Від гучної критики до нових надій: вітамін С може полегшувати хіміотерапію

Ідея лікувати рак великими дозами вітаміну С десятиліттями вважалася майже науковим табу. Свого часу через цю теорію під шквал критики потрапив дворазовий нобелівський лауреат Лайнус Полінг. Однак нині дослідники знову повертаються до вивчення цього підходу — вже з сучасними технологіями та новими клінічними даними.

Ідея, яка зіпсувала репутацію генію

У 1970-х роках Полінг разом із шотландським лікарем Юен Кемерон почали застосовувати високі дози вітаміну С для пацієнтів із онкологічними захворюваннями. За словами дослідників, хворі нібито жили довше та краще переносили лікування.

Втім, подальші випробування, проведені фахівцями Mayo Clinic, не підтвердили ефективності такого підходу. Після цього медична спільнота фактично відмовилася від ідеї використання вітаміну С в онкології.

Чому результати досліджень могли відрізнятися

Сучасні науковці звернули увагу на важливу деталь: у ранніх позитивних дослідженнях пацієнтам вводили вітамін С внутрішньовенно, а у випробуваннях клініки Майо — лише у вигляді таблеток.

Саме спосіб введення може бути ключовим. Під час прийому таблеток організм не здатен засвоїти надто великі концентрації речовини, тоді як крапельниці дозволяють у десятки разів підвищити рівень вітаміну С у крові.

Як великі дози діють на пухлину

У звичайних умовах вітамін С працює як антиоксидант, захищаючи клітини. Але при надвисоких концентраціях, особливо в тканинах пухлини, він може запускати утворення перекису водню, що пошкоджує ракові клітини.

Дослідники пояснюють: злоякісні пухлини через швидкий ріст перебувають у постійному стресі та мають слабше кровопостачання. Через це вони виявляються більш чутливими до такого впливу, тоді як здорові клітини страждають значно менше.

Що показують перші клінічні дані

Наразі доказова база залишається обмеженою, однак результати невеликих досліджень виглядають обнадійливо. Зокрема, у пацієнтів із раком яєчників, підшлункової залози та пухлинами мозку внутрішньовенні інфузії вітаміну С загалом переносилися добре.

Окремі випробування також свідчать, що така терапія може допомагати зменшувати втому, біль та інші побічні ефекти хіміотерапії. Вчені наголошують: мова не йде про «чарівне лікування» раку, однак навіть покращення якості життя для важкохворих пацієнтів може мати велике значення.

Наука повертається до старої ідеї

Сьогодні вітамін С уже не сприймають як «сенсаційний засіб від раку», яким його колись називали прихильники альтернативної медицини. Натомість його розглядають як можливий допоміжний компонент терапії, який потребує масштабних клінічних досліджень.

І хоча Лайнус Полінг, ймовірно, переоцінив можливості вітаміну С, сучасна наука припускає: у його суперечливій теорії все ж могла бути частка правди.

Читайте також Нове дослідження довело: щоденний прийом  полівітамінів сповільнює старіння.