У Швеції створили ШІ-науковця, здатного самостійно планувати та проводити лабораторні дослідження

Штучний інтелект дедалі активніше інтегрується в наукові дослідження. Шведські вчені розробили систему, здатну майже автономно проходити повний дослідницький цикл — від формулювання наукових гіпотез і планування експериментів до аналізу результатів та уточнення початкових припущень.

Результати дослідження, проведеного за участю науковців Технологічного університету Чалмерса та Гетеборзького університету, опубліковано в журналі Journal of the Royal Society Interface.

Як працює ШІ-науковець?

Розроблена система поєднує кілька великих мовних моделей, наукові бази даних і роботизоване лабораторне обладнання. Завдяки цьому штучний інтелект може не лише аналізувати наявну інформацію, а й формулювати припущення та організовувати їх експериментальну перевірку. Для демонстрації можливостей технології дослідники використали пекарські дріжджі Saccharomyces cerevisiae — модельний організм, який широко застосовують у біотехнології та молекулярній біології.

ШІ проаналізував близько 60 тисяч фенотипічних, фізіологічних і метаболічних взаємозв'язків та сформував майже 2 тисячі прогнозів щодо впливу поживних речовин на ріст клітин і їхню стійкість до стресових чинників. Система самостійно пропонувала експерименти для перевірки гіпотез, визначала необхідні контрольні зразки та формувала інструкції для лабораторного обладнання. Після отримання результатів ШІ оцінював їх і коригував гіпотези для наступних дослідницьких циклів.

Які перспективи для фармацевтичної науки?

Розвиток подібних технологій може відкрити нові можливості для фармацевтичних і біомедичних досліджень. Зокрема, автоматизація експериментальних процесів потенційно дозволить прискорити пошук перспективних молекулярних мішеней, дослідження клітинних механізмів, розроблення лікарських засобів та оптимізацію біотехнологічного виробництва.

Особливе значення такі системи можуть мати для досліджень, що потребують аналізу великих масивів даних і проведення численних експериментів. Водночас можливості представленої розробки наразі продемонстровано на модельному організмі, тому її ефективність у складніших біомедичних дослідженнях ще належить оцінити.

Чи замінить штучний інтелект науковців?

Попри досягнутий прогрес, автори дослідження наголошують, що роль людини залишається визначальною. Саме дослідники мають встановлювати наукові пріоритети, оцінювати ширший контекст отриманих результатів і контролювати дотримання етичних принципів.

Паралельно з розвитком автономних лабораторій міжнародні організації приділяють дедалі більше уваги регулюванню використання ШІ. Зокрема, Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала рекомендації щодо етичного нагляду за дослідженнями у сфері охорони здоров'я із застосуванням штучного інтелекту.

Таким чином, ШІ поступово перетворюється з інструмента обробки інформації на активного учасника дослідницького процесу. Поєднання штучного інтелекту, робототехніки та лабораторної автоматизації може стати важливим напрямом розвитку сучасної фармацевтичної науки.

Читайте також «ШІ — помічник, а не конкурент»: Аптека АНЦ та НФаУ створили курс з опанування ШІ для майбутніх фармацевтів.