповідними показаннями також можуть застосовувати комп’ютерну томографію, остеосцинтиграфію та інші методи для оцінки поширеності процесу. Головне — не просто пройти обстеження, а отримати правильну інтерпретацію результатів і зрозуміти подальший маршрут діагностики та лікування.

Чи змінилося ставлення українських жінок до профілактичних обстежень?

— Я спостерігаю поступове зростання обізнаності, особливо серед молодших пацієнток. Жінки частіше цікавляться раннім виявленням захворювання, звертають увагу на зміни в молочних залозах та отримують інформацію з різних джерел, зокрема соціальних мереж.

Водночас страх почути онкологічний діагноз і переконання, що за відсутності симптомів обстеження не потрібне, залишаються серйозними проблемами. Важливо пояснювати, що планові обстеження мають відповідати віку та індивідуальним факторам ризику. Своєчасне виявлення захворювання дає більше можливостей для ефективного лікування.

Чи доступні українським пацієнткам сучасні методи лікування, які застосовують у європейських клініках?

— Так, в Україні застосовують багато сучасних методів лікування, які використовують у міжнародній онкологічній практиці. Йдеться про хірургічне лікування, хіміотерапію, променеву терапію, ендокринну, таргетну та імунотерапію.

Частину медичних послуг пацієнтки можуть отримувати безоплатно в межах Програми медичних гарантій у закладах, які мають відповідні договори з Національною службою здоров’я України. Важливу роль відіграють і державні закупівлі протипухлинних препаратів.

Однак я б розмежовувала два поняття: наявність сучасного методу лікування в Україні та його фактичну доступність для кожної пацієнтки. Це не завжди одне й те саме. Доступність конкретного препарату залежить від його реєстрації, показань до застосування, державних закупівель та наявності в медичному закладі. Тому необхідно продовжувати роботу над тим, щоб місце проживання та фінансові можливості якомога менше впливали на доступ пацієнток до якісного лікування.

Які інноваційні лікарські засоби сьогодні найбільше змінюють підходи до лікування раку молочної залози?

— Сучасне лікування стає дедалі більш персоналізованим. Сьогодні вибір препарату значною мірою залежить від біологічних характеристик пухлини, її молекулярного профілю та особливостей конкретної клінічної ситуації.

Одним із важливих напрямів є застосування інгібіторів CDK4/6 для лікування певних форм гормонозалежного раку молочної залози. Для окремих пацієнток із мутаціями BRCA1/2 можуть застосовувати інгібітори PARP.

Також активно розвиваються таргетна та імунотерапія, які відкривають додаткові можливості лікування для визначених груп пацієнток. Водночас не всі інноваційні засоби однаково доступні в Україні. Крім того, кожен препарат має конкретні показання, тому рішення щодо його застосування повинно ґрунтуватися на міжнародних рекомендаціях, результатах обстежень та індивідуальних особливостях пацієнтки. Головне — не новітність лікарського засобу сама по собі, а його доведена ефективність і користь у конкретній клінічній ситуації.

Яку роль у лікуванні та підтримці пацієнток із раком молочної залози відіграє фармацевт?

— Фармацевт є важливою частиною системи підтримки пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Протипухлинне лікування нерідко передбачає тривале застосування лікарських засобів, поєднання кількох препаратів та необхідність контролю супутніх захворювань. Тому пацієнтам важливо отримувати зрозумілу й достовірну інформацію щодо правильного застосування призначених препаратів.

Фармацевт може звернути увагу на можливі побічні реакції, потенційні лікарські взаємодії та важливість дотримання призначеної схеми лікування. Особливого значення це набуває для пацієнток, які тривалий час отримують ендокринну терапію. Через побічні ефекти або недостатнє розуміння мети лікування деякі з них можуть самостійно припиняти прийом препаратів, що створює ризики для ефективності терапії.

На що фармацевтам варто звертати особливу увагу під час консультування таких пацієнтів?

— Одним із важливих питань є самолікування, зокрема застосування дієтичних добавок та інших засобів без погодження з лікарем. Не всі такі продукти є безпечними під час протипухлинного лікування. Деякі можуть взаємодіяти з призначеними лікарськими засобами. Тому пацієнтам необхідно пояснювати важливість узгодження будь-яких додаткових препаратів або добавок із лікарем.

Співпраця лікаря та фармацевта повинна бути спрямована на спільну мету — безпеку пацієнта, належне застосування лікарських засобів і збереження ефективності призначеного лікування.

Які технології, на вашу думку, найбільше впливатимуть на розвиток діагностики та лікування раку молочної залози найближчими роками?

— Я вважаю, що майбутнє онкології пов’язане насамперед із персоналізованим лікуванням, точнішою діагностикою та технологіями, які дозволяють досягати кращих результатів зі збереженням якості життя пацієнта.

Серед перспективних напрямів — застосування штучного інтелекту для аналізу мамографічних зображень, молекулярне профілювання пухлин і розвиток методів рідинної біопсії.

У хірургії дедалі більшого значення набувають органозберігаючі та реконструктивні втручання, які поєднують онкологічну безпеку з естетичним результатом. 

Не менш важливим є розвиток цифрових медичних систем. Для України в умовах війни це особливо актуально. Пацієнтка може змінити місце проживання або виїхати за кордон, однак результати її попередніх обстежень, історія хвороби та план лікування мають залишатися доступними для медичної команди за умови належного захисту персональних даних.

Що сьогодні є найважливішим для подальшого розвитку української онкології?

— Ми маємо хороші перспективи та професійний потенціал для подальшого розвитку. Водночас необхідно системно впроваджувати міжнародні рекомендації, розвивати мультидисциплінарну співпрацю, забезпечувати безперервне навчання лікарів та підвищувати доступність сучасної діагностики й лікування.

Важливо, щоб інноваційні технології не залишалися можливістю лише окремих медичних центрів, а поступово ставали доступними більшій кількості пацієнтів. І, безумовно, особливу увагу потрібно приділяти ранньому виявленню захворювання. Адже своєчасна діагностика та правильно обрана тактика лікування дають пацієнтці значно більше можливостей для успішного результату.

Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози — нагода привернути увагу не лише до досягнень сучасної медицини, а й до проблем, які ще потребують вирішення.

Розвиток молекулярної діагностики, персоналізованого лікування та сучасної хірургії поступово змінює можливості онкологічної допомоги в Україні. Проте не менш важливими залишаються доступність обстежень, безперервність лікування та взаємодія всіх учасників медичної команди.

Для лікарів і фармацевтів це також нагадування про спільну відповідальність за інформування пацієнтів, безпеку фармакотерапії та підтримку людей, які проходять складний шлях онкологічного лікування.

Читайте також: Переваги мікроголок: коли пластир не лише доставляє ліки, а й контролює їх дію