У Львові відбулася Осіння школа медичної хімії

Як знайти серед тисяч хімічних сполук перспективного кандидата в лікарські засоби? Яку роль у цьому відіграють штучний інтелект, комп’ютерне моделювання та дослідження на клітинних моделях? Відповіді на ці питання шукали учасники Осінньої школи медичної хімії, що відбулася у Львові та поєднала сучасні підходи до розроблення ліків із практичною лабораторною роботою.

Ініціатором заходу стало Українське товариство з медичної хімії. Участь у школі взяли 77 осіб: 30 учасників долучилися офлайн у Львові, ще 47 - онлайн.

Серед представлених закладів освіти були:

• Національний фармацевтичний університет, 
• Львівський національний медичний університет імені Короля Данила, 
• Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 
• Національний університет «Львівська політехніка», 
• Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
• Обласний науковий ліцей Львівської обласної ради.

Професор Роман Лесик, голова Українського товариства з медичної хімії, у доповіді «Сучасні підходи до пошуку нових лікарських засобів. Реалії медичної хімії» розглянув сучасні стратегії створення потенційних лікарських сполук та виклики, з якими стикаються дослідники.

Окрему увагу приділили цифровим технологіям, які дедалі активніше застосовують у науці. Любомир Гаврищук з Івано-Франківського національного медичного університету представив можливості використання штучного інтелекту для пошуку наукової інформації, організації досліджень і перевірки джерел.

Дмитро Хілюк, представник Люблінського медичного університету (Польща), ознайомив учасників із молекулярним докінгом та методами in silico. Ці підходи дозволяють моделювати взаємодію молекул із біологічними мішенями та допомагають обирати сполуки для подальшої експериментальної перевірки.

Питання наукової комунікації також стали частиною програми. Ірина Тихонкова, Customer Success Consultant компанії Clarivate, розповіла про підготовку наукових публікацій, роботу з наукометричними інструментами та підвищення міжнародної видимості досліджень.

Як визначити, чи впливає нова сполука на пухлинні клітини?

Один із найцікавіших етапів практичної програми був присвячений методам визначення життєздатності клітин. Учасники опрацьовували основні етапи МТТ-тесту — методу, який широко використовують для оцінювання метаболічної активності клітин після впливу досліджуваних речовин.

Під час експерименту спостерігали за утворенням фіолетових кристалів формазану. Інтенсивність утворення цього продукту дозволяє опосередковано оцінювати метаболічну активність клітин, що є важливим показником під час первинного дослідження цитотоксичності сполук.

Іншим напрямом практичної роботи стала флуоресцентна візуалізація клітин. Зокрема, учасники ознайомилися із застосуванням барвника Hoechst для виявлення клітинних ядер, флуоресцентних індикаторів активних форм кисню, а також йодиду пропідію та трипанового синього для оцінювання життєздатності клітин.

За допомогою світлової та флуоресцентної мікроскопії досліджували морфологічні особливості клітин і зміни, які можуть виникати під впливом біологічно активних речовин. Практична програма також передбачала ознайомлення з роботою CO₂-інкубаторів, мікроскопів і планшетних рідерів — обладнання, без якого складно уявити сучасну лабораторію клітинної біології.

Такі експерименти дозволяють перейти від теоретичних припущень щодо властивостей сполуки до отримання первинних даних про її біологічну активність. Водночас вони є лише одним з етапів тривалого процесу дослідження потенційних лікарських засобів.

Осіння школа об’єднала студентів, аспірантів і фахівців із різних регіонів України. Поєднання лекцій із практичними заняттями дало учасникам можливість ознайомитися із сучасними інструментами медичної хімії та лабораторними підходами, які застосовують під час дослідження потенційних лікарських засобів.

Читайте також: У Львові запрацювало перше в Україні відділення клінічних фармацевтів