Тут дрони полюють на людей і аптеки: історія фармацевта Олександра Петрука з Херсона

Херсон сьогодні — це місто, де життя щодня балансує між звичайною рутиною та смертельною небезпекою. Тут машини горять чи не щодня просто посеред дороги від удару дрона, а поїздка на роботу перетворюється на лотерею. Саме в таких умовах працюють херсонські фармацевти — люди, які після лікарів залишаються для багатьох херсонців останньою надією на допомогу.

Започаткував фармацевтичну династію

Олександр Петрук у фармації вже понад три десятиліття. Професію обирав сам, свідомо. У родині не було жодного провізора чи медика, він став першим. Закінчив університет у Запоріжжі. 

Починав кар’єру військовим провізором, працював у Державній службі з контролю лікарських засобів, а з 2015 року опікується «Аптекою АНЦ» у Херсоні. Фармація стала справою всього його життя — і навіть сім’ї.

«Я перший у родині обрав цю професію. А тепер у мене династія. Син теж став провізором, зараз він військовий фармацевт у 38-мій окремій бригаді морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Донька — фармацевт, працює завідувачкою аптеки у Херсоні», — розповідає він.

«Або працюєте з нами, або підвал»

Початок повномасштабного вторгнення Олександр зустрів у Херсоні. Місто швидко було окуповано. Перші два місяці аптеки працювали. Але вже у квітні 2022 року настрої загарбників змінилися.

«Перед першим травня росіяни почали вимагати від мене перевести аптеки під їхні прапори. Я зрозумів, що нормально працювати не дадуть, — згадує Петрук. — ФСБшники прямо говорили: або ви працюєте з нами, або підвал на пару днів, проведемо бесіди — і будете працювати, якщо хочете жити».

Співпрацювати з окупантами Олександр не став. Родина ухвалила рішення терміново виїжджати. «Син виїхав раніше. Ми з дружиною і донькою вибиралися важко. До території, яку контролювала Україна, пройшли через 28 перевірок росіян. Було страшно, нервово. Через Кривий Ріг дісталися Одеси. Нам просто пощастило, що нашу машину не розстріляли і ми живі й неушкоджені доїхали», — говорить Олександр. 

Повернення у звільнений Херсон

Коли Херсон звільнили, Петрук повернувся вже через десять днів після деокупації — 21 листопада 2022 року. Те, що він побачив, більше нагадувало руїни, ніж аптеки.

«У приміщеннях були зламані меблі, викрадене комп’ютерне обладнання, винесені препарати. Що не змогли викрасти, те окупанти пошкодили», — розповідає він.

Попри все, команда почала збирати людей і відновлювати роботу. Вже 12 лютого відкрилися перші дві аптеки, які почали повноцінно обслуговувати містян. Щомісяця відкривали нову аптеку, бо потреба херсонців у ліках була велика.

Аптеки під прицілом

До повномасштабної війни мережа налічувала 52 аптеки в області та 37 у самому Херсоні. Сьогодні працюють лише 18. І навіть це — майже диво.

«Є аптека, яку просто стерли з землі. Два прильоти — і приміщення повністю знищене. Його вже знесли. Є чимало пошкоджених аптек, які ми відразу після прильотів намагаємося відремонтувати, законсервувати», — говорить Петрук.

Частина аптек продовжує існувати буквально з фанерою на вікнах. «Після прильотів забиваємо вікна, ремонтуємо, підтримуємо навіть ті приміщення, які зараз не працюють», — каже він.

Дрони не дають їздити містом

Найбільша небезпека для Херсона сьогодні — FPV-дрони. Місто щомиті цілодобово «гуде» від залізних мисливців над головою.

«Це справжнє сафарі на людей, на машини. Машини горять щодня. Буває по 7-8 за добу», — говорить Олександр.

Особливо небезпечно перевозити медикаменти. «Мікроавтобус із ліками — одна з головних цілей росіян. Вони, мабуть, думають, що в таких машинах не препарати і ліки, а зброя», — розповідає він.

Через це навіть доставка препаратів перетворюється на складну спецоперацію. Також, як і дорога до робочого місця для більшості фармацевтів. Громадський транспорт Херсона теж під прицілом ворога.

Втрата колеги і підтримка

Війна торкнулася кожного працівника «Аптеки АНЦ». Практично у всіх родинах є чоловік, син, брат, який пішов до лав ЗСУ. А самі херсонські фармацевти цілодобово ризикують загинути.

«Торік, у лютому 2025 року загинула наша колега Вікторія Нікітіна. Шахед влучив у під’їзд дома, де вона жила на другому поверсі з двома дітьми. Молода жінка, представниця мирної професії, була підступно вбита росіянами. Діти дивом вижили. Ми допомогли цій родині. Малі наразі з батьком за кордоном», — тихо говорить Петрук.

Інша працівниця, теж Вікторія, потрапила під атаку дрона, коли їхала в автобусі додому. Фармацевтка отримала поранення та контузію. Місяць лікувалася, наразі працює. Ще одна колега Ольга Пальона отримала травму ноги, коли уламок від ворожого снаряду залетів через вікно у її квартиру. Після місяця лікарняного Оля повернулася на роботу.

У  «Аптеках АНЦ» в Херсоні наразі працює понад 70 фармацевтів. Всі вони намагаються підтримувати один одного, щоб пережити випробування, які спіткали місто через війну.

Фармацевт у Херсоні — це більше, ніж професія

Через війну Херсон втратив багатьох лікарів, особливо вузьких спеціалістів. Тому дедалі більше людей звертаються саме в аптеки за порадою, рекомендацією чи консультацією.

«Люди старші за 60 часто не хочуть або не можуть потрапити до лікаря. Вони приходять до фармацевта і радяться, який краще придбати препарат, або замінити той, що вже перестав допомагати», — каже Петрук. 

І саме тут, переконаний він, суспільство часто недооцінює роль професії фармацевта. «Фармацевт — це не продавець ліків. На продавця можна і за два тижні вивчитися. А на фармацевта — роки. Фармацевт — це освічена людина, яка розуміє фармакологію, може вислухати, зрозуміти, що людина вже приймала, які має хвороби, що їй можна, а що ні», — наголошує він.

У Херсоні аптека давно стала не лише місцем, де купують таблетки. Тут питають поради. Тут заспокоюють. Тут допомагають пережити ще один день під війною.

«У нас є дівчата з величезним досвідом. Коли чую, як мої співробітниці консультують відвідувачів — диву даюся. Скільки у них знань, досвіду, наскільки вони компетентні. Вони завжди з людьми. Іноді люди приходять просто поговорити, бо їм страшно, і для кожного знаходиться добре слово», — каже Петрук.

І поки місто живе під постійними атаками, херсонські фармацевти продовжують відкривати аптеки, ремонтувати вибиті вікна і виходити на роботу. Бо для багатьох мешканців це — не просто аптека. Це ще один доказ того, що Херсон живе.

Читайте також Фармацевт під обстрілами: історія Дарії Ільченко зі Слов’янська, яка щодня рятує людей.