УФА замість Держлікслужби: фармспільнота ставить під сумнів, чи відбулася регуляторна реформа

Зміна підходу до створення Українського фармацевтичного агентства викликала неоднозначну реакцію у фармацевтичній спільноті. Якщо спочатку йшлося про формування нового незалежного регулятора замість Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, то нинішня модель передбачає збереження Держлікслужби та фактичну трансформацію її у структуру з новою назвою.

На цю зміну звернула увагу Європейська фармацевтична Асоціація. Її оцінка фактично зводиться до головного питання: чи варто вважати зміну назви та статусу чинного органу повноцінною реформою фармацевтичного регулювання, на яку професійна спільнота очікувала протягом кількох років?

Від ліквідації Держлікслужби — до її збереження

Раніше урядова модель передбачала масштабну перебудову регуляторної системи. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів від 4 червня 2026 року № 739 «Деякі питання утворення Українського фармацевтичного агентства» було започатковано процес створення нового органу та ліквідації Держлікслужби.

Передбачалося, що УФА стане новою незалежною інституцією з широкими повноваженнями у сфері регулювання та контролю фармацевтичного ринку.

До обговорення моделі залучалася й професійна спільнота. Представники фармацевтичного сектору подавали зауваження та пропозиції до урядового проєкту, розраховуючи, що реформа не обмежиться формальною зміною структури державного управління.

Однак 23 вересня 2026 року Кабмін постановою № 1209 «Деякі питання функціонування Українського фармацевтичного агентства» змінив попередній підхід. Рішення про ліквідацію Держлікслужби було скасовано.

У результаті нова модель передбачає функціонування Українського фармацевтичного агентства на базі чинної регуляторної системи: Держлікслужба фактично переходить у формат УФА, а її територіальні органи — у територіальні органи нового агентства.

Саме ця обставина стала головною причиною критичних запитань з боку професійної спільноти.

«Новий регулятор» чи нова назва чинного органу?

Європейська фармацевтична Асоціація звертає увагу на розрив між початковими очікуваннями від реформи та її нинішньою конструкцією.

Адже протягом кількох років створення УФА позиціонувалося не просто як перейменування Держлікслужби, а як формування нової регуляторної інституції — незалежної, професійної, прозорої та спроможної працювати за європейськими принципами.

Тепер же виникає низка практичних запитань: що саме зміниться в управлінні агентством, механізмах ухвалення регуляторних рішень, відповідальності керівництва та роботі територіальних підрозділів?

І головне — чи зміниться сама система регулювання, якщо її кадрова, організаційна та територіальна основа залишається пов’язаною з Держлікслужбою?

Для фармацевтичного ринку це питання далеко не формальне. Від моделі регулятора залежатиме, зокрема, як працюватимуть механізми державного контролю, ліцензування, нагляду за обігом лікарських засобів та взаємодії держави з учасниками ринку.

Фармринок чекає не на ребрендинг

Позиція Європейської фармацевтичної Асоціації демонструє, що професійна спільнота оцінює нинішню ситуацію неоднозначно. З одного боку, сам факт створення УФА може розглядатися як продовження реформи регуляторної системи. З іншого — модель, за якої чинний регулятор не ліквідовується, а фактично продовжує роботу під новою назвою, породжує сумніви щодо глибини запланованих змін.

Для учасників фармацевтичного ринку принциповим є не те, як називатиметься регулятор, а те, як він працюватиме.

Саме тому нинішня дискусія поступово зміщується від питання «коли запрацює УФА?» до значно важливішого: яким насправді буде Українське фармацевтичне агентство і чи принесе його створення ті інституційні зміни, заради яких і запускалася реформа?

Поки що відповідь на це питання залишається відкритою.

Читайте також Від ліквідації Держлікслужби відмовилися: як формуватиметься та працюватиме Укрфармагентство за постановою № 1209.