Від пошуку протоколів до пояснення аналізів: як фармацевтична сфера використовує ШІ

Міністерство охорони здоров’я України дослідило, як штучний інтелект уже входить у повсякденну роботу медичної сфери. До опитування залучили медичних працівників, пацієнтів та представників бізнесу, аби з’ясувати не лише масштаби використання ШІ, а й те, які завдання за його допомогою намагаються вирішувати та яких можливостей очікують від цифрових технологій надалі.

Дослідження проводили в межах реалізації Стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN 2030. У МОЗ зазначають, що результати опитування планують врахувати під час подальшого формування підходів до використання штучного інтелекту в системі охорони здоров’я та розвитку eHealth.

Найбільше учасників дослідження — понад 7 тис. — становили медичні працівники. Серед них були лікарі, керівники закладів охорони здоров’я, фармацевти, медичні сестри та брати. Виявилося, що для значної частини професійної спільноти ШІ вже перестав бути лише перспективною технологією: 80,5% опитаних повідомили, що користуються такими інструментами. Регулярно це роблять 21,6%, ще 58,9% застосовують ШІ час від часу.

Позитивно оцінюють можливість використання штучного інтелекту в медицині 65,7% медичних працівників. Найбільш прихильно до технології налаштовані представники приватного сектору.

Передусім медики бачать у ШІ спосіб зменшити кількість часу, який доводиться витрачати на рутинні завдання. Найчастіше респонденти називали пошук клінічних настанов і протоколів — таку можливість обрали 57,4% учасників. Майже стільки ж — 54,1% — зацікавлені у використанні ШІ для пошуку нормативно-правових документів.

Кожен третій опитаний вважає перспективним застосування штучного інтелекту для диференційної діагностики та планування й організації роботи — відповідно по 33,6%. Ще 31% медичних працівників зацікавлені в автоматизованій підготовці чернеток медичної документації.

Отже, серед практичних запитів медичної спільноти виразно виділяються два напрями: можливість швидко знаходити професійно важливу інформацію та скорочення часу на роботу з документацією.

Водночас сам факт використання ШІ не означає безумовної довіри до його відповідей. Медичні працівники хотіли б, щоб майбутні цифрові інструменти працювали з офіційними та перевіреними інформаційними ресурсами. Серед бажаних джерел називають клінічні настанови, стандарти медичної допомоги, уніфіковані клінічні протоколи, документи МОЗ, роз’яснення НСЗУ, довідники та класифікатори ЕСОЗ, а також міжнародні рекомендації.

Для фахівців важливо мати можливість перевірити, на яких саме даних ґрунтується відповідь системи та звідки вона отримала інформацію. Прозорість джерел і зрозумілий розподіл відповідальності за рішення залишаються одними з ключових чинників довіри до ШІ.

Найбільше занепокоєння у медичних працівників викликають потенційні помилки систем. Тому розвиток технологій, на їхню думку, має супроводжуватися чіткими правилами використання штучного інтелекту, процедурами перевірки отриманих рекомендацій і визначенням відповідальності у разі помилкових результатів.

Окрему частину дослідження присвятили пацієнтам. У ній взяли участь понад 300 людей, причому 67,5% респондентів позитивно ставляться до використання ШІ в медицині.

Втім, очікування пацієнтів від технології дещо відрізняються від запитів медичних працівників. Насамперед люди хотіли б отримувати за допомогою ШІ зрозумілі пояснення щодо власного здоров’я. Найбільший інтерес становлять можливості пояснення діагнозів, результатів аналізів та обстежень простою й доступною мовою.

Не менш затребуваними можуть стати функції, пов’язані з навігацією медичною системою: пошук потрібного лікаря, запис на прийом та визначення фахівця, до якого варто звернутися з певною проблемою. Таким чином, для пацієнта штучний інтелект може виконувати роль цифрового помічника, який допомагає розібратися зі складною медичною інформацією, але не підміняє лікаря.

Більшість опитаних пацієнтів готові до того, що медичні працівники використовуватимуть ШІ як допоміжний інструмент, за умови що остаточне рішення щодо діагностики та лікування залишається за фахівцем.

Свою позицію щодо розвитку таких технологій висловили й представники бізнесу. В опитуванні взяли участь 39 представників компаній та організацій, зокрема розробники програмного забезпечення, виробники медичних виробів, фармацевтичні компанії та галузеві асоціації. Їх запитували про перспективні напрями застосування ШІ, потреби бізнесу та можливості для тестування і практичного впровадження цифрових рішень.

Результати дослідження демонструють, що штучний інтелект уже став частиною цифрового середовища української охорони здоров’я, однак різні його учасники бачать цінність технології по-різному. Медичним працівникам передусім потрібні інструменти для зменшення адміністративного та рутинного навантаження й швидкого доступу до надійної інформації. Пацієнти очікують зрозумілої комунікації та допомоги в орієнтуванні в медичній системі. Для бізнесу важливими залишаються умови, за яких нові рішення можна буде безпечно розробляти, тестувати та впроваджувати.

У МОЗ планують використати отримані дані під час подальшого формування державної політики у сфері штучного інтелекту в медицині та розвитку eHealth. Таким чином, результати опитування мають стати одним із орієнтирів для визначення того, яким буде місце ШІ в українській системі охорони здоров’я надалі.

Читайте також: Штучний інтелект у медицині: команда МОЗ взяла участь у міжнародному саміті ВООЗ у Лісабоні