Штучний інтелект і фармацевт: чи викликають нові технології професійну тривогу?

Ще кілька років тому штучний інтелект асоціювався переважно з науковою фантастикою та високотехнологічними лабораторіями. Сьогодні він швидко входить у повсякденну практику медицини та фармації. Алгоритми аналізують великі масиви клінічних даних, допомагають прогнозувати взаємодії лікарських засобів, автоматизують документообіг, а генеративні моделі здатні майже миттєво відповідати на професійні запитання.

Для багатьох фармацевтів ці зміни стали не лише професійним викликом, а й джерелом психологічного напруження. Якщо технологія бере на себе частину інтелектуальної роботи, чи означає це, що роль людини поступово зменшується? Чи здатний алгоритм замінити клінічне мислення, професійний досвід і людське співчуття? Саме ці питання дедалі частіше досліджують психологи праці, фахівці з цифрової медицини та професійні фармацевтичні організації.

Не страх перед технологіями, а страх втратити власну цінність

Психологи наголошують, що люди найчастіше бояться не самої технології, а невизначеності щодо власного майбутнього. Американський психолог Richard S. Lazarus у праці «Psychological Stress and the Coping Process» (1966) показав, що рівень стресу визначається не подією, а тим, як людина оцінює її можливі наслідки. Якщо нові технології сприймаються як загроза професійній компетентності чи кар'єрі, навіть позитивні зміни можуть викликати тривогу.

Сучасні дослідження підтверджують цю закономірність уже в умовах цифрової трансформації. У доповіді «The AI Index Report 2024» (Stanford University) зазначено, що темпи впровадження генеративного штучного інтелекту значно випереджають психологічну готовність працівників до таких змін. Найбільше занепокоєння спостерігається серед фахівців, професія яких пов'язана з інтенсивною роботою з інформацією, зокрема й у фармації.

У практиці працівника аптеки це проявляється не стільки відкритим страхом, скільки постійними сумнівами: чи не почне комп'ютер консультувати пацієнтів краще, чи не відстаю я від нових технологій, чи варто й надалі інвестувати час у навчання. Навіть без реальної загрози такі думки поступово виснажують і підсилюють тривожність.

Коли професійна ідентичність починає змінюватися

Для більшості фармацевтів професія — це не лише знання про лікарські засоби, а й важлива складова особистої ідентичності. Тому будь-які зміни, які ніби ставлять під сумнів цінність багаторічного досвіду, можуть викликати втрату впевненості.

Дослідниця Herminia Ibarra у книзі «Working Identity» (2003) описує професійну ідентичність як одну з головних психологічних опор дорослої людини. Коли звичні ролі швидко трансформуються, навіть за відсутності реальної загрози людина може переживати сумніви щодо власної професійної цінності.

У фармації цей процес особливо помітний. Якщо раніше головним джерелом професійного авторитету були знання спеціаліста, то сьогодні частину інформації пацієнт може отримати за лічені секунди від цифрового помічника. Однак це змінює лише спосіб доступу до інформації, а не потребу в її професійній інтерпретації.

Алгоритм може швидко знайти дані, але не здатний оцінити клінічний контекст конкретного пацієнта, помітити його тривогу чи нерозуміння рекомендацій лікаря, врахувати супутні обставини або взяти на себе відповідальність за наслідки консультації. Саме ці складові й визначають цінність фармацевта.

Українські дослідження: професія трансформується, а не зникає

Українські науковці також розглядають штучний інтелект насамперед як інструмент підтримки професійної діяльності. Тетяна Потапова, Володимир Слєсарчук та Наталія Логвиненко у статті «Штучний інтелект у фармацевтичній освіті: виклики та перспективи» (2024) наголошують, що ефективне використання генеративного ШІ потребує розвитку критичного мислення, цифрової грамотності та професійної відповідальності.

Подібного висновку доходять Марія Зарічкова та Ірина Мішина, аналізуючи сучасні компетентності фармацевтів. На їхню думку, цифрові інструменти не замінюють фахівця, а змінюють акценти його роботи. Дедалі більшого значення набувають клінічне мислення, комунікація, етичне прийняття рішень і здатність критично оцінювати інформацію.

З психологічної точки зору це принципова зміна. Якщо професія трансформується, це не означає її зникнення. Навпаки, із розвитком цифрових технологій зростає цінність тих компетентностей, які алгоритм відтворити не може.

AI-тривожність: коли мозок сприймає інновацію як загрозу

Психологи дедалі частіше використовують поняття AI anxiety — тривожність, пов'язану зі штучним інтелектом. Йдеться не про страх перед комп'ютерами, а про емоційну реакцію на зміни, які можуть вплинути на професійну роль, статус або відчуття компетентності.

З погляду нейропсихології така реакція цілком закономірна. Людський мозок значно гостріше реагує на невизначеність, ніж на передбачувані труднощі. Коли майбутнє професії видається нечітким, активуються механізми виявлення потенційної загрози, що може проявлятися підвищеною тривожністю, труднощами з концентрацією, нав'язливими думками й емоційним виснаженням.

Саме тому фармацевт може відчувати дискомфорт навіть без практичного досвіду роботи із системами штучного інтелекту. Джерелом напруження стає не технологія, а очікування майбутніх змін.

У дослідженні Tingwan Zhang і Qingyan Tong (2024) показано, що чим більш «людиноподібним» стає  штучний інтелект, тим вищим може бути рівень AI-тривожності. Водночас саме тривога, а не реальні можливості технології, найчастіше формує негативне ставлення до її використання.

Чому досвідчені фармацевти теж хвилюються

Поширеною є думка, що нових технологій побоюються переважно працівники старшого віку. Дійсно, найбільшу тривогу переживають саме висококваліфіковані спеціалісти, які роками формували професійну експертизу і тому особливо гостро реагують на зміни, що можуть зменшити її цінність.

У фармацевтичній практиці це проявляється досить характерно: «Я десятиліттями вивчав фармакологію, а тепер достатньо поставити запитання чат-боту». Насправді таке порівняння є хибним, адже сучасні мовні моделі не мислять і не приймають клінічних рішень.

Великі мовні моделі (Large Language Models, LLM), на яких ґрунтуються сучасні генеративні системи, працюють за предиктивним принципом. Вони не перевіряють факти й не «шукають істину», а прогнозують найбільш імовірне наступне слово, спираючись на закономірності, виявлені у величезних масивах текстів. Саме тому відповіді можуть виглядати логічними, структурованими й упевненими навіть тоді, коли містять помилки.

Одним із проявів цього є так звані «галюцинації» штучного інтелекту. Через статистичний шум, змішування різних контекстів (context bleeding) або недостатність релевантних даних модель може згенерувати неіснуюче дозування лікарського засобу, вигадану взаємодію препаратів чи помилкове посилання на клінічні рекомендації. Особливу небезпеку становить те, що така інформація подається переконливим тоном і зовні майже не відрізняється від достовірної.

Саме тому генеративний ШІ доцільно розглядати як інструмент підготовки чернеток, швидкого пошуку інформації або її структурування, але не як джерело остаточних професійних рішень. Кожна відповідь, що стосується застосування лікарських засобів, потребує перевірки за офіційними джерелами та оцінки в клінічному контексті.

Це має не лише професійне, а й юридичне значення. Якщо фармацевт використав рекомендацію, сформовану штучним інтелектом, але не перевірив її і припустився помилки в дозуванні, способі застосування чи оцінці взаємодії лікарських засобів, цивільно-правову, дисциплінарну, а за наявності відповідних підстав і кримінальну відповідальність нестиме саме фармацевт. Алгоритм не є суб'єктом права, не має професійного статусу і не може бути носієм обов'язку щодо надання фармацевтичної допомоги. Саме тому людське клінічне мислення залишається незамінним елементом контролю та верифікації будь-яких рекомендацій, сформованих ШІ.

Цей підхід відображений і в позиції міжнародних професійних організацій, які розглядають штучний інтелект як систему підтримки прийняття рішень, а не як заміну фармацевта.

Що показують опитування самих фармацевтів

Міжнародні опитування демонструють значно стриманіший погляд на штучний інтелект, ніж це часто створює інформаційний простір.

У дослідженні «The Impact of Artificial Intelligence on the Knowledge, Attitude, and Practice of Pharmacists Across Diverse Settings: A Cross-Sectional Study» (2024) майже половина опитаних фармацевтів позитивно оцінювали використання ШІ, хоча рівень обізнаності про його можливості залишався помірним. Автори дійшли висновку, що саме навчання і розуміння принципів роботи технології формують довіру до неї.

Подібні результати отримала група дослідників під керівництвом Ashenafi Kibret Sendekie у дослідженні «Artificial Intelligence in Community Pharmacy Practice: Pharmacists' Perceptions, Willingness to Utilize, and Barriers to Implementation» (2024). Більшість респондентів підтримували використання штучного інтелекту в аптечній практиці, а головними бар'єрами називали недостатню підготовку персоналу, відсутність чіткої нормативної бази, належного програмного забезпечення та можливостей для навчання.

Таким чином, сучасні дослідження свідчать: зі зростанням розуміння можливостей і обмежень штучного інтелекту професійна тривожність поступово зменшується, а ставлення до технології стає більш реалістичним.

Цифрова стійкість і нові компетентності фармацевта: що залишається незамінним

Упровадження штучного інтелекту змінює не лише робочі процеси, а й вимоги до професійної компетентності. Якщо раніше головним показником кваліфікації вважався обсяг накопичених знань, то сьогодні дедалі важливішими стають здатність швидко адаптуватися до нових технологій, критично оцінювати інформацію та ефективно використовувати цифрові інструменти.

Таку здатність дедалі частіше описують поняттям цифрової стійкості. Йдеться не про відсутність тривоги перед змінами, а про вміння зберігати професійну ефективність у середовищі постійних технологічних змін. Дослідження психології праці свідчать, що працівники, які сприймають цифрові інновації як ресурс для професійного розвитку, рідше стикаються з професійним виснаженням.

Tomas Chamorro-Premuzic та Reece Akhtar у праці «The Future of Leadership in the Age of AI» (2023) підкреслюють: у добу штучного інтелекту конкурентною перевагою людини стають не стільки технічні знання, скільки критичне мислення, емоційний інтелект, здатність працювати в умовах невизначеності та приймати відповідальні рішення. Саме ці компетентності залишаються поза межами можливостей сучасних алгоритмів.

Для фармацевта це означає зміну професійної ролі. Він дедалі менше виступає єдиним джерелом інформації й дедалі більше — експертом, який оцінює її якість, інтерпретує з урахуванням клінічної ситуації та допомагає пацієнтові ухвалити безпечне рішення.

Особливого значення набуває емоційна компетентність. Відвідувач аптеки нерідко перебуває у стані тривоги, болю або невпевненості, не завжди може чітко описати проблему чи правильно зрозуміти рекомендації лікаря. Американський психолог Daniel Goleman у книзі «Emotional Intelligence» (1995) показав, що здатність розуміти емоції інших людей є однією з ключових професійних навичок у сферах, пов'язаних із допомогою людині.

Штучний інтелект може сформулювати граматично бездоганну й ввічливу відповідь, але він не здатний відчути тривогу пацієнта, побачити невербальні сигнали, побудувати довіру або взяти моральну відповідальність за наслідки консультації. Саме тому розвиток емпатії не є альтернативою цифровій грамотності — ці компетентності взаємно доповнюють одна одну.

Не менш важливою стає AI-грамотність (AI literacy) — уміння не лише користуватися цифровими сервісами, а й критично оцінювати їхні відповіді. Wayne Holmes та Maya Bialik у дослідженні «Artificial Intelligence in Education: Promises and Implications for Teaching and Learning» (2019) наголошують, що ефективна взаємодія зі штучним інтелектом потребує розуміння його можливостей і принципових обмежень.

У практичній діяльності це означає, що фармацевт має вміти перевіряти інформацію за доказовими джерелами, дотримуватися вимог конфіденційності під час роботи з медичними даними та використовувати генеративний ШІ як допоміжний інструмент для аналізу наукової літератури, структурування інформації чи підготовки інформаційних матеріалів. Остаточна професійна оцінка, як і відповідальність за неї, незмінно залишається за людиною.

Таким чином, розвиток сучасного фармацевта полягає не в конкуренції зі штучним інтелектом, а у поєднанні цифрової грамотності, клінічного мислення, етичної відповідальності та емпатії. Саме ця комбінація компетентностей визначатиме цінність професії в умовах подальшої цифрової трансформації.

Штучний інтелект і фармацевт: різні можливості, спільна мета

Вважати штучний інтелект і фармацевта конкурентами — хибний підхід. Їхні можливості перебувають у різних площинах. ШІ має перевагу там, де потрібна швидкість обробки великих обсягів інформації: він може за лічені секунди проаналізувати значну кількість текстів, систематизувати дані з наукових джерел, допомогти структурувати інформацію про лікарські засоби або підготувати основу для освітніх матеріалів.

Однак отримана інформація сама по собі не є професійним рішенням. Саме фармацевт оцінює, чи можна застосувати ці дані до конкретного пацієнта, враховуючи його вік, супутні захворювання, особливості лікування, можливі ризики та клінічний контекст.

Так само відрізняються можливості у сфері комунікації. Штучний інтелект може створити ввічливу, зрозумілу відповідь або допомогти підготувати інформаційний матеріал. Проте лише людина здатна помітити тривогу пацієнта, невпевненість, страх або неправильне розуміння рекомендацій. Емпатія, довіра й професійний контакт залишаються винятково людською складовою фармацевтичної допомоги.

Різною є і природа прийняття рішень. Алгоритм працює з імовірностями та статистичними закономірностями, тоді як фармацевт здійснює етичний і професійний вибір. Він визначає, чи достатньо отриманої інформації для рекомендації, коли необхідно скерувати пацієнта до лікаря, а також несе відповідальність за правильність своїх професійних дій.

Нарешті, важливо враховувати різницю у ставленні до помилок. Штучний інтелект може створювати переконливі, але хибні відповіді, тому потребує постійної перевірки. Фармацевт виконує роль критичного контролера: саме він має підтвердити достовірність інформації та оцінити її відповідність принципам доказової медицини.

Отже, майбутня модель фармацевтичної практики полягає не у заміні людини алгоритмом, а у співпраці: ШІ розширює можливості пошуку й аналізу, а фармацевт забезпечує професійне судження, етичність і відповідальність.

Від страху до керування змінами

Одним із найефективніших способів подолати тривогу перед новими технологіями є перехід від абстрактного страху до конкретного плану дій. Коли виникає думка «штучний інтелект може мене замінити», корисніше поставити інше запитання: «Які завдання моєї роботи може спростити ця технологія і які професійні якості залишаються моєю перевагою?»

Такий підхід у психології називають когнітивною переоцінкою. Він допомагає змінити сприйняття ситуації: замість бачення ШІ як загрози людина починає розглядати його як інструмент, яким можна керувати.

Для фармацевта практичним першим кроком може стати аналіз власної роботи. Варто визначити, які завдання потребують багато часу, але не вимагають винятково людського рішення. Це може бути пошук і структурування інформації, підготовка освітніх матеріалів або систематизація професійних нотаток. Водночас необхідно чітко розуміти межі використання технології: будь-яка інформація, що впливає на безпеку пацієнта, потребує професійної перевірки.

Важливою складовою адаптації є розвиток відчуття власної компетентності. Albert Bandura у книзі «Self-Efficacy: The Exercise of Control» (1997) показав, що віра людини у власну здатність діяти ефективно є одним із ключових факторів подолання труднощів і опанування нового. У контексті цифрових змін це означає: чим більше практичного досвіду має фахівець у роботі з технологіями, тим менше місця залишається для необґрунтованих страхів.

Однак професійна адаптація не повинна бути лише індивідуальним завданням працівника. Значну роль відіграє культура в аптечному колективі. Технологічні зміни часто викликають опір не через сам інструмент, а через відчуття невизначеності та недостатньої підтримки.

Керівники аптечних закладів мають створювати умови, за яких працівники можуть ставити запитання, обговорювати труднощі та поступово набувати нових навичок. Професорка Amy C. Edmondson у книзі «The Fearless Organization» (2018) довела, що психологічно безпечне середовище сприяє швидшому навчанню, інноваціям і адаптації до змін.

Тому впровадження штучного інтелекту в аптеці має починатися не лише з вибору технології, а й із підготовки людей. Важливо пояснити, яку проблему вирішує новий інструмент, які його можливості та обмеження, а також наголосити: технологія не оцінює професійну цінність працівника і не замінює його відповідальність.

Найбільш успішною буде модель, у якій фармацевт не залишається пасивним спостерігачем змін, а стає активним учасником цифрової трансформації.

Реалістичний погляд на майбутнє професії

Одне з головних питань, яке виникає у фармацевтичній спільноті: чи може штучний інтелект стати причиною зникнення професії? Подібні дискусії відбуваються в багатьох сферах — медицині, освіті, фінансах, юриспруденції. Проте історія технологічних змін показує: найчастіше зникають не професії, а окремі завдання всередині них.

Фармація вже неодноразово проходила через подібні трансформації. Комп'ютерні системи обліку, електронні рецепти, цифрові бази даних і автоматизація складських процесів свого часу також викликали занепокоєння. Однак ці технології не усунули потребу у фахівцях, а змінили характер їхньої роботи.

Штучний інтелект, найімовірніше, рухатиметься тим самим шляхом. Він може допомогти фармацевту швидше опрацьовувати інформацію, аналізувати наукові джерела, готувати освітні матеріали для пацієнтів і виконувати повторювані адміністративні завдання. Проте він не здатний самостійно оцінити повну клінічну ситуацію, зробити етичний вибір або взяти відповідальність за наслідки професійного рішення.

Саме останній аспект має принципове значення. У фармацевтичній практиці недостатньо просто отримати правильну інформацію — необхідно правильно застосувати її до конкретної людини. Якщо фахівець використовує рекомендацію, сформовану ШІ, але не здійснює належної перевірки та допускає професійну помилку, відповідальність за таке рішення залишається на ньому. Штучний інтелект може бути інструментом підтримки, але не замінює професійного обов'язку фармацевта.

У звіті International Pharmaceutical Federation (FIP) «Artificial Intelligence in Pharmacy Practice: A Global Perspective» (2024) підкреслюється, що штучний інтелект має значний потенціал для вдосконалення фармацевтичних послуг, але його використання повинно супроводжуватися професійним контролем і збереженням відповідальності спеціаліста.

Тому майбутнє фармації варто розглядати не як протистояння людини й алгоритму, а як співпрацю. Найбільшу перевагу матиме не той, хто намагається конкурувати з машиною у швидкості пошуку інформації, а той, хто вміє ефективно використовувати технологію та одночасно зберігати професійне судження.

Фармацевт майбутнього не повинен ставати програмістом. Його завдання — розуміти можливості й обмеження цифрових інструментів, критично оцінювати отримані дані та використовувати технології для підвищення якості допомоги пацієнтам.

Саме тому головною силою професії залишатимуться три взаємопов'язані складові: клінічне мислення, емоційна компетентність і готовність до постійного навчання. Штучний інтелект може розширити можливості спеціаліста, але не замінить здатність побачити за рецептом конкретну людину.

Читайте також Спочатку ресурс, потім допомога: чому фармацевту важливо дбати про себе.